Збройні сили України святкують ювілей - 30 років від дня створення. Це був непростий шлях становлення української армії, яка зуміла стати однією з найкращих у світі.
Українці пишаються своїми Збройними силами - і сьогодні це аж ніяк не порожні слова. Події останніх років навчили нас цінувати свою армію та довіряти їй, адже якби не наші герої, хто знає, можливо, цього року нам не довелося б святкувати 30-річчя незалежної України. Korrespondent.net зібрав важливі факти щодо ЗСУ, про які варто знати кожному українцю.
Від усього серця
Ранок 6 грудня розпочався з привітань української армії, яка безумовно заслужила на нашу подяку та захоплення.
"Українці пишаються своїми Збройними силами, демонструють їм високий рівень довіри, адже саме українські воїни зберегли незалежність України, за яку століттями виборювали наші предки", - зазначив президент України Володимир Зеленський.
"Увібравши в себе найкращі національні військові традиції, що сформувалися у важких, кривавих війнах та збройних конфліктах минулого, українська армія за час своєї новітньої історії пройшла складний шлях до формування дієздатної та високоорганізованої бойової структури, впевненої у своїх силах та здатної зруйнувати будь-які загарбницькі плани ворога", - додав верховний головнокомандувач.
При цьому президент наголосив, що справжня історія розвитку української армії сягає кількох століть, і її переможний шлях нерозривно пов'язаний із усіма історичними етапами становлення та розвитку Української держави.
"У день професійного свята військовослужбовці Збройних сил України продовжують виконувати свою найважливішу місію - захищають свободу та суверенітет держави від російського агресора, - сказав глава держави та подякував особовому складу та ветеранам ЗСУ за самовіддану службу, стійкість та героїзм. - Цього дня ми схиляємось перед пам'яттю героїв, які віддали своє життя за Україну. Їхній подвиг житиме вічно і служитиме зразком чесного та самовідданого служіння Вітчизні".
Майбутнє - у НАТО
Головнокомандувач ЗСУ генерал-лейтенант Валерій Залужний нагадав, що саме війна змусила Збройні сили змінитись. "Ми стримали ворожий наступ і надійно обороняємо державу. Більше того, ми готові до будь-яких варіантів розвитку ситуації", - додав він.
Залужний наголосив, що сьогодні Збройні сили України - одна з провідних армій світу, бо воює восьмий рік. "Бойовий досвід і хоробрість українських воїнів також високо цінуються нашими партнерами. І наше майбутнє - у НАТО", - зазначив головнокомандувач.
Начальник Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Сергій Шаптала у своєму привітанні зазначив, що російсько-українська війна провела межу, яка назавжди відокремила нас від радянської спадщини. "На бойових прапорах наших частин - імена воїнів, які у різний час боролися за Україну. Це красномовно свідчить про спадкоємність наших військових традицій", - сказав він і додав, що наша спільна мета - відновлення територіальної цілісності України, і її обов'язково буде досягнуто.
"На моє глибоке переконання, якби не Збройні сили України, навряд чи 24 серпня цього року ми святкували б 30-й день народження нашої держави, - заявив міністр оборони Олексій Резніков. - Чверть своєї новітньої історії наші воїни зі зброєю в руках, ризикуючи життям, щодня захищають нашу Батьківщину від російського агресора.<...> З власного досвіду переговорника можу сказати, що сильна армія - один із найпотужніших дипломатичних аргументів у мирному процесі".
"Три чверті своєї новітньої історії наша армія існувала в режимі демонтажу, який переривався кількома спробами провести реформи. У державі не було розуміння, навіщо йому бути сильним. Ворог нам показав, навіщо потрібна армія. І що буває, коли про неї не дбаєш. Не кожна нація має такий привілей, як своя армія", - наголосив глава Міноборони.
Збройним силам України - 30 років / zsu.gov.ua
Складний початок
Постанову "Про військові формування в Україні" Верховна Рада ухвалила 24 серпня 1991 року. Фактично, цим документом було започатковано створення Збройних сил України як важливого інституту держави.
Становлення військ незалежної України відбувалося у складних умовах. Зважаючи на екстериторіальний спосіб комплектування Радянської армії особовим складом українці, солдати термінової служби та офіцери проходили службу в основному за межами нашої країни.
Так, у 1990 році близько 75% офіцерів трьох військових округів України були росіянами, а у внутрішніх військах МВС їхня частка досягала 80%. При цьому 60% офіцерського складу Далекосхідного та Забайкальського округів складали українці. В офіцерському корпусі Радянської армії українців було понад 40%, що перевищувало їхній відсоток у населенні СРСР.
Радянська армія завжди була одним із головних інструментів русифікації та впровадження у маси військовослужбовців політики тоталітарної держави. З другої половини 80-х, з активізацією прагнень до створення незалежних держав, Радянська армія стала розглядатися як імперська, окупаційна.
Як результат - антиармійське протистояння, яке велося в СРСР двома способами: за допомогою суспільно-політичних антиармійських акцій (як у країнах Балтії) та роззброєння армійських підрозділів, озброєння населення (як на Закавказзі). Наприкінці 1980-х у більшості союзних республік почався рух за створення національних збройних сил.
Україна пішла за балтійським сценарієм: з ініціативи опозиційних організацій проводилися мітинги та пікети з вимогами проходження українцями військової служби на території нашої країни.
У лютому 1990 року у Львові було створено Український військовий комітет, реорганізований згодом у Львівський громадський комітет із відродження Української національної армії. Випускалися листівки із закликами до непокори командуванню, із погрозами на адресу військовослужбовців.
Після проголошення Акту незалежності України було створено відповідну законодавчу базу для формування Збройних Сил держави. У серпні 1991 року було підписано Ташкентську угоду, згідно з якою з 1 січня 1992 року держава Україна підпорядковувала собі дислоковані на її території частини та з'єднання.
5 вересня 1991 року Верховна Рада призначила міністром оборони генерал-майора авіації Костянтина Морозова. 11 жовтня 1991 року парламент затвердив Концепцію оборони та будівництва Збройних сил України.
6 грудня 1991 року, рівно 30 років тому, Рада ухвалила закони "Про оборону України" та "Про Збройні сили України". Цього ж дня було затверджено текст Військової присяги, яку у залі Верховної Ради першим склав міністр оборони генерал-полковник Морозов. Процес приведення до добровільної присяги на вірність народу України розпочався 3 січня 1992 року.
Занадто багато для Європи
Під юрисдикцію України перейшли: 14 мотострілецьких, чотири танкові, три артилерійські дивізії та вісім артилерійських бригад, бригада спецпризначення, дев'ять бригад ППО, сім полків бойових вертольотів та окрема армія ППО. Чисельність військ становила 980 тисяч осіб. Однак така кількість озброєння та особового складу виявилася надмірною.
У червні 1992 року Рада ратифікувала Договір про звичайні збройні сили в Європі, яким визначалася максимальна чисельність озброєння та військової техніки для України. 19 жовтня 1993 року парламент ухвалив постанову "Про загальну структуру, чисельність та матеріально-технічне забезпечення Збройних сил України", згідно з якою визначено чисельність Збройних сил - 455 тисяч військовослужбовців. Того ж дня було затверджено Військову доктрину України.
Чорноморський флот
Після розпаду СРСР радянський Чорноморський флот перейшов під контроль України на основі територіальної власності. Указом президента України від 5 квітня 1992 року на базі сил ЧФ розпочалося формування органів управління Військово-Морських Сил держави.
Проте 3 серпня на зустрічі президентів України Леоніда Кравчука та РФ Бориса Єльцина було ухвалено рішення про поділ флоту навпіл. Фактично це означало, що ЧФ переходить під контроль Росії, яка всіляко затягувала укладання остаточної угоди щодо поділу флоту.
Угода про поділ Чорноморського флоту була підписана лише 9 червня 1995 року, причому її умови були не на користь України: ми отримали лише 18% кораблів та суден ЧФ. Ще більш небезпечним, як показали майбутні події, стало збереження біля нашої держави баз Чорноморського флоту РФ.
Ядерне роззброєння
Після розпаду СРСР Україна стала власником третього за величиною ядерного потенціалу у світі. Виходячи з принципу безядерності, закріпленого Декларацією про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року, наша держава зобов'язалася вивезти до Росії ядерну зброю для її розукомплектування під загальним контролем. В обмін на це наша держава отримувала гарантії безпеки та фінансову компенсацію.
Процес ядерного роззброєння остаточно завершився до 1 червня 1996 року, коли на території не залишилося жодного ядерного боєзаряду.
Незважаючи на всілякі труднощі, у період з 1991 по 1996 рік було закладено основи Збройних сил України, створено систему військового управління, почалося приведення військового механізму держави у відповідність до нових геополітичних умов.
Збройним силам України – 30 років / zsu.gov.ua
Новий етап
Початком наступного етапу військового будівництва в Україні стало затвердження у січні 1997 року президентом Леонідом Кучмою Державної програми будівництва та розвитку Збройних сил України на період до 2005 року, а також положень "Про Міністерство оборони України" та "Про Генеральний штаб Збройних сил України". Це стало важливим кроком на шляху демократичного контролю над оборонною сферою.
У 1998 році було запроваджено нову систему військово-адміністративного поділу території України. Замість військових округів було створено оперативні командування, а початку 1999 року було здійснено перехід нову систему тилового забезпечення за територіальним принципом.
Ще одна важлива подія - перехід на тривидову структуру Збройних сил. Протягом 2004-2005 років відбулося об'єднання ВПС та Військ ППО у новий вид Збройних сил - Повітряні сили. З трьох оперативних командувань залишилося два (Західне та Південне), а Північне оперативне командування переформоване на територіальне управління "Північ". Сформовано Командування сил підтримки, до складу якого увійшли понад 50 військових частин та підрозділів забезпечення.
На той час тривало скорочення чисельності Збройних сил. Станом на кінець 2005 року налічувалося 180 тисяч військовослужбовців та 65 тисяч працівників ЗСУ.
Продовжуємо скорочувати
У 2006-2011 роках чисельність ЗСУ скоротилася до 192 тисяч осіб. Було сформовано корпус швидкого реагування Сухопутних військ, реформовано систему військової освіти, кадрового та медичного забезпечення, розширено сферу діяльності міжнародного військового співробітництва.
Тим часом у зв'язку з економічною кризою та низькою пріоритетністю Збройних сил (через відсутність зовнішньої загрози) переозброєння відбувалося вкрай повільно.
Провідною тенденцією у комплектуванні ЗСУ особовим складом у 1997-2013 роках було поступове скорочення частки військовослужбовців строкової служби та збільшення частки військовослужбовців за контрактом. Однак перехід Збройних сил на комплектування за контрактом та переоснащення сучасними зразками озброєння та військової техніки так і не було здійснено повною мірою.
До кінця 2012 року чисельність Збройних сил України становила до 184 тисяч осіб, у тому числі до 139 тисяч військовослужбовців (тобто втричі менше запланованої у 1991 році кількості).
Відродження
2014 рік увійшов в історію як рік відродження української армії. Окупація Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та Севастополя, підтримка нею сепаратистського руху на значній частині Донецької та Луганської областей призвела до порушення територіальної цілісності України та державного суверенітету. Збройні сили України вступили в реальні бойові дії з добре озброєним та навченим ворогом, який доти ніколи не розглядався як ймовірний противник.
Чисельність ЗСУ значно збільшилася: на лютий 2016 року вона сягала 275 тисяч осіб. Було сформовано цілу низку нових частин, відповідно до нових вимог перебудовано структуру управління.
У січні 2016 року було створено Сили спеціальних операцій - окремий рід сил ЗСУ. Значно зріс бойовий потенціал десантно-штурмових військ, які мають статус окремого роду військ. Збільшилася боєздатність Повітряних сил, відновлюються Військово-морські сили. На озброєння надходять нові та модернізовані зразки озброєння та військової техніки, у тому числі з-за кордону.
У липні 2021 року Рада ухвалила закон, яким збільшила чисельність Збройних сил України на 11 тисяч військовослужбовців, таким чином загальна чисельність ЗСУ становитиме 261 тисячу осіб, зокрема 215 тисяч військовослужбовців.
Відновити боєздатність Збройних сил України за такий короткий час вдалося завдяки підтримці громадянського суспільства, волонтерському руху. Сьогодні Збройні сили України - це реальна бойова сила, яка здатна зберегти найцінніше - мир, територіальну цілісність та свободу незалежної України.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet