11 березня в ефірі телеканалу "112 Україна" мною була озвучена інформація аналітичного відділу ГІ "Права Справа" про передислокацію важкої бронетехніки бойовиків в районі окупованого с.Бугаївка Перевальського району Луганської області, а також оприлюднені місця її постійного зберігання.

На мою думку, заява спецпредставника США по Україні Курта Волкера про те, що на Донбасі більше загострення не буде, свідчить про певні домовленості між США і РФ.

Особисто моя думка, що якщо ми маємо мету — українізувати окуповані землі, то ми повинні мати власну позицію, в тому числі й щодо сусідніх земель, які етнічно належать Україні, але які наразі перебувають під юрисдикцією іншої держави.

В умовах "тоталітарно-корупційної держави", посада цивільного міністра оборони виглядатиме як декорація: призначать людину з найближчого пулу президента, підконтрольну, яка звітуватиме не перед суспільством, а перед людьми, які його призначили, перед фінансово-олігархічними групами.

А тепер, власне, запитання до зацікавлених структур: яким чином Рубан опинився на неконтрольованій території, якщо йому скасовано дозвіл на перетин лінії зіткнення? Пояснення про перехід у невстановлених місцях залиште для ЗМІ. Якщо він перейшов на окуповану територію в невстановлених місцях, відповідно, те саме, але вже зі зброєю, він мав би зробити і в зворотному напрямку. Якщо він не ідіот. А Рубан далеко не ідіот. Він прекрасно розуміє, що до нього, скажімо так, прикута увага не тільки ЗМІ, але в першу чергу – суворочолих хлопців із Володимирської.

Подальший перебіг подій, а саме: обстріл житлових кварталів Щастя, позицій ЗСУ в районі Станиці Луганської і заяви Марочко, наочно засвідчили той факт, що бойовики заздалегідь готували провокацію проти цивільного населення і ЗСУ, аби звинуватити українську сторону у порушенні Мінських домовленостей, і оголошеного режиму перемир"я.

Своєчасна реалізація отриманої ГІ "Права Справа" інформації щодо концентрації ДРГ бойовиків в районі розриву кабелю дозволила уникнути звинувачень української сторони у перешкоджанні роботи оператора мобільного зв"язку і створенні гуманітарної катастрофи на окупованих територіях Луганської області.

Виникає цілком логічне питання: якщо за одну ніч вдалося синхронізувати роботу ТЕС з енергосистемою України, то для чого було оголошувати тендер вартістю 1 млрд. гривен на будівництво підстанції в районі м. Креміння, яка б, власне, і мала б синхронізувати систему електропостачання півночі Донбасу з ОЕС України?

Утім, незвазаючи на те, що раніше виділені кошти були не освоєними, вже у лютому місяці поточного року піднімається питання щодо виділення з резервного фонду не 86 млн. гривень, а значно більшої суми –120 млн. гривень.

Фактично Захарченко і Пасічник підписали не протокол про створення "митного союзу", а договір про перерозподіл фінансових потоків донецької дирекції залізниці.