У Сербії радикали спалили прапор ЄС

Парламентські партії, що представляють сербську опозицію, сьогодні закликали владу країни на чолі з президентом Борисом Тадичем оголосити дострокові парламентські вибори, оскільки Сербія не змогла отримати статус кандидата у Євросоюз.

Лідери Євросоюзу, що завершили сьогодні дводенний саміт у Брюсселі, не прийняли рішення по поданню Сербії офіційного статусу кандидата в ЄС. Рішення перенесли на майбутній рік.

Вступ до Євросоюзу є зовнішньополітичним пріоритетом сербської влади разом з врегулюванням проблеми краю Косово, незалежність якого від Сербії визнали більшість країн-членів ЄС.

У заяві Сербської прогресивної партії (СПП) нездобуття статусу називається "Зламом політики" правлячої Демократичної партії на чолі з Тадичем.

"Вважаю, що прем’єр-міністру сьогодні слід було б подякувати президенту Республіки за довіру і повернути йому мандат, а президенту - розпустити парламент", - заявив лідер СПП Томіслав Ніколич.

Голова Демократичної партії Сербії, колишній прем’єр-міністр країни Воїслав Коштуніца зазначив, що країна нічого не втратила, не отримавши статус кандидата в ЄС.

"Програла лише влада, тому що з нездобуттям кандидатського статусу закінчується згубна політика, побудована на заявах про те, що альтернативи ЄС немає", - заявив екс-прем’єр.

Як вважає Ліберально-демократична партія, зараз необхідно змінити ту політику, яка Сербію "привела в безвихідь". Ліберал-демократи закликали владу або звернутися до інших політичних сил за допомогою для вирішення проблем, що виникли,  або оголосити дострокові вибори.

У свою чергу, активісти Сербської радикальної партії провели у п’ятницю в Белграді перед президентським палацом протест під назвою "Сербія не хоче в Європейський Союз".

"Гірше за нездобуття статусу кандидата могло бути лише перенесення цього рішення на березень місяць, тому що на той час власті під керівництвом Бориса Тадича виконають усі вимоги ЄС і США і дозволять так званій державі Косово отримати всі атрибути державності", - заявив заступник голови сербських радикалів Драган Тодорович.

На завершення вуличної акції радикали спалили прапор ЄС, показавши тим самим, що думають про це об’єднання.

Тим часом, доповідач Європарламенту по Сербії Йолко Кацин заявив, що нормалізація стосунків з албанськими властями Косово є необхідною умовою для здобуття Сербією статусу кандидата до Євросоюзу.

"Необхідною умовою для пришвидшення прогресу Сербії у ЄС є нормалізація відносин з Косово. Без досягнення повної регіональної стабільності і співпраці жодна країна Західних Балкан не має доступу до членства у Союзі. Тут Сербія не виключення", - цитує Кацина белградське агентство Танюг.

За словами доповідача, досягнуті раніше домовленості Белграда і Пріштіни мають бути повністю реалізовані, аби Сербія "повернула те, що похитнуло в очах країн-членів ЄС довіру і забезпечила статус кандидата у березні 2012 року разом з безперешкодною інтеграцією".

Кацин підкреслив, що Сербія має "реальне європейське майбутнє". На його думку, сербські власті "повинні інтенсивно проводити внутрішні реформи, аби в найближчому майбутньому забезпечити початок переговорів".

Наближення Сербії до Євросоюзу було сповільнене після того, як західні політики на чолі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель  дали зрозуміти Белграду, що необхідно піти на поступки у вирішенні проблеми довкола краю Косово.

Албанські власті Косово за підтримки США і провідних країн ЄС проголосили незалежність від Сербії у 2008 році. Сербія влади у Пріштіні категорично не визнає. Крім того, Белград заявляє, що в жодному разі не розмінюватиме приховане або явне визнання суверенітету Косово на членство в ЄС.

Белград і Пріштіна за посередництва ЄС провели кілька раундів переговорів з метою вирішити проблеми простих громадян, з якими вони зіштовхуються через неврегульований статус краю. Ці технічні переговори проходили складно, неодноразово опинялися під загрозою зриву і під вогнем критики косівських сербів.

В результаті у ЄС завагалися у тому, що Сербія зможе на практиці реалізувати деякі домовленості, що стосуються положення на адміністративному кордоні з Косово.

Ситуація на півночі Косово загострилася в середині вересня, коли косівські албанці в однобічному порядку розмістили своїх митників і поліцейських на КПП Яріне і Брняк на адміністративному кордоні з Сербією. В кінці липня косівські власті намагалися захопити обидва КПП за допомогою спецпідрозділів поліції. З тих пір косівські серби на знак протесту почали встановлювати барикади на півночі Косово, поряд з кордоном.

Окрім косівських митників і поліцейських на адміністративному кордоні в даний момент присутні представники EULEX і міжнародних сил KFOR.