Соціалізм, який в останні 15 років у Венесуелі будували Уго Чавес, а потім його наступник Ніколас Мадуро, обернувся рекордною інфляцією і масовими громадянськими заворушеннями.
Пройшов тільки рік після смерті екс-президента Венесуели ліворадикала Уго Чавеса, що обирався на цей пост чотири рази поспіль, а країну роздирають масові заворушення. Протестувальники незадоволені продовженням заявленого Чавесом курсу на так звану боліваріанської революції, що призвело країну до бідності та міжнародної ізоляції.
За час заворушень, що тривають вже більше місяця, загинули як мінімум 20 людей і ще кілька сотень отримали поранення. Причому в країні орудують цілі банди протестантів - послідовників Чавеса. Нерідко озброєні гвинтівками і автоматами, якими колись їх щедро наділив екс-президент, вони нападають на мирних жителів - як правило, з метою пограбування.
Наступник Чавеса - Ніколас Мадуро, який переміг свого суперника, прозахідного політика Енріке Капрілеса Радонськи на виборах глави держави з мінімальною перевагою (51% проти 49%), - не може стримати вибух громадського обурення. Маніфестанти зводять барикади на вулицях Каракаса, палять шини, правоохоронців закидають коктейлями Молотова. Основною вимогою мітингувальників є відставка Мадуро, який, на їхню думку, прийшов до влади за допомогою махінацій і підтасовувань на виборах.
Мадуро не користується тією популярністю у населення, що була у харизматичного Чавеса, підкреслює в коментарі Корреспонденту Хуан Карлос Ідальго, експерт з Латинської Америки з Інституту Катона у Вашингтоні. Також експерт говорить про те, що хиткий режим прагне себе захищати.
"Це означає, що Мадуро вдаватиметься до вкрай лютих тактик, щоб придушити протести", - зазначає Ідальго.
Круте піке
У багатій нафтою Венесуелі економіка стрімко котиться вниз - в цій країні сьогодні найвищий рівень інфляції в світі. Офіційна цифра - 56% за минулий рік, проте, за підрахунками американського професора економіки Стіва Хенка, насправді річна інфляція там склала 305%. Довгі роки націоналізації, експропріації, валютного та цінового контролю зробили свою справу: держава переживає гострий дефіцит базових товарів.
Мешканка Каракаса Віла Ларго Акунья розповідає Корреспонденту, що прості венесуельці не можуть знайти в магазинах навіть основні продукти харчування, такі як молоко, кава, хліб і сир. За елементарними засобами побутової хімії шикуються довжелезні черги. У країні тепер неможливо купити мило, шампунь, зубну пасту, туалетний папір.
"Коли якісь із цих товарів з'являються в магазині, за ними шикуються величезні черги. Можна простояти п'ять годин і залишитися з носом", - нарікає венесуелка.
Водночас західні інвестори бояться заходити до Венесуели, оскільки в будь-який момент їм можуть вказати на двері, а належне їм майно заарештувати або націоналізувати, адже це не раз було пророблено Чавесом.
За обсягом прямих іноземних інвестицій багата нафтою Венесуела займає 55-е місце в світі ($ 50 млрд). Для порівняння: кризова Україна знаходиться на 52-му місці з показником $ 61,5 млрд, а Єгипет, переживає один за іншим державні перевороти і громадянську війну, розташувався на 48-му місці ($ 76,8 млрд).
Наразі ВВП Венесуели на душу населення становить $13.600, тоді як сусіди за регіоном, що не володіють настільки вражаючими природними ресурсами, демонструють куди кращі економічні показники: ВВП Аргентини на душу населення - $ 18.600, Чилі - $ 19.100.
Продовжуючи курс націоналізації свого попередника, Мадуро бореться з інфляцією відповідним чином. Наприкінці минулого року він наказав заарештувати власників та працівників мереж, які торгують електропобутовими товарами, бо вважав їх спекулянтами і винуватцями інфляції.
Мадуро наказав збройним силам конфіскувати майно цих торгових мереж і розпродати його за 10% вартості - справедливої, на думку венесуельського президента, ціною. Навіть правоохоронці та військові не змогли впоратися з натовпами людей, охочих придбати товари майже задарма. Підсумок - магазини були розгромлені і розграбовані.
Рауль Сіра, що живе в Каракасі, звертає увагу Корреспондента на надзвичайно високий рівень злочинності в країні. З цим уряд не в змозі впоратися, підкреслює він. За даними Управління з боротьби з наркотиками і злочинністю ООН, Венесуела займає п'яте місце серед держав з найвищою кількістю насильницьких смертей (45,1 випадку на 100 тис. жителів). У рейтингу місць, де вбивають особливо часто, цю латиноамериканську країну обігнали лише Гондурас, Сальвадор, Кот-д'Івуар і Ямайка.
За словами Сіри, останні 15 років, аж до 2013 року, Чавес думав лише про те, як забезпечити вічне правління свого режиму, тобто міняв законодавство, встановлював контроль над медіа і різними громадськими інститутами. За цей період виросло ціле покоління людей, які просто не знають, чим себе зайняти. Через відсутність відповідної освіти вони неконкурентоспроможні на глобальному ринку праці.
До того ж венесуельців дратує той факт, що правляча верхівка, не ховаючись, купається в розкоші, відкрито демонструючи свій спосіб життя з усіма його атрибутами - дорогими будинками, прикрасами, машинами.
Як зазначає Акунья, часом рівень насильства в країні з боку влади просто зашкалює. Приміром, днями військові влаштували рейд у дорогому районі, де знаходяться особняки можновладців, і заарештували людей, причетних, на думку правоохоронців, до антиурядових мітингів.
Жителі Венесуели з різних її регіонів за допомогою підручних засобів намагаються боротися з режимом.
"Але це нерівна боротьба - камені проти куль", - підсумовує Акунья.
І якщо Чавес володів кмітливістю і яскравою харизмою, то Мадуро показує себе як вкрай недалекоглядний політик. Наприклад, з того, що він говорить, стало ясно, що венесуельський лідер не розуміє значення найпопулярнішого в країні хештегу SOSVenezuela, припускаючи, що акронім SOS - використовуваний недругами код для повалення його уряду.
Жертвами заворушень і бандитських нападів виявилися навіть дві відомі венесуельські моделі. Кульове поранення в голову під час нещодавньої акції протесту отримала учасниця конкурсу краси Міс Венесуела і Міс Туризм-2013 Женезіс Кармона. У січні також дорогою в Каракас разом зі своїм чоловіком була вбита переможниця національного конкурсу краси 2004 Моніка Спір. Подружжя загинуло в результаті пограбування.
Мадуро ж, подібно до свого попередника, в соціальних заворушеннях звинувачує виключно країни Заходу. Видворення американських дипломатів стало вже традицією в цій державі. Нещодавно три співробітники американського консульства у Венесуелі за рішенням місцевого президента були оголошені персонами нон ґрата і вислані. Також Мадуро пригрозив заборонити мовлення американського каналу CNN у Венесуелі, якщо той не змінить свою інформаційну політику.
"Досить з нас пропаганди війни", - заявив Мадуро.
Зовнішній ворог
Крім уже звичних звинувачень венесуельського уряду на адресу США в дестабілізації ситуації в країні, нещодавно Венесуела несподівано розірвала дипломатичні стосунки з Панамою. Причиною різкого кроку став заклик президента Панами Рікардо Мартінеллі провести екстрену зустріч Організації американських держав з приводу безперервного насильства у Венесуелі.
Панама - одна з небагатьох держав регіону, що дозволила собі відкрито засудити реакцію венесуельської влади на події в країні. Хоча цього явно мало, вважає Отто Райх, колишній посол США у Венесуелі. Він вказує на той факт, що багатостороння дипломатія виявляється недостатньою відповіддю на виклики деспотів-популістів XXI століття.
Експерти підкреслюють, що нерідко США є єдиною країною, яка будь-яким чином діє для підтримки свободи і прав людини у світі.
"Міжнародне співтовариство зберігає мовчання перед обличчям жорстокості у Венесуелі, як це було незліченну кількість разів у випадку з іншими лівими режимами, що вбивають і саджають до в'язниці своїх громадян, наприклад Куби", - зазначає Райх.
Аргентина, Уругвай і Болівія навіть виправдовують репресії у Венесуелі. На думку Райха, жорсткі санкції є законними інструментами національної політики, яка допомогла досягти бажаних результатів у таких режимах як Радянський Союз, Чилі часів Аугусто Піночета, а також при апартеїді в Південній Африці.
Крім того, як не парадоксально, але на багату ресурсами Венесуелу величезний ідеологічний вплив чинить Куба, чия економіка давно перебуває в занепаді і вимагає постійних вливань з Венесуели. Причина цього - раболіпство Чавеса перед братами Кастро і рівняння на їхню політику.
У зв'язку з цим Венесуелу може спіткати кубинський сценарій, побоюються аналітики. Густаво Рузен, економіст і колишній голова торгової палати в Каракасі, говорить про те, що економічна ситуація в найближчі місяці буде тільки погіршуватися.
Відсутність безпеки, можливостей для молодого покоління, нестача основних продуктів харчування і медикаментів, рекордна за світовими мірками інфляція, величезна корупція, відсутність свободи слова і постійне кубинське втручання у внутрішні справи країни - всі ці фактори, вважає аналітик, будуть тільки посилювати і без того тяжкий стан у країні. Також Рузен підкреслює, що так званий діалог Мадуро з народом є одностороннім і репресивним.
У свою чергу Акунья в розмові з Корреспондентом проводить паралель між своєю країною і Україною з її протестним рухом, який завершився поваленням президента. Вона зазначає, що українці, які позбулися диктатури, стали справжнім натхненням для її співвітчизників.
Однак аналітики в своїх прогнозах щодо цієї латиноамериканської країни не настільки оптимістичні. На жаль, навіть при тому, що економічна ситуація стрімко погіршується, уряд Венесуели має велику владу, адже здійснює абсолютний контроль над збройними силами та національною гвардією, підкреслює Ідальго.
До того ж Мадуро, продовжує він, не стикається з будь-яким тиском з боку інших латиноамериканських урядів, які або підтримують венесуельський режим, або просто мовчать про його зловживання.
"Таким чином, я не очікую ніякого доцільного розв'язання кризи, як це сталося в Україні", - підсумовує Ідальго.
***
Цей матеріал опублікований у №10 журналу Корреспондент від 13 березня 2014 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент у повному обсязі заборонений. Із правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.