RU
 

Китайський ребус. Геополітика може перешкодити побудові нового Шовкового шляху

Корреспондент.net,  24 вересня 2015, 09:05
0
518
Китайський ребус. Геополітика може перешкодити побудові нового Шовкового шляху
Фото: EPA/UPG
Новий Шовковий шлях повинен спростити перевезення китайських товарів на Захід

Навіщо Китай почав багатомільярдний проект будівництва Шовкового шляху, і які країни виграють від цього.

Наприкінці літа світові ЗМІ активно обговорювали кризу на фондовому ринку Китаю. Тоді за кілька днів країна втратила понад $3 трлн. Але це не стало ударом для економіки Піднебесної, до того ж спровокувало повернення інтересу інвесторів до інфраструктурних проектів. Основним у даному напрямку буде спорудження економічного пояса Шовковий шлях, пише Павло Cивоконь в №37 журналу Корреспондент від 18 вересня 2015 року.

У 2014-му Пекін вперше заявив про те, що збирається побудувати сухопутну дорогу до Європи, щоб напряму постачати туди товари. Був навіть озвучений розмір виділеного фінансування - $40 млрд. Для Китаю це не дуже великі гроші.

На думку Морени Лінч з Гарвардського університету, більшу частину фінансування візьмуть на себе приватні компанії.

«Це державні підряди. Тому вони надійні, держбанки легко дають на них кредити, і поки йде будівництво, готові чекати», - говорить експерт Корреспонденту.

На думку Лінч, навіть якщо проект в підсумку не окупиться, він підтримає розвиток Китаю протягом декількох років і буде вигідний для Пекіна.

Поки точних планів маршрутів у Пекіна немає - все буде залежати від геополітичної стабільності і від того, хто запропонує більш вигідні умови для роботи

Поки точних планів маршрутів у Пекіна немає - все буде залежати від геополітичної стабільності і від того, хто запропонує більш вигідні умови для роботи. Зараз почалося будівництво магістралей біля західних кордонів країни, а от куди вони підуть далі, поки незрозуміло.

Росія тут має явну перевагу, оскільки може гарантувати проходження вантажів без внутрішніх митниць до самого Євросоюзу. Це вдасться зробити в рамках ЄврАзЕС - поки номінального союзу Росії, Білорусі та Казахстану, який Москва створює останні десять років.

Заковика лише в тому, що російські чиновники розглядають цей проект як можливість отримати багато грошей під власні будівництва. Але Китай чітко дав зрозуміти, що готовий давати кредити тільки своїм компаніям і не стане інвестувати в інші країни. Тут не допоможе і політична дружба між державами, що раптово прокинулася.

Україна поки перебуває на узбіччі цього проекту. По-перше, шляхи через Близький Схід і Росію залишаються пріоритетними. По-друге, як заявили Корреспонденту в посольстві Китаю, поки немає конкретних планів, щоб обговорювати це з Києвом. А головне, поки ситуація з корупцією і бюрократизацією перевезень у нас не зміниться, не варто чекати прокладення трансконтинентальних магістралей через нашу країну.

Всередині порожнеча

Саму ідею побудувати такий торговий шлях вперше висловив глава КНР Сі Цзіньпін в Астані в 2013 році. Як і належить китайським починанням, задумка була гігантською і досить абстрактною. Пекін відразу замахнувся охопити автотрасами, залізничними гілками і трубопроводами всю Центральну Азію і Близький Схід.

«Крім сухопутного шляху, є ще й морський проект, - говорить Девід Доллар з Центру Брукінгса. - І він, на мою думку, може стати більш перспективним, оскільки проходить через прибережні води багатьох країн, що дають більшу частину світового ВВП».

Китайські чиновники і вчені тільки починають формувати концепцію шляху. Є більш як $20 млрд на те, щоб пробити дороги до Пакистану і далі на Близький Схід, але незрозуміло, як саме це зробити і наскільки це буде затребувано

Зараз, на думку експерта, китайські чиновники і вчені тільки починають формувати концепцію шляху. Приміром, є більш як $20 млрд на те, щоб пробити дороги до Пакистану і далі на Близький Схід, але незрозуміло, як саме це зробити і наскільки це буде затребувано.

Схожа ситуація з Середньою Азією. Там країни згодні майже на будь-які умови, тільки б на їхній території будувалися такі інфраструктурні проекти. Але проблеми Росії і ЄС можуть призвести до того, що товари в Європі будуть нікому не потрібні. А якщо ситуація в Україні погіршиться, то новий виток санкцій може вдарити по всьому експорту з Росії.

Це не на руку Китаю. На думку Джона Вонга з Інституту Східної Азії, політичні конфлікти не потрібні Пекіну, оскільки у Європі вже говорять про те, що даний проект стане серйозною конкурентною загрозою для їхньої промисловості. І Брюссель може скористатися будь-яким приводом, щоб зупиняти вантажі біля своїх кордонів. Є ще шлях через Каспійське море в обхід Росії, але для цього треба буде будувати переправу, що істотно здорожить проект і викличе зволікання в доставці вантажів.

Приблизно така ж ситуація і з Близьким Сходом. Якщо шлях до Пакистану - справа вже вирішена, але куди рухатися далі, поки незрозуміло. У 2016 році американські війська залишать Афганістан, і там може початися хаос. Незважаючи на те, що американці витратили, за даними конгресу, більше $14 млрд на навчання армії Кабула, це не допоможе, якщо народ підтримає джихадистів. Тим більше Ірак і Сирія зараз перебувають у стані громадянської війни, і тягнути туди торгові шляхи дуже ризиковано.

Поки Китай знає тільки, що йому потрібно потрапити до Європи. Але центр карти порожній, і Пекіну лише слід прокласти там шляхи

Тому поки Китай знає тільки, що йому потрібно потрапити до Європи. Але центр карти порожній, і Пекіну лише слід прокласти там шляхи. Хоча в КНР не сумують, оскільки причина створення цього мегапроекту зовсім не прибуток від торгівлі.

Закатати в асфальт

Протягом 25 років темпи розвитку китайської економіки не падали нижче за 7% на рік. Це і стало основою економічного дива, яке зробило Піднебесну найбільшою економікою світу за паритетом купівельної спроможності. Але в основі цього зростання - держінвестиції в інфраструктуру і дешева робоча сила. В останні роки перед Пекіном з'явилася реальна загроза втратити і те, й інше.

По-перше, всі можливі шляхи сполучення в прибережних регіонах вже прокладені.

«Залишилося тільки класти асфальт другим шаром. А борги банків і цілих провінцій поступово зростають», - говорить Корреспонденту Камель Мелахі з Ворвікської бізнес-школи.

На ці цілі витрачено понад $200 млрд, і більша частина цих грошей може осісти в банках як безповоротні кредити, які бралися під гарантії місцевої влади. У 2014 році журнал The Economist навіть прогнозував, що окремі провінції можуть оголосити дефолт, оскільки перелік економічних стимулів швидко вичерпується.

По-друге, робітники в прибережних регіонах вже не хочуть трудитися за невеликі гроші. Там за останні десять років, за даними Міжнародної організації праці, зарплати зросли на 110%, і це найвищий показник для Китаю. У Західних регіонах прожитковий мінімум набагато нижчий.

Зараз Пекін хоче переналаштувати свою економіку з експорту на внутрішнє споживання. Але на це потрібно мінімум 10-15 років. Зараз середньорічне зростання споживання в Китаї становить щонайменше 9%, але цього недостатньо

На думку китайського економіста Енді Се, зараз Пекін хоче переналаштувати свою економіку з експорту на внутрішнє споживання. Але на це потрібен час, мінімум 10-15 років. Зараз середньорічне зростання споживання в Китаї становить щонайменше 9%, але цього недостатньо.

Тим більше бумом споживання охоплена тільки частина країни. І поки в Шанхаї будують новий Діснейленд вартістю $5 млрд, на далекому заході, в Синьцзян-Уйгурському автономному районі, люди протестують проти низьких зарплат.

Щоб виграти час, і був задуманий проект Шовкового шляху. Він переслідує відразу кілька цілей.

Перш за все, дорога створить в Китаї новий економічний бум. Такі будівництва можуть збільшити ВВП країни мінімум на 3-5% на рік, якщо вони будуть достатньо масштабними. Також прокладання колiї включить в економічний розвиток західні регіони

Перш за все, дорога створить в Китаї новий економічний бум. Такі будівництва можуть збільшити ВВП країни мінімум на 3-5% на рік, якщо, звичайно, вони будуть досить масштабними.

Також прокладання колiї включить в економічний розвиток західні регіони.

«Китай не шкодуватиме грошей в цьому напрямку, і не тільки для розвитку своїх відсталих провінцій, - пояснює виданню Керрі Браун, професор економіки з Сіднейського університету. - Пекін відчуває, що Азія здатна стати найбільш швидкозростаючим регіоном світу і потрібно зав'язати на собі торговельні потоки звідти».

Є, звичайно, і політичний аспект. Китай хоче посилити контроль над Середньою Азією і обійти свого вічного економічного суперника в регіоні Гімалаїв - Індію. Піднебесна давно дивиться з несхваленням на спроби США і Росії закріпитися в Середній Азії і вважає ці країни своєю сферою впливу.

Тепер же випадає шанс закріпити цю доктрину. Цікаво, що держави, які лежать на лінії майбутнього Шовкового шляху, можуть виграти. Але для цього їм потрібно буде постаратися і привернути увагу Пекіна.

Дві можливості

Росія і Україна також відразу заявили, що готові приєднатися до проекту. Треба сказати, що Київ говорив про свою готовність ще в 2013 році, в період президентства Віктора Януковича. Але, крім декларацій, Київ нічого не зміг запропонувати Пекіну.

У Росії ситуація трохи краща. Віце-прем'єр Ігор Шувалов заявив в кінці 2014 року: його країна готова гарантувати, що товари Шовковим шляхом зможуть проходити через простір ЄврАзЕС без внутрішніх кордонів транзитом до рубежів Євросоюзу.

Але тут є кілька серйозних перешкод. На думку директора казахського Центру досліджень Середньої Азії Наргіз Касенової, використовувати вже існуючу інфраструктуру буде дуже складно.

«Зараз через Транссибірську магістраль йде тільки 1% всіх вантажів з Азії до Європи. І справа тут не в застарілій залізниці, а в корупції і бюрократизації перевезень», - говорить експерт.

Крім того, є і традиційна складність з різною шириною колії в РФ та ЄС. Це питання можна було б вирішити, але російські чиновники явно розглядають Шовковий шлях як можливість залучити інвестиції для своїх заводів, тобто будувати нові шляхи будуть за стандартом Росії, який не підходить для КНР.

Китайці хочуть самі завантажувати свої потужності, оскільки саме для цього все й замислювалося. Тим більше Росія поки з великою підозрою дивиться на цей проект, побоюючись, що величезний потік товарів з Китаю уб'є її економіку

Китайці хочуть самі завантажувати свої потужності, оскільки саме для цього все й замислювалося. Тим більше Росія поки з великою підозрою дивиться на цей проект, побоюючись, що величезний потік товарів з Китаю уб'є її економіку. Товарообіг між країнами вже досяг $95 млрд, і більша його частина припадає саме на китайську продукцію.

Поки рано говорити про те, куди саме піде Шовковий шлях, оскільки його будівництво тільки починається в західних регіонах Китаю. Але Казахстан, наприклад, вже підписав договір з КНР про прокладання швидкісної магістралі в Астану і далі на захід. Тепер країни від Пакистану до Туреччини намагаються залучити інвестиції з Китаю і пропонують йому все більш прийнятні умови.

Україна також може увійти в проект, скориставшись конфліктом на Близькому Сході і неповороткістю російської транспортної системи

На думку Лінч, Україна також може увійти в проект, скориставшись конфліктом на Близькому Сході і неповороткістю російської транспортної системи.

«Але для цього вам потрібно перестати говорити про реформи, а почати їх робити. А головне, встановити мир на Донбасі», - наголошує експерт.

***

Цей матеріал опубліковано в №37 журналу Корреспондент від 18 вересня 2015 року. Передрук публікацій журналу Корреспондент в повному обсязі заборонено. З правилами використання матеріалів журналу Корреспондент, опублікованих на сайті Корреспондент.net, можна ознайомитися тут.

ТЕГИ: РоссияБлижний ВостокЕвропаКитайпроектШелковый путь
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі