Угода Трампа з Путіним. Гадані умовиСюжет

Білий дім заявив про готовність укласти угоду з Росією.

Білий дім оголосив про намір президента США Дональда Трампа укласти з Росією угоду "щодо боротьби з тероризмом і економічних питань".

Про назріваючу угоду давно ходили чутки. Можливо, саме задля неї ділок Трамп оточив себе людьми з російськими зв'язками.

Вашингтон не дає подробиць, тільки зазначає, президент доб'ється того, що в інтересах Америки.

Трамп уже пропонував Росії послабити санкції, якщо Кремль скоротить ядерне озброєння. Але такий зв'язок йде в розріз з міжнародними договорами. Та й у Москві дали зрозуміти, що ядерна зброя важливіша від санкцій.

Варто відзначити випадок під час першої телефонної розмови Трампа з російськими президентом Володимиром Путіним, про який писала преса. Коли Путін підняв питання про продовження укладеного в 2010 році договору про ядерні боєголовки, що отримав назву СНО-3, Трамп взяв паузу, щоб запитати у помічників про нього.

Після цього американський президент відповів, що цей договір є однією з декількох поганих угод, укладених адміністрацією Барака Обами, "оскільки, за його словами, він ставить в більш вигідне становище Росію".

Wall Street Journal писала, що Трамп вірно зрозумів суть цієї угоди, але створюється враження, що він вважає будь-яку угоду, укладену без нього, брехливою щодо США.

Так вже сталося з Транстихоокеанським партнерством, спрямованим на стримування Китаю, над яким довгі роки працював Обама. Трамп скасував угоду, зробивши Китаю великий подарунок.

Корреспондент.net вирішив розібратися, на яких умовах може відбутися угода Трампа з Росією.
 
Україна і санкції

Загальноприйнята точка зору на Заході полягає в тому, що Росія, можливо, захоче повернути Донбас під контроль Києва в обмін на зняття санкцій, підписання зобов'язуючої угоди про нейтралітет України і мовчазну згоду залишити Крим за Росією.

Однак така угода, як вважає American Interest, означатиме капітуляцію Москви, оскільки вона не хоче, щоб Україна стала схожою не так на Австрію, а на Білорусь чи, що ще краще, на Крим - тобто на район, тісно пов'язаний з Росією і поглинений нею.

До того ж, як пише Wall Street Journal, проблема такої угоди також полягає в тому, що вона дозволить Путіну вимагати в обмін на заходи, які він повинен був би прийняти в будь-якому випадку, повну свободу дій на порозі НАТО. Вона також може створити прецедент безкарного порушення Москвою суверенітету європейської країни.

Але є інша проблема. Foreign Policy зазначається, що згуртувати Євросоюз, щоб той виступив проти Росії через її політику щодо України, було дуже непросто з урахуванням того, що на такі дії повинні були дати згоду всі 28 країн-членів, а Росія постійно намагалася розірвати найслабші ланки в ланцюжку ЄС.

Обама і перші особи США неодноразово їздили в Європу, щоб підтримати єдність країн ЄС в питанні санкцій.

І якщо адміністрація Трампа не поновить ці дії (зараз вони заморожені в очікуванні нового керівництва і нових вказівок) в умовах, коли Британія має намір залишити ЄС замість того, щоб повести його за собою, а популістські проросійські партії спробують послабити французький і німецький уряди, то європейська єдність у питанні санкцій впаде до липня, коли настане термін їхнього продовження.

Тому, є ймовірність, що питання санкцій зникне саме.
 
ІДІЛ і вплив на Близькому Сході

Nation зазначає, що в своєму упертому прагненні заручитися підтримкою Москви в боротьбі з ІДІЛ, Трамп, здається, готовий усунути будь-які перешкоди, що виникають на шляху кампанії Путіна щодо встановлення сфери впливу на території колишнього Радянського Союзу та інших областях, колись підконтрольних Москві.

Для Трампа, однак, вчинки Путіна в Європі та інших місцях мають, здається, мало значення в порівнянні з можливістю співпраці в боротьбі з ІДІЛ.

З самого моменту вступу на посаду президента Трамп поводився так, як ніби Росія була ключовим союзником, а сили НАТО - свого роду втратили привабливість колишніми коханцями, зазначає видання.

Пізніше у нього відбулася довга телефонна розмова з російським президентом. З опублікованої інформації з'ясувалося, що обидва лідери обійшли делікатні теми на кшталт Криму і хакерського скандалу, а говорили в основному про спільне співробітництво з питання контртерористичних операцій.

За даними російських ЗМІ, в телефонній розмові, що відбулася 28 січня, Трамп і Путін домовилися організувати зустріч на високому рівні серед високопоставлених співробітників служб безпеки з метою сприяння співробітництву в боротьбі з ІДІЛ.

У статтях обговорювалося, що президенти рухаються в напрямку "концептуального розуміння", в рамках якого Вашингтон надасть Москві "зону впливу" на пострадянському просторі в обмін на співпрацю у війні з ІДІЛ.

Таким чином, привітне ставлення Трампа до Росії як до легітимного партнера в боротьбі з ІДІЛ надало Путіну те, до чого він найбільше прагнув: визнання Росії рівноправним гравцем на світовій арені поряд зі США і Китаєм, незважаючи на те, що це слабка нафтовидобувна країна з ослабленою економікою, сумірною з італійською.

Але є й інший момент. Поки США збираються боротися проти тероризму, знищуючи ІДІЛ в Сирії, Росія відновлює контроль Башара Асада, що обернеться тим, що Іран отримає необмежений сухопутний доступ до Сирії і знову перетворить її в перевалочний пункт для бойовиків, які під впливом Тегерана будуть здійснювати набіги на Ліван і Ізраїль, наголошує American Interest.

Консолідація впливу Ірану над Сирією не обіцяє нічого хорошого адміністрації США, яка хоче зайняти жорстку позицію щодо Ірану, оскільки Трамп вважає його головним спонсором тероризму, а ті мізерні варіанти, які є у США (враховуючи, що Сирія - центр зіткнень терористів шиїтської та сунітської спрямованості), вкотре підкреслюють те, чому громадянська війна в Сирії з самого початку не могла стати переможною для США.