Фото: Синьхуа
Китай спустив на воду перший авіаносець власної побудови. Тепер у Пекіна два крейсери
Китайські ВМС незабаром зможуть змагатися з Америкою, кажуть експерти.
Китай 26 квітня спустив на воду перший авіаносець власної побудиви - Шаньдун. Введення Type 001A до флотилії очікується не раніше 2020 року - йому ще належить пройти ходове випробування.
Це вже другий авіаносний крейсер Китаю. У 1998 році Пекін купив в України радянський крейсер "Варяг", який після реконструкції у 2012 році назвали Ляонін.
Спуском на воду нового авіаносця Китай зробив заявку на статус світової держави, адже подібний військово-морський флот до цього дня був тільки в США.
Корреспондент.net вирішив докладно написати про новий китайський авіаносець.
Новий китайський чи старий радянський?
Новий авіаносець буде базуватися в Південно-Китайському морі. Його будівництво на верфі компанії Dalian Shipbuilding Industry Company в північно-східному порту Далянь тривало три роки.
Довжина Шаньдуна становить 315 м, ширина - 75 м. Корабель здатний рухатися зі швидкістю в 31 морський вузол (більше 57 км за годину). На борту Type 001A можуть базуватися 36 винищувачів J-15 (Цзянь-15).
Пекін повідомляє, що авіаносець був цілковито спроектований у Китаї, однак експерти кажуть, що він став розвитком серії радянських важких авіаносних крейсерів проекту 1143.5, що будувалися Чорноморським суднобудівним заводом у Миколаєві.
Свій перший авіаносець Китай купив в України в 1998 році і назвав його Ляонін. Спочатку цей корабель у 1985 році закладався в Миколаєві під назвою "Рига", але після розпаду Радянського Союзу отримав ім'я "Варяг".
Військово-аналітичне видання The Defense News зазначає, що новий крейсер багато в чому повторює Ляонін.
Водотоннажність радянського проекту становить 59,5 тис. т при довжині 304 м і ширині 75 м. Корабель може розвивати швидкість до 29 вузлів, а дальність його ходу становить близько 8 тис. миль.
Авіаносець "Варяг" під час буксирування
Головною відмінністю Шаньдуна стане нове радіоелектронне обладнання і засоби управління. Таким чином, він стане не навчальним, а вже бойовим кораблем.
Авіаносець китайської споруди також відрізняється від українського великим трампліном на льотній палубі і неатомною енергетичною установкою зі звичними котлами.
Окрім того, панелі радарів з фазованими антенними гратами на його надбудові відрізняються від тих, які були встановлені на Ляоніні під час модернізації.
Заявки на статус світової держави
Ймовірно, Китай хоче створити до 2030 року військово-морський флот, гідний світової держави. Його основою мають стати авіаносці в складі бойових груп, як у Америки.
Зараз авіаносці власної побудови в складі ВМС мають США, у яких більше десяти авіаносних ударних груп, а також Франція з єдиним авіаносцем "Шарль де Голль".
Велика Британія добудовує два власних авіаносці під новітні американські винищувачі п'ятого покоління F-35.
Ляонін після модернізації
Свій авіаносний корабель до 2018 року планує створити також Індія. У Росії немає суднобудівних підприємств для створення кораблів такого класу.
Точна кількість авіаносців, які планує побудувати Китай, невідома, частіше називається цифра шість. Необхідні для цього есмінці, заправні судна і підводні човни вже виробляються.
На Жовтому морі став доступним великий аеродром для тренування пілотів. На його посадочних смугах позначені контури суден, для яких проходить тренування.
Вони наочно показують намір Китаю будувати майбутні авіаносці таких самих розмірів, як і американські.
Якщо все піде за планом Пекіна, то у 2030 році будуть дві країни, які зможуть продемонструвати свою міць вздовж будь-якого узбережжя Землі, зазначає Die Welt.
Як розповів
Газете.ru військовий експерт, провідний науковий співробітник Інституту Далекого Сходу РАН Василь Кашин, Пекін створює систему оборони в Південно-Китайському морі, де на острові Хайнань розміщена китайська база атомних підводних човнів.
Зараз там п'ять субмарин. Одна з них має збільшений ракетний відсік, що говорить про розробку китайцями балістичних ракет підводних човнів збільшених розмірів і дальності.
Шаньдун своєю присутністю ускладнить застосування протичовнової авіації, серйозно зміцнивши морський компонент китайських стратегічних ядерних сил, зазначив експерт.