Американський лідер не бачить у торгових війнах нічого страшного, тому що, за його власними словами, їх легко вигравати.
Економісти кажуть, що конфлікт загрожує сповільнити глобальне економічне зростання, прискорити інфляцію і перервати рух світу до вільної торгівлі, який дозволив зміцнитися країнам, що розвиваються. Наслідки також будуть для України. Корреспондент.net розбирався.
Торговий воїн Трамп
1 червня 2018 року вступили в дію захисні мита на імпорт сталі і алюмінію в розмірі 25 відсотків і 10 відсотків на поставки в США з країн Євросоюзу, Канади, Мексики, Росії, Туреччини та інших країн, у тому числі України.
Головним суперником Сполучених Штатів Трамп вважає Китай. Після семимісячного розслідування він звинуватив КНР у регулярній крадіжці інтелектуальної власності і валютних маніпуляціях з метою зробити власні товари дешевшими.
Цим він пояснив позитивний баланс Китаю в торгівлі зі США, який у 2017 році досяг 375 мільярдів доларів.
Щоб скоротити дефіцит, Трамп вирішив підвищити імпортні мита на китайські товари загальною вартістю 50-60 мільярдів доларів. Також президент США оголосив про підвищення імпортних мит на сталь до 25 відсотків і алюміній до 10 відсотків.
Після анонсування Китаєм дзеркальним заходів Трамп доручив представнику США на торгових переговорах Роберту Лайтгайзеру визначити перелік китайських товарів на суму у 200 мільярдів доларів для введення додаткових мит у розмірі 10 відсотків.
Трамп розв'язав торгову війну з усім світом // Фото: Getty
Напередодні проходили переговори з ЄС, Канадою і Мексикою, щоб уникнути торговельної війни, однак успіхом вони не увінчалися.
Підвищені тарифи на імпорт металів американська влада ввела ще в березні. Пояснювалося це різким зниженням частки внутрішнього виробництва металів, що сприймається як загроза національній безпеці США.
Тоді, за розрахунками Peterson Institute of International Economics, під обмеження потрапив імпорт на 18 мільярдів доларів - третина всього імпорту сталі і майже половина алюмінію, у тому числі з таких країн, як Китай (2,9 млрд), Росія (3 млрд), Японія (2 млрд) і Туреччина (1,3 млрд).
З 1 червня сумарний обсяг імпорту під митами зріс більш ніж до 40 мільярдів за рік.
ЗМІ також повідомляють, що Трамп має намір ввести ввізні мита й на автомобілі німецьких виробників преміум-класу, щоб потіснити їх з американського ринку.
Трамп дотримав слова, даного жителям так званого іржавого поясу напередодні виборів: у минулому найважливіший сталеливарний промисловий регіон на Середньому Заході і північно-східному узбережжі США вже майже півстоліття перебуває в економічній кризі, викликаній зростанням імпорту, падінням і припиненням місцевого виробництва металів.
У боротьбі з іноземною конкуренцією президент США обрав протекціоністський варіант, повністю відповідний його стратегії "Америка передовсім".
З точки зору Трампа, додаткове навантаження на експорт металу зробить його менш вигідним, що в перспективі призведе до появи нових робочих місць всередині країни і оздоровлення американської економіки.
Світ відповів своїми митами
Євросоюз раніше попереджав Америку, що введення загороджувальних мит призведе до заходів у відповідь.
"Це протекціонізм чистого вигляду. США тепер не залишають нам вибору, окрім як приступити до справи про врегулювання суперечок у СОТ. Нам доведеться у відповідь накласти обмеження на деякі американські товари", - говорив глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.
Євросоюз 20 червня затвердив 25-відсоткові мита на певні популярні американські товари. Заходи, що оцінюються у 2,8 мільярда євро за рік, запрацюють уже з 22 червня.
Під удар потрапили багато які популярні американські товари, які 22 червня можна буде експортувати у 28 країн ЄС тільки зі сплатою мита у 25 відсотків.
Це, зокрема, апельсиновий сік, мотоцикли, віскі, тютюнова продукція, включаючи як сигарети, так і сигари і листовий тютюн, жіноча декоративна косметика, одяг, взуття, сталевий прокат, прилади з медичної сталі і алюмінієва продукція.
На деякі товари, як, наприклад, ковдри і дорожні килимки з бавовни, передбачені мита в 50 відсотків. На інші позиції: наприклад, на пряжу і текстильні тканини, - 10 відсотків.
Канада обмежила ввезення зі США пивних діжок, віскі та інших товарів, що обійдеться американським компаніям більш ніж у 16 мільярдів доларів.
Світ відмовляється від американського бурбона // Фото: Getty
Мексика також пообіцяла ввести мита на такі товари зі США, як пласка сталь, лампи, свинячі ноги і лопатки, ковбаси, виноград, чорниця і різні сири.
Окремим фронтом на цій торговельній війні можна виділити Китай, який також відповідає США зустрічними заходами. Китай анонсував у відповідь дзеркальні заходи і мита на американські товари.
Росія найближчим часом введе мита щодо імпорту зі США, заявив 19 червня глава Мінекономіки РФ Максим Орєшкін.
"У зв'язку з тим, що США продовжують застосовувати захисні заходи у вигляді додаткових мит на ввезення сталі та алюмінію і відмовляються надати компенсацію з'явленим у Росії втратам, Росія використовує свої права по СОТ і вводить балансувальні заходи щодо імпорту зі США", - сказав він.
Ці заходи торкнуться тільки тієї продукції, яка має аналоги в РФ, і не матимуть негативного впливу на макроекономічні показники, уточнив російський міністр.
Туреччина також вводить відповідні мита на американські товари. Додатковими зборами будуть обкладатися майже два десятка видів товарів зі США - від автомобілів до сонцезахисних кремів.
Анкара має намір отримувати за рахунок мит 267 мільйонів доларів за рік, ця сума еквівалентна тій, на яку претендують США за рахунок введення загороджувальних мит на турецьку сталь і алюміній.
Україна сподівається вийти з-під мит
11 червня торговий представник України Наталія Микольська, за підсумками переговорів з представниками уряду США, заявила, що українські металурги можуть розраховувати на виключення з-під дії мит на поставки в США сталі і алюмінію.
"Ми вважаємо, що можемо серйозно розраховувати на виключення з-під дії цих мит. Сполучені Штати достатньо серйозно розглядають аргументи, надані Україною", - зазначила Микольська.
У міністерстві підкреслили, що США вже виключили декілька країн з-під дії мит і Україна має намір стати однією з них.
За даними Державної фіскальної служби, загалом експорт чорних металів з України у 2017 році приніс 8,66 мільярда доларів, металовиробів - 897 мільйонів доларів. Це більше 20 відсотків надходжень від українського експорту.
Мінекономрозвитку повідомляє, що в минулому році українські металурги експортували в США продукції - плаского і сортового прокату, труб, напівфабрикатів зі сталі - на суму 175,6 мільйона доларів.
Саме ці товари й підпадають під дію нових мит. Це невеликий обсяг для української металургії: трохи більше одного відсотка від загального.
Однак експерти попереджають, що втрата ринку Сполучених Штатів призведе до глобального зростання конкуренції на інших ринках.
Головна небезпека для України полягає в тому, що через збільшення конкуренції вона може втратити позиції на ринках ЄС і Туреччини, куди постачає майже половину металургійної продукції.
На початку квітня Мексика ввела компенсаційні мита щодо імпорту безшовних труб з вуглецевої сталі походженням з України, Південної Кореї, Іспанії та Індії.
Мита щодо труб з України ввелись у розмірі 170,1 долара за метричну тонну.
Нагадаємо також, що на початку травня США скасували пільгове ввезення 155 товарів з України. Під дії обмеження потрапили, зокрема деякі продукти харчової, легкої, деревообробної промисловості, машинобудування, як і деякі електроприлади.
2 червня президент об'єднання Укрметалургпром Олександр Каленков заявив, що
металурги України серйозно стурбовані зміною ситуації на світових ринках металопродукції у зв'язку з введенням США загороджувальних мит на імпорт сталі.
Рішення Трампа було очікуваним, проте воно несе значні ризики для української металопродукції, особливо в контексті мит щодо ЄС, сказав він.
"Якщо в США поставки сталі з України становлять 1,3 відсотка, то в ЄС - більше 30 відсотків. Більше того, декілька тижнів тому Туреччина також оголосила захисне розслідування після введення захисних заходів США", - констатував Каленков.
При цьому голова об'єднання зазначив, що ринки ЄС і Туреччини є пріоритетними для поставок української металопродукції.
"І під ризики захисних заходів ЄС і Туреччини потрапляє більше половини всього експорту української металопродукції на більш ніж 5 мільярдів доларів", - підкреслив Каленков.
Разом з тим генеральний директор Стальканат-Силур Сергій Лавриненко висловив значну стурбованість ситуацією на ринку металопродукції в ЄС, що позначається й на українських метпідприємствах.
"На ринку ЄС дуже багато сталі. І мита США позначаться й на нас, і на наших метпідприємствах - на ArcelorMittal, на Метінвесті, на всіх постачальниках. Це, по суті, вибух на ринку. Що буде - складно припустити", - резюмував топ-менеджер.