У Брюсселі 24 червня пройшла неформальна зустріч лідерів країн Євросоюзу. Вони обговорювали боротьбу з нелегальною імміграцією, але не змогли домовитися.
Міграційну кризу обговорювали на неформальній зустрічі лідерів 16 країн Євросоюзу в Брюсселі напередодні саміту ЄС 28-29 червня.
Зустріч скликала канцлер Німеччини Ангела Меркель під тиском деяких німецьких політиків, незадоволених нинішньою міграційною політикою. Вона каже, що на саміті наприкінці червня повний консенсус у питанні міграції на рівні всіх країн Євросоюзу досягти навряд чи вдасться.
Якщо компроміс не знайдуть, то на Німеччину чекатимуть нові вибори. Корреспондент.net розбирався в питанні.
Італія ставить шенген під загрозу
Міграція стала головною темою в Євросоюзі після того, як в Італії в червні з'явився новий уряд. 10 червня новий міністр внутрішніх справ Маттео Сальвіні заявив, що Італія не хоче вирішувати проблему нелегальної імміграції за всіх інших.
Італія закрила порти для суден з мігрантами, що прибувають з Лівії. Доля цих біженців привернула увагу в усьому світі.
У результаті судно із 630 біженцями на борту впустила Іспанія. Ще одне судно так і залишається у відкритому морі.
Президент Франції Емануель Макрон звинуватив Рим у цинізмі і безвідповідальності. У відповідь прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте назвав його лицеміром.
На неформальному саміті в Брюсселі Італія зажадала радикальних змін у міграційній політиці Євросоюзу.
Італійський прем'єр представив план з 10 положень, головне з яких полягає в тому, що мігранти не повинні реєструватися в країні першої зупинки, як зараз, а відправлятися в інші європейські держави.
Судно Lifeline з мігрантами не впускає жодна країна ЄС // Фото: EPA
Конте також закликав країни ЄС спільно вирішувати проблему міграції, а також карати ті країни, які відмовляються приймати мігрантів і біженців.
Він запропонував створити центри для захисту мігрантів в інших країнах ЄС, щоб допомогти Італії, куди за останні чотири роки прибуло понад 600 тисяч іммігрантів.
"Усі, хто опиняються в Італії, виявляються прийнятими в Європі. Шенгенська зона опинилася під загрозою", - йдеться в документі, у якому серед інших заходів пропонується реформа Дублінської угоди.
Тим часом кількість прибулих у ЄС мігрантів скорочується. Цього року Eurostat нарахував 130 тисяч тих, хто просить притулку, що на 15 відсотків менше, ніж за минулорічними показниками.
Меркель застерігає від розколу Європи
Головний організатор зустрічі Меркель фактично визнала неможливість подолати наявний розкол. Ще до її початку канцлер ФРН заявила, що не чекає проривів, а сподівається лише на конструктивний обмін думками.
Зустріч у Брюссель відвідали лише 16 з 28 глав країн Євросоюзу. Тільки в останній момент відвідати саміт погодився прем'єр-міністр Італії; керівники країн Східної Європи - Чехії, Польщі, Угорщини - демонстративно проігнорували запрошення.
"Будуть двосторонні або ж тристоронні угоди, покликані допомогти одне одному. Не завжди варто чекати на схвалення від усіх 28 членів Євросоюзу, але необхідно керуватися тим, що є важливим для тієї чи іншої країни", - сказала Меркель про переспективи майбутнього саміту наприкінці червня.
Проблема міграції стала гострою й усередині Німеччини. Міністр внутрішніх справ ФРН Хорст Зеєгофер представив план з боротьби з нелегалами - із 64 пунктів. Меркель не прийняла тільки одне положення - право поліції на депортацію тих біженців, які запросили притулок в іншій країні ЄС.
Меркель заявила, що це суперечить європейським зобов'язанням Німеччини. Вона також вважає, що цей план розколе Європу. Оскільки вони діятимуть за прикладом Німеччини, і більшість мігрантів осяде в південних прикордонних державах Європи: Греції, Болгарії та Італії.
Також план глави МВС Німеччини передбачає посилення контролю на кордоні, що стане перешкодою для вільного пересування шенгенською зоною.
Німеччина сама під загрозою
Влітку 2015 року більше мільйона біженців прибули до Німеччини після того, як Меркель відкрила державні кордони, сказавши знамените: "Ми впораємося з цим".
Конфлікт з главою МВС через розбіжності з міграційної політики називають першим серйозним випробуванням для нового кабінету Ангели Меркель і може привести до краху політичної кар'єри канцлера, пишуть німецькі ЗМІ.
При подальшій ескалації Християнсько-соціальний союз може вийти з коаліційного уряду, формування якого далося Меркель таким трудом і поступками.
У цьому випадку в Німеччині будуть проведені дострокові перевибори. Втім, представники обох партій уже запевнили, що зацікавлені в збереженні єдності.
Лідер Соціал-демократичної партії Німеччини Андреа Налес називає позицію глави МВС спектаклем, за яким бачить старт політичної кампанії напередодні жовтневих місцевих виборів у Баварії.
Однак експерти зазначають, що ідеологічно Християнсько-демократичний союз Меркель і ХСС украй різні партії, які взагалі по-різному бачать майбутнє своєї країни і Європи, а конфлікт з приводу мігрантів розпочався задовго до виборів.
самочинство. Слідом за ним з уряду неминуче вийдуть й інші міністри, що представляють ХСС.
Це стало б кінцем урядової коаліції Меркель у складі ХДС, ХСС і Соціал-демократичної партії Німеччини, яка не проіснувала й 100 днів.
До літніх парламентських канікул канцлер може поставити в бундестазі на голосування питання про довіру собі.
Меркель і Зєєгофер // Фото: EPA
Така процедура передбачена німецькою конституцією на випадок, коли у фракціях правлячих партій починаються розбрід і хитання, а канцлер хоче бути впевненим у тому, що парламентська більшість підтримує його політику.
Якщо такої більшості глава уряду не отримує (а без голосів парламентаріїв з ХСС у Меркель серед депутатів правлячих партій її немає), то федеральний президент може розпустити бундестаг і призначити дострокові вибори.
Другий передбачений конституцією парламентський варіант зміщення канцлера зі свого поста - так званий конструктивний вотум недовіри. Для цього бундестагу треба запропонувати альтернативного кандидата на пост глави уряду і обрати його більшістю голосів.
Третій варіант -
відставка самої Ангели Меркель, про яку вона може попросити федерального президента. В такому випадку глава держави зобов'яже канцлера залишатися при виконанні своїх обов'язків до тих пір, поки депутати не знайдуть на цей пост кандидата, а останній влаштовує парламентську більшість.
Якщо не знайдуть, президент може або розпустити бундестаг і призначити нові вибори, або залишити надуманого піти у відставку канцлера при виконанні обов'язків й надалі - хоч до наступних парламентських виборів.