В Європі не підтримують американські санкції і вводять блокуючі заходи. Однак економісти говорять про посилення кризи в Ірані.
Американський президент відновив санкції проти Ірану, заморожені його попередником Бараком Обамою.
Багато економістів в Європі та США вважають, що американські санкції поставлять Іран "на межу виживання". Корреспондент.net розповідає подробиці.
Суть санкцій проти Ірану
Через два тижні держсекретар США попередив, що Вашингтон має намір чинити економічний, фінансовий та, потенційно, силовий тиск на Тегеран.
У ніч на 7 серпня вступили американські санкції проти Ірану. Під заборону потрапила торгівля з Іраном золотом і дорогоцінними металами, алюмінієм і сталлю, вугіллям і графітом, а також іншими необробленими металами.
Були також припинені операції з іранською валютою і борговими зобов'язаннями, заборонена купівля доларів США іранським урядом.
Також під санкції потрапила галузь цивільної авіації і автомобілебудівний сектор, який займає близько шести відсотків місцевого імпорту.
5 жовтня набере чинності другий етап санкцій, які вдарять по найважливіших секторах іранської економіки - нафтовій промисловості і всьому енергетичному сектору, а також кораблебудівних підприємствах.
Будуть заблоковані операції банку Ірану та надання послуг страхування.
Як повідомили в Білому домі, "близько сотні компаній з фінансового та енергетичного сектора заявили про намір піти з Ірану". Серед них, зокрема, Boeing, General Electric, Peugeot, Siemens і Total.
За співпрацю з Іраном американським громадянам і компаніям може загрожувати як штраф, так і тюремне ув'язнення (до мільйона доларів або 20 років позбавлення волі), а особи з інших юрисдикцій ризикують зіткнутися з вторинними санкціями.
Щоб уникнути другого етапу, Іран повинен погодитися на розробку нової угоди. Вона, за задумом американців, охоплюватиме не тільки ядерну програму Тегерана, але й інші аспекти зовнішньої та внутрішньої політики.
Європа не підтримала Трампа
Євросоюз, як і інші члени ядреной угоди (дії США щодо Ірану підтримує тільки Ізраїль) були проти рішення Трампа.
Європейський Союз шкодує про відновлення санкцій і вважає за необхідне збереження ядерної угоди.
Раніше голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер заявляв, що обов'язок ЄС - захистити свої компанії, особливо підприємства малого і середнього бізнесу, від санкцій США (під них потрапляють і ті компанії з третіх країн, які продовжують співпрацювати з Іраном).
Вихід із ситуації керівництво ЄС знайшло в "блокуючому статуті", який був прийнятий ще в 1996 році - для захисту європейських компаній від екстериторіальних санкцій США відносно Куби.
Але тоді в повній мірі документ так і не застосовувався. 6 червня цього року, у зв'язку з відновленням антиіранських санкцій, він був оновлений рішенням Єврокомісії.
Вранці 7 серпня ці заходи набрали чинності. Однак канцлер ФРН Ангела Меркель ще в травні на зустрічі з прем'єром Держради Китаю Лі Кецяном визнала, що санкції, ймовірно, можуть привести до того, що частина європейських компаній волею-неволею будуть змушені вийти з Ірану.
Тегеран заблокує постачання нафти в Європу
Іран обурений поведінкою Вашингтона і його одностороннім виходом з ядерної угоди. Тегеран заявляє, що має намір і далі виконувати умови угоди разом з іншими учасниками ядерної угоди.
Влада звинувачує США в підриві міжнародних договорів і невиконанні зобов'язань у рамках угоди. Іран вже подав позов до США в Міжнародний суд ООН.
В Ірані раніше говорили, що в разі, якщо США відновлять санкції і введуть заборону на продаж іранської нафти, Тегеран може заблокувати поставки нафти в Перській затоці через Ормузьку протоку.
Через нього проходить 20 відсотків світової нафти, тому світ потребує цієї нафти, підкреслили в Тегерані.
США обіцяють залучити військовий флот, якщо Іран спробує порушити судноплавство.
Зараз Іран дозволяє користуватися своїми територіальними водами на добровільній основі.
За даними Міжнародного енергетичного агентства, в травні Іран експортував близько 2,4 мільйона барелів нафти в день. Дві третини від цього обсягу закупила Азія, решта - Європа. Повідомляється, що перестати купувати іранську нафту планують 50 організацій в Європі і Азії.
Перспектива відновлення американських санкцій посилила економічну і фінансову кризу в Ірані. Національна валюта - ріал - з квітня 2018 року знецінилася більш ніж удвічі.
В очікуванні відновлення санкцій влада Ірану змінила глав іранського Центробанку, міністерства фінансів та економіки, а також Ради з економічного планування та бюджету.
Першим кроком нового глави ЦБ стала оголошена реформа так званого вторинного ринку валюти Ірану. Йдеться про перехід іранського ріала до "керованого плавання". Для імпорту важливих медикаментів і продовольства Іран залишає пільговий курс у 42 тисячі ріалів за долар.
Через санкції сповільниться й економічне зростання Ірану, очікує МВФ: знизяться інвестиції, експорт і відтік капіталу.
Нові санкції Вашингтона ставлять економіку Ірану "на межу виживання", заявив американський економіст Стів Хенк в інтерв'ю німецькому виданню Die Welt.
З ним в цілому згодні експерти німецької організації Germany Trade & Invest, спрогнозували народному господарству Ірану швидку економічну рецесію.
Саме такий, з невеликими відмінностями, лейтмотив коментарів більшості економістів в Європі і США: нові санкції США завдадуть Ірану дуже істотної шкоди.