Влада Франції виконала деякі вимоги протестувальників. Президент все ще зберігає мовчання.
Французький уряд пішов назустріч "жовтим жилетам", які протестують, і оголосив про скасування підвищення податку на паливо в наступному році. До цього влада неодноразово говорила, що не скасовуватиме реформи.
Масові акції тривали в найбільших містах Франції три вікенди поспіль. На минулих вихідних вони досягли піку: нічого подібного в Парижі не було з часів студентських заворушень 1968 року.
Жертвами протестів, які відзначилися високим рівнем насильства і вандалізму, за ці дні стали чотири людини. І "жовті жилети" не збиралися зупинятися. Корреспондент.net розповідає подробиці.
На які поступки пішла влада Франції
2 грудня, достроково повернувшись з саміту Великої двадцятки в Аргентині, президент Франції Емманюель Макрон відразу відправився в центр Парижа - до Тріумфальної арки на Єлисейських полях, яка стала основним центром бунту протестувальників напередодні.
Там все ще залишалися демонстранти, які при появі президента почали скандувати "Макрона у відставку" і "Жовті жилети переможуть".
EPA
Макрон доручив прем'єр-міністру Едуарду Філіпу провести переговори з лідерами політичних партій та представниками протестувальників. Сам президент Франції весь цей час мовчить. І "жовті жилети" кажуть, що вони "глибоко ображені таким презирством" з боку народного обранця.
4 грудня прем'єр-міністр Франції в прямому ефірі звернувся до населення. Він оголосив, що уряд піде назустріч "вимогам народу" і оголосив про піврічний мораторій на непопулярні заходи - підвищення податків з 1 січня на бензин і дизель, які повинні були вирівняти в ціні, а також тарифів на газ і електроенергію в зимовий період.
Макрон раніше заявляв, що податок необхідний, щоб протистояти кліматичним змінам і скоротити дефіцит бюджету.
"Жоден податок не вартий мук народу", - заявив Філіп, наголосивши, що ці рішення повинні привести до миру у Франції.
Він також розповів, що будуть відпущені правила технічного контролю транспорту, який забруднює атмосферу викидами, і пообіцяв консультації з громадянами про подальші зміни податкової системи.
Однак цього протестувальникам виявилося недостатньо. Були виконання вимог, які висувалися протестувальниками на самому початку бунту, але на 1 грудня вони значно розширилися.
У ніч з 5 на 6 грудня уряд оголосив, що податок на паливо не буде підвищуватися весь 2019 рік.
Крім того, як пише Guardian, Макрон обмірковує повернення "податку на багатство", скасованого торік. Його скасування було однією з ключових реформ в передвиборчій програмі Макрона, і він здійснив її як тільки прийшов до влади.
Тоді збори з французів, чиї статки перевищували 1,3 мільйона євро, скоротилися майже на 70 відсотків. Офіційно було скасовано оподаткування всього, крім майнових активів. Відтоді Макрона прозвали "президентом багатих".
Чому протестували жилети
Рух "жовтих жилетів" почався з протесту проти підвищення мит на дизельне паливо, яке часто використовують французькі водії, і на яке давно був менший податок, ніж на інші види палива.
Протестувальники заявляють, що Макрон втратив зв'язок з народом, особливо з жителями передмість, які залежать від власних автомобілів.
Нова хвиля протестів у Франції почалася 17 листопада. На відміну від інших демонстрацій, цей протестний рух зародився в соціальних мережах і не має єдиного центру.
30 листопада один з двох "жовтих жилетів", які погодилися на зустріч з прем'єром в Матіньонському палаці, відразу ж розірвав контакти після відмови політика від зйомки їхньої розмови.
"Така необхідність давати звіт в реальному часі є знаком. Знаком того, що довіри, яка лежить в основі представницької демократії, більше немає. Демонстрант, який погоджується на переговори без контролю в режимі реального часу, відразу ж дискваліфікує себе", - зазначає Le Figaro.
Відмітна риса протестувальників - світловідбиваючі жилети, які є у кожного автомобіліста в ЄС. Рух назвали на честь них - "жовті жилети".
Невдоволення владою у людей збиралося давно. Останньою краплею стало оголошення про нове підвищення вартості палива - на три відсотки. Роком раніше бензин у Франції підскочив на 15 відсотків, а дизель на 23 відсотки.
Крім того, автомобілі на дизельному паливі і старші за 15 років будуть обмежені в пересуваннях або зовсім заборонені. Таким чином влада стимулює перехід автомобілістів на електрокари та інші види екологічного транспорту.
Макрон визнав, що французам непросто міняти свої звички, але пообіцяв, що в країні будуть розвиватися альтернативні форми пересування, а влада підтримуватиме тих, хто хоче змінити транспорт на менш шкідливий для навколишнього середовища.
Основні вимоги
Напередодні протестів 1 грудня "жовті жилети" чітко сформували свої вимоги:
-
підвищення мінімальної зарплати на 100 євро - до 1,3 тисячі і пенсії, а також обмеження максимальної зарплати в 15 тисяч євро
-
вихід на пенсію з 60 років
-
допомога безробітним
-
зменшення вартості житла
-
контроль над доходами політиків та скасування довічного утримання для екс-президентів
-
повернення "податку на багатство"
-
підтримка малих міст і національних підприємств
-
гуманне ставлення до безпритульних і біженців
-
збільшення асигнувань на потреби поліції, армії і судів
-
збільшення президентського терміну з нинішніх п'яти до семи років, як це було раніше
Найбільший бунт: кров і погроми
Пік протестів у Франції припав на 1 грудня. Загальна кількість протестувальників по всій країні оцінювалася поліцією в 136 тисяч осіб.
Молоді люди в масках, з сокирами і арматурою, атакували поліцейських, підпалювали автомобілі та будинки, грабували магазини. В ході погромів спалено кілька автомобілів, повалена огорожа саду Тюїльрі, розграбовані магазини в центрі міста, а Тріумфальна арка - символ Парижа - розмальована і пошкоджена вандалами.
Як розповів глава національного відомства охорони пам'яток Філіп Белаваль, групі вандалів вдалося проникнути в музейні приміщення Тріумфальної арки, де вони "обезголовили" мармурову статую Наполеона, зруйнували на дрібні шматочки гіпсову скульптуру тридцятих років і розмалювали інтер'єри графіті.
Бої з поліцією почалися з самого ранку на пропускних пунктах, які поліція організувала для безпеки демонстрантів на Єлисейських полях. Пройти за огорожі можна було після пред'явлення документів і перевірки вмісту рюкзаків і сумок.
Однак люди, які зібралися на площі біля Тріумфальної арки, підкоритися відмовилися. Вони пішли на штурм огорож і були зустрінуті сльозогінним газом, водометами, гумовими кулями і світлошумовими гранатами.
Після невдалої спроби прорватися на Єлисейські поля погромники вирушили по прилеглих вулицях, трощачи вітрини як бутиків, так і аптек. Поліцію, яка блокувала вулиці, вони закидали камінням, пляшками із запалювальною сумішшю, попутно підпалюючи автомобілі і будинки.
Заворушення на площі тривали весь день. Тільки до вечора правоохоронцям вдалося втихомирити запал бунтівників.
За останніми даними, три людини загинули, постраждали 133, в тому числі 23 поліцейських. За участь у заворушеннях затримали понад 680 осіб. Серед постраждалих за весь час протестів виявилися і 12 журналістів.
У Парижі нічого подібного тут не відбувалося зі студентських хвилювань в 1968 році. Вони в підсумку привели до зміни уряду, відставку президента Шарля де Голля і, в більш широкому сенсі, до величезних змін у французькому суспільстві.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet