RU
ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Крен вправо. Вибори в Європарламент й УкраїнаСюжет

Корреспондент.net, 27 травня 2019, 15:29
0
427
Крен вправо. Вибори в Європарламент й Україна
Фото: Getty
Результати виборів до Європарламенту

Громадяни Євросоюзу обрали депутатів в загальноєвропейський парламент. Популісти і євроскептики отримали більше голосів, ніж зазвичай, але не змогли захопити ЄП.

В ЄС минулого тижня відбулися вибори до Європейського парламенту, які багато в чому визначать майбутнє регіону на найближчі п'ять років. Євродепутатів безпосередньо обирають громадяни.

Європарламент позбавлений законодавчої ініціативи, але без його схвалення закони не приймаються і він також має право вносити правки. Так було, наприклад, з газовою директивою, яку ЄП посилив через Північний потік-2.

Однак в останні роки зростає підтримка правих популістів і євроскептиків, які виступають, серед іншого, за зближення з Росією. Згідно з даними соцопитувань, вони можуть отримати близько 20 відсотків мандатів у Європарламенті. Корреспондент.net розповідає подробиці.

Як європарламент обирається

Ювілейні - Європарламенту виповнилося 40 років - вибори тривали протягом чотирьох днів в 28 країнах Євросоюзу. 426 мільйонів громадян ЄС вибирають 751 депутата. Це єдині в світі транснаціональні вибори такого масштабу.

Незважаючи на запущений процес Brexit, британці також беруть участь у виборах. Лондон і Брюссель так і не домовилися між собою про умови виходу Британії з ЄС, тому британці попросили про відстрочку з умовою проведення євровиборів в своєму королівстві.

Процедура передбачає вибори тільки пропорційного типу, що передбачає методику або облікового обрання партій, або систему єдиного переданого голосу, коли голосування відбувається за конкретних кандидатів, а не за партії.

Як пояснюють в Європарламенті (ЄП), це дає шанс бути обраними, зокрема, невеликим партіям і окремим кандидатам, що забезпечує досить широкий спектр політичних позицій серед депутатів.

Розподіл місць по країнах враховує чисельність їхнього населення і дотримується принципу "дегресивної пропорційності". Це означає, що країни з нечисленним населенням повинні бути представлені меншою кількістю депутатів, ніж країни з великим населенням.

Але водночас кожен депутат "малої" країни повинен представляти менший відсоток населення, ніж депутат "великої" країни. Мається на увазі, що завдяки таким принципам малі країни мають міцне представництво в Європарламенті.

Чим Європарламент займається

Найбільш видимий результат роботи євродепутатів - це резолюції, які не обов'язкові до виконання. Але вони відображають політичну позицію всього Європарламенту, який є єдиним органом, обраним громадянами Євросоюзу безпосередньо.

Що стосується України, то позиція ЄП найчастіше виявляється набагато жорсткішою в своїй критиці дій Росії в порівнянні з офіційною позицією ЄС.

Так, в кінці минулого року євродепутати ухвалили резолюцію, яка закликала закрити порти ЄС для російських суден, якщо Москва не відновить вільне судноплавство в Керченській протоці. Також Європарламент регулярно закликає до більшої підтримки України.

Законодавчим органом Євросоюзу є Єврокомісія, але її закони проходять через схвалення Європарламенту, який може вносити свої правки. Саме тут проявляється найбільший вплив органу.

Одним з останніх важливих рішень було прийняття нової газової директиви, що ускладнює будівництво газопроводу Північний потік-2, який може залишити Україну без доходів від транзиту.

Також Європарламент має вплив у фінансовій сфері, адже його згода є необхідною для бюджетних витрат ЄС. Останнім прикладом є четверта програма макрофінансової допомоги для України обсягом в один мільярд євро, затверджена минулого літа.

Зараз же в ЄС обговорюють бюджетні плани на 2021-2027 роки. Затверджувати конкретні цифри, в тому числі і на допомогу Україні, буде також Європарламент. І від співвідношення політичних сил і конкретних євродепутатів може залежати, скільки коштів, якій країні і на що виділено.

Результати виборів в ЄП

Цього року виборці проявили небувалу активність: в голосуванні взяла участь половина всіх виборців країн ЄС.

Експерти кажуть, що це пов'язано з мобілізацією молодих виборців, стурбованих флегматичною кліматичною політикою, а також з тим, що ЄС можуть захопити неліберальні націоналісти.

Всупереч побоюванням, правим не вдалося захопити Європарламент, але за них голосували більше, ніж зазвичай: Марін Ле Пен перемогла у Франції, Маттео Сальвіні - в Італії, ідеолог Brexit Найджел Фарадж - в Британії.

Варто зазначити, що сили, які виступають проти ЄС, як і раніше розрізнені і неоднорідні, і їм буде важко знайти серйозну владу. Між ними існують розбіжності з таких питань як Росія, регіональна допомога і розподіл мігрантів в  раїнах ЄС.

Молодь пригальмувала правих популістів в Німеччині, Австрії, Данії та Нідерландах. Вони охочіше голосували за соціал-демократів і "зелених".

Крім того, вірогідним главою Єврокомісії стане німецький політик Манфред Вебер. Його консервативна Європейська народна партія залишається найсильнішою фракцією в Європейському парламенті.

Вебер обіцяє зробити все можливе, щоб заблокувати Північний потік-2, оскільки він не переслідує інтереси ЄС. Політик також виступає з жорсткою критикою на адресу Росії щодо ситуації в Керченській протоці.

Такі результати виборів вплинуть швидше на політику на національному рівні, ніж на рішення Європарламенту в цілому.

Тепер всі партії почнуть шукати союзників, щоб спробувати зміцнити свої позиції, однак у них все одно не вийде перебудувати нинішній політичний порядок, кажуть експерти.

 

Європейська народна партія і соціал-демократи більше не зможуть удвох формувати більшість в Європарламенті. Їм знадобиться підтримка лібералів або "зелених".

Вебер в зв'язку з цим вже звернувся до останніх: "Зелені" - теж переможці цього вечора, тому вони наші можливі партнери. Треба разом сісти і розробити проект на найближчі п'ять років".

Директор Європейської ради з міжнародних відносин Марк Леонард заявив, що, всупереч прогнозам, зсуву в бік крайніх правих чи антиєвропейських партій в масштабах всього континенту не відбулося.

Однак скорочення кількості голосів, відданих, як він висловився, за "партії статус-кво", є "застереженням про те, що нічого як раніше вже не буде".

"Склад нового парламенту буде на користь проєвропейців, але це не означає, що у них є мандат "робити те ж, що і раніше", - говорить Леонард.


 

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

ТЕГИ: УкраинаЕСЕвросоюзЕвропарламент
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах