У багатьох країнах серйозно взялися за захист клімату напередодні набрання чинності Паризької угоди. У деяких з них навіть оголошено надзвичайний стан.
Червень 2019 року виявився найспекотнішим в Європі за всю історію спостережень. У Франції стовпчики термометрів піднялися до 45,8°С і 9 липня стало відомо про рішення влади ввести податок на авіарейси, щоб боротися зі шкідливими викидами від літаків.
Париж також приєднався до міст, які оголосили режим надзвичайного стану через зміни клімату. Серед них - міста в Австралії, США, Канаді, Британії, Ірландії - понад 700 європейських міст.
В кінці минулого місяця лідери Великої двадцятки на саміті в Японії ледве домовилися про компроміс щодо захисту клімату. Винятком стали США, які виходять з Паризької угоди. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Паризька хартія незворотна
Про те, що викиди CO2 є причиною підвищення температури повітря на земній кулі, наслідками чого вже стає танення льодів, підвищення рівня Світового океану, зміна погодних умов та природні катаклізми, сьогодні відомо всім.
У 2015 році 197 країн підписали Паризьку угоду, метою якої є боротьба зі зміною клімату та подолання зубожіння. Її ратифікували 185 країн. Угода набула чинності в 2016 році, але формально починає дію в січні 2020 року.
Угода передбачає:
-
утримання зростання глобальної середньої температури набагато нижче 2°C і обмеження зростання температури величиною 1,5°C;
-
обмеження викидів парникових газів до рівня, коли їх будуть повністю поглинати рослини і океани, до кінця поточного сторіччя;
-
розвинені країни повинні фінансово допомагати іншим державам у боротьбі зі зміною клімату.
Через рік після підписання договору ейфорія спала через рішення президента першої економіки світу - США - Дональда Трампа про вихід з угоди.
Він вважає, що глобального потепління не існує, а угода вигідна лише Китаю. Трамп також заявляє, що у нього є зобов'язання тільки перед американським народом і він повинен переслідувати виключно національні інтереси.
Після довгих суперечок в Осаці про заключне комюніке саміту Великої двадцятки сторони прийшли до компромісу. США вимагали не згадувати про клімат, але країнам Євросоюзу все ж вдалося наполягти на своєму.
Для європейців питання кліматичних змін було одним із ключових. Так, про намір у найближчі десять років інвестувати в боротьбу з глобальним потеплінням 25 відсотків бюджету ЄС повідомив глава Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.
В кінці минулого тижня в німецькому Бонні завершилася двотижнева сесія кліматичних переговорів ООН - остання перед фінальною конференцією ООН до початку дії Паризької угоди.
Делегати країн обговорювали майбутні правила роботи механізму стійкого розвитку - економічного механізму Паризької угоди, що включатиме в себе і торгівлю квотами між країнами, і спільні інвестпроекти щодо зниження викидів, і будь-які спільні "неринкові" дії країн.
В останньому пункті йдеться про введення спільних податків на викиди парникових газів, загальні стандарти і вимоги, наприклад, про обсяги викидів на одиницю продукції, утвердження єдиного маркування продукції, яка підтверджує її вуглецевомісткість.
Однак фінальні умови роботи механізму стійкого розвитку так і не були затверджені.
Варто відзначити, що Росія, як одна з головних нафтових країн, планує ратифікувати угоди, незважаючи на сумніви президента Володимира Путіна в ефективності альтернативних джерел енергії.
9 липня Путін заявив про негативний вплив відновлюваної енергетики на дику природу.
"Всі знають, що вітрова генерація хороша, але про птахів хіба згадують у цьому випадку? Скільки птахів гине через вітряки? Вони так трясуться, що черв'яки вилазять з землі", - сказав він на російському саміті з індустріалізації.
Російський президент також назвав відмову від ядерної енергетики на користь альтернативних джерел спробою "одягатися в шкури і переселитися в печери".
"Чи комфортно людям буде жити на планеті, заставленій частоколом вітряків і покритій декількома шарами сонячних батарей?" - задався він питанням.
Однак на саміті G20 він запевняв, що Росія дотримуватиметься Паризької угоди про клімат.
Міста вже б'ються за клімат
Першими кліматичний надзвичайний стан оголосили міста в Австралії - в 2016 році, США- в 2017, Канаді та Великобританії - в 2018. У 2019 році до цього руху приєдналися Ірландія, Португалія та Франція.
9 липня міська адміністрація столиці Франції розпорядилася реалізувати в місті положень Паризької кліматичної угоди 2015 року, відкрити для молоді Кліматичну Академію, а також заснувати постійну раду експертів з питань клімату.
У Німеччині першим містом, яке проголосило кліматичний надзвичайний стан, на початку травня стало Констанц. На початок липня цей приклад наслідували понад 45 німецьких міст і громад.
Як повідомляє громадська організація Klimabündnis Hamm, найближчим часом ще понад 100 муніципальних рад у ФРН обговорять питання проголошення кліматичного надзвичайного стану. За даними мережі Climate Emergency Declaration and Mobilisation In Action, у світі такий стан оголосили вже більш як 700 міст.
Міська влада тепер буде пильніше стежити за тим, як ті чи інші рішення і плани позначаться на зміні клімату. Також вони збираються більше інвестувати в розвиток поновлюваних джерел енергії і електромобілів.