Франція заблокувала переговори зі Скоп'є про вступ до Євросоюзу. Одні кажуть, що це через Україну, інші - що європейці проти нових членів.
Македонії раптово відмовили в переговорах про вступ до складу ЄС, незважаючи на виконання Скоп'є всіх умов, у тому числі, перейменування країни в Північну Македонію на вимогу Греції. Таку ж відмову отримала інша балканська країна - Албанія.
Головним ініціатором заморожування переговорів виступив президент Франції Емманюель Макрон, який вважає прогрес країн недостатнім. Він також заявив про необхідність реформування процесу прийому нових членів в ЄС. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Макрон не побачив прогресу
15 жовтня Північній Македонії та Албанії не вдалося почати переговори про вступ до ЄС. Франція, Нідерланди і Данія заблокували рішення Брюсселя про початок переговорів з двома балканськими державами, пославшись на сумніви в прогресі реформ.
Рішення трьох країн було озвучено після саміту в Люксембурзі на рівні міністрів закордонних справ. Всі три країни виступили проти початку переговорів з Албанією, а Франція - на додаток з Північної Македонією.
Крім того, французький уряд закликав до фундаментальної реформи процесу вступу нових членів до складу Європейського Союзу.
"Перед будь-яким новим вступом в ЄС потрібно провести реформи", - заявив Макрон на своїй прес-конференції 18 жовтня. За його словами, нинішній процес розширення ЄС "більше не підходить, оскільки занадто бюрократичний і не узгоджується з людьми".
Президент Франції також заявив, що "обидві країни не добилися ніякого прогресу". Критики нинішнього процесу розширення побоюються, що виникнуть проблеми корупції та незалежності судової влади, з яким зіткнулися Румунія і Болгарія, які вступили в ЄС у 2007 році.
Інші європейські країни висловили своє нерозуміння, оскільки Єврокомісія ще в кінці травня підсумувала, що Албанія та Північна Македонія виконали умови, висунуті ЄС. Початок переговорів про вступ з цими двома країнами вже було їм обіцяно.
Голова Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер назвав рішення "серйозною історичною помилкою". "Щоб заслужити довіру, ЄС повинен дотримуватися даних обіцянок", - сказав він.
Прихильники розширення вважають, що відмова новим членам ЄС ризикує штовхнути їх в обійми Туреччини, Китаю та Росії, які і так вже дуже активні в цій частині Балкан.
Ще дві балканські держави - Сербія і Чорногорія - теж прагнуть до членства в співтоваристві. Однак комісар ЄС з питань розширення і політики добросусідства Йоханнес Хан раніше зазначив, що їм необхідно докласти більше зусиль для захисту верховенства закону.
Крім того, Сербії в Брюсселі нагадали, що вона має повне право вступати в зону вільної торгівлі з ЄАЕС, але умови приєднання до ЄС передбачають вихід з усіх двосторонніх торговельних угод. 25 жовтня саме проходить зустріч з Росією щодо цього питання.
Переговори про вступ Північної Македонії до Євросоюзу стали можливим після того, як у Скоп'є владнали розбіжності з Грецією, погодившись на перейменування своєї держави, що називалася раніше Республікою Македонією.
Ця суперечка тривала майже 30 років - з моменту розпаду Югославії і отримання Македонією, до складу якої вона входила, незалежності. 142 країни визнали балканську країну як Республіку Македонію, але Греція виступила проти.
Афіни заперечують проти того, щоб сусідня країна називалася так само, як і грецька історична область на півночі Греції, на кордоні з Македонією, побоюючись можливих територіальних претензій.
Для вступу в ООН до врегулювання суперечки було вирішено називати Македонію Колишньою югославською республікою Македонія.
В середині минулого року до влади в Македонії прийшов проєвропейський уряд на чолі з Зораном Заєвим, який пообіцяв врегулювати суперечку з Грецією, що
блокує вступ до Євросоюзу і НАТО.
Президент Європейської ради Дональд Туск за підсумками зустрічі глав держав і урядів країн ЄС в Брюсселі 18 жовтня підкреслив, що в події немає провини Північної Македонії та Албанії.
"Я особисто вважаю, що це була помилка, але я не буду це надалі коментувати", - зазначив Туск і закликав країни "не здаватися" і висловив переконання, що вони обов'язково стануть повноправними членами ЄС.
Незабаром Заєв оголосив про проведення дострокових виборів до парламенту Північної Македонії. Вони відбудуться 12 квітня 2020 року. Технічний уряд Македонії почне роботу 3 січня наступного року.
24 жовтня Європарламент прийняв резолюцію, яка визнає помилкою нездатність європейських лідерів досягти консенсусу навколо вирішення про початок переговорів про членство в ЄС з Албанією і Північної Македонією.
Депутати Європарламенту відзначили зусилля Північної Македонії за рішенням важкого питання двосторонніх відносин з сусідами і вітали результати судової реформи в Албанії.
"Відсутність рішення лідерів ЄС є стратегічною помилкою, яка шкодить авторитету ЄС і посилає негативний сигнал іншим можливим країнам-кандидатам", - відзначили євродепутати.
Вони закликали країни ЄС діяти відповідально і прийняти одностайне позитивне рішення щодо переговорів з Албанією і Північної Македонією під час наступної зустрічі.
Тиск на Україну, чи розширення ЄС закінчено?
Хорватське видання пише, що тепер на Македонію чекають чергові вибори, і до життя повертаються переможені ретроградні, антиєвропейські сили, які покладаються на підтримку Кремля.
"Радіти вістям з Брюсселя може тільки Путін. Македонія, яку він вже майже викреслив зі своїх європейських планів, тепер, імовірно, через нерозсудливість Брюсселя знову припливе до нього в руки", - йдеться в матеріалі.
Український журналіст Віталій Портников зазначає, що відмова Албанії не стала несподіванкою, оскільки ще до саміту кілька країн ЄС висловлювали сумнів. Але Північну Македонію вмовляли кілька років.
Ніяких логічних пояснень Франція не може дати, але їх можна знайти в діалозі, який Макрон в останні місяці веде з президентом Росії Володимиром Путіним, вважає журналіст.
"І тоді готовність зупинити європрагнення македонців цілком корелює з тиском, який Макрон надає на нового українського президента Володимира Зеленського, щоб за всяку ціну добитися проведення в Парижі саміту нормандської четвірки. Адже в Парижі не випадково привітали підписання українською стороною нещасної формули Штайнмаєра, хоч і розуміли, що це путінське умова", -
пише Портников.
Оглядач німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung Міхаель Мартенс має зовсім іншу точку зору.
Він пише, що соціологічні опитування вже кілька років поспіль постійно демонструє великий скепсис населення ЄС щодо розширення. Ігнорувати це в довгостроковій перспективі не може жоден уряд, вважає німецький журналіст.
"ЄС і надалі постійно публікує так звані звіти про прогрес країн-кандидаток на вступ. Але серйозності, з якою б сприймали реалізацію перспективи вступу цих країн, не вистачає з обох сторін... Крім Північної Македонії, де останнім часом дійсно можна було побачити спрагу реформ", - пише він.
Тому, Макрон висловив те, що назріло вже давно і багато хто так вважає, вважає оглядач FAZ.
"Але це не Макрон поклав край колишній політиці розширення ЄС. Він лише завдав по ній смертельний удар. Вона вже давно стала лицемірною. Так як же ситуація повинна розвиватися далі? Ідей того, як ця політика могла б виглядати, досить, деякі пропозиції звучать вже роками", - йдеться в матеріалі.
Серед них часткове відкриття для балканських країн коштів ЄС або приєднання регіону до спільного європейського ринку.