Взаємна недовіра у світі прискорила гонку озброєнь, а загроза застосування ядерної зброї зросла до небаченого раніше рівня, пише японське видання.
Ядерну зброю вперше застосували рівно 75 років тому - 6 серпня 1945 року: американський бомбардувальник Енола Гей скинув атомну бомбу Малюк на Хіросіму. Прийнято говорити, що в цей момент "весь світ змінився назавжди".
8 серпня американський снаряд Товстун також вдарив по Нагасакі. У Хіросімі загинули 140 тисяч осіб, а в Нагасакі - 74 тисячі. Більшість із загиблих були мирними громадянами.
Рівень смертності від опромінення досяг свого апогею через три-чотири тижні і почав знижуватися тільки через два місяці. Люди, якіо пережили атомні бомбардування в Хіросімі і Нагасакі, в 16 разів частіше хворіли на лейкемію і в вісім разів частіше на інші онкологічні захворювання, ніж у середньому по Японії.
До сих пір багато японців страждають від наслідків променевої хвороби. Станом на кінець березня 2020 року офіційні посвідчення в якості потерпілих від ядерного бомбардування в Японії є у 36 тисяч осіб.
Атомна зброя - це абсолютне зло, це загроза всьому людству, що без розбору може моментально знищувати великі маси людей. Такий заклик постраждалих від атомних бомб змінив ставлення світової спільноти до цієї страшного зброї, пише в редакційній статті японське видання Hokkaido Shimbun. Корреспондент.net публікує її переклад.
Гонка озброєнь посилилася
Результатом зміни ставлення до ядерної зброї став схвалений двома третинами країн-членів ООН три роки тому Договір про повну заборону атомної зброї, який не допускає володіння ним і його використання.
Однак останнім часом відзначається зміна загальносвітового настрою на ліквідацію атомної зброї. В результаті світової пандемії коронавірусу прискорилася тенденція на ослаблення об'єднуючої ролі міжнародних організацій.
Посилилося протистояння США з Китаєм і Росією. Взаємна недовіра в світі прискорила гонку озброєнь, а загроза застосування ядерної зброї зросла до небаченого раніше рівня.
Цю кризу не можна подолати, не розвиваючи міжнародне взаєморозуміння і співпрацю. І на Японії, яка є єдиною країною у світі, яка відчула у собі жах атомного бомбардування, лежить відповідальність за те, щоб грати в цих міжнародних зусиллях провідну роль.
День трагічного ювілею атомного бомбардування має стати днем, коли рішучість до цього повинна проявитися з новою силою.
Найвищий ступінь небезпеки за останні роки
Зараз у світі відзначається найвищий рівень загрози виникнення ядерної війни, який перевищує навіть той, який існував за часів холодної війни.
Один американський науковий журнал образно змалював це у вигляді Годинника Судного дня. (Йдеться про проект журналу Чиказького університету Бюлетень вчених-атомників, розпочатий в 1947 році, - ред.). На ньому у 2020 році рада директорів журналу пересунула стрілку вперед на цілих 20 секунд з решти 100 останніх.
Головна причина сьогоднішньої кризи полягає в нинішніх світових лідерах. І першим у цьому ряду стоїть президент США Дональд Трамп, який підняв на щит абсолютистське гасло "Америка - понад усе!" і зневажливо ставиться до різних механізмів ядерного роззброєння.
Американо-російський Договір про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності припинив своє існування. Трамп пасивно ставиться до можливості продовження єдиного на сьогодні інструменту, стримуючого ядерну гонку - Договору СНО-III щодо обмеження стратегічних ядерних озброєнь.
Додатково до цього США, під приводом того, що колишні атомні заряди "були занадто сильними" приступили до розвитку "легко застосовної" малогабаритної атомної зброї зниженої потужності.
Вироблене Сполученими Штатами 75 років тому перше в історії людства випробування ядерної зброї Трамп назвав "прекрасним і великим досягненням". Він залишає за дужками всю нелюдськість військового атома.
Китай, що протистоїть Америці, всіляко прискорює розробку новітніх ядерних ракет середньої дальності наземного базування і посилено модернізує свій ядерний потенціал. Росія знизила "ядерний поріг", на якому можливе застосування атомної зброї і активно розробляє нові системи озброєнь у вигляді надзвукових ракет.
В умовах "пробуксування" американо-північнокорейських переговорів Пхеньян таємно нарощує свою ядерну міць.
Небезпека атомної зброї полягає ще й в тому, що навіть при небажанні сторін розв'язувати ядерну війну, конфлікт може виникнути через помилки, позаштатні спрацьовування і випадковості.
Всі ті країни, які на догоду власним амбіціям розвивають атомні військові технології, повинні розуміти, що самі можуть стати об'єктом випадкової або помилкової поразки.
Уряд Абе гідний суворої критики
Цього року виповнюється 50 років Договору про нерозповсюдження атомної зброї. У ньому право володіння нею визнається лише за США, Великою Британією, Францією, Росією і Китаєм.
У Договорі всі країни світу зобов'язуються вживати всіх заходів з ядерного роззброєння. Слід визнати, що цей Договір послужив певним гальмом на шляху активізації всесвітньої гонки озброєнь.
Однак в останні роки розширюється прірва між країнами-власниками ядерної зброї, які працюють над зміцненням свого ядерного потенціалу, і неядерними державами, які вимагають ефективних заходів щодо роззброєння.
І це незважаючи на те, що на країнах-власниках ядерної зброї лежить обов'язок цілком дотримуватися і захищати Договір про нерозповсюдження і робити дієві заходи до роззброєння.
Тут особливо помітною стає роль іншого договору - Договору про заборону ядерної зброї, що активно просувається неядерними країнами. До набуття чинності Договору необхідно, щоб його ратифікували ще 10 країн-членів ООН, щоб дістатися до цензу ратифікації в 50 держав. Не виключено, що це стане можливим вже цього року.
У цьому контексті повне здивування викликає позиція уряду прем'єра Абе. На словах ратуючи за те, щоб Японія стала "сполучним мостом" між країнами-власниками ядерної зброї і неядерними державами, на ділі Абе нічого не робить у цьому напрямку.
В умовах, коли Японія перебуває під захистом американської "ядерної парасольки", її уряд, повернувшись спиною до Договору про заборону ядерної зброї, справедливо піддається жорсткій критиці неядерних держав і жертв атомного бомбардування в країні.
На сьогоднішній пам'ятної церемонії поминання жертв атомного бомбардування Хіросіми, мер міста Кадзума Мацуї у своїй Мирній заяві настійно вимагав від японського уряду активізації участі в остаточному підписанні та ратифікації Договору про заборону.
Цей Договір стане важливим кроком на шляху до повної ліквідації атомної зброї.