Продовження протестів в Білорусі
Чергова недільна акція протесту в Білорусі була оголошена народною інавгурацією Світлани Тихановської - на противагу таємній інавгурації Олександра Лукашенка.
Білоруси протестують вже 50 днів, але Олександр Лукашенко нікуди не поспішає йти. На черговій недільній акції в Мінську знову зібралися близько 100 тисяч осіб, і знову учасників акції затримували силовики.
Корреспондент.net продовжує стежити за ситуацією в Білорусі.
По дорозі до ОМОНу
Акція 27 вересня тривала більше чотирьох годин. Демонстранти збиралися колонами з різних частин міста біля стели "Мінськ - місто-герой" - там же пройшли і перші затримання.
На цей раз хода прослідувала за незвичним маршрутом: замість того, щоб йти до резиденції Лукашенка, протестуючі вирушили до Академії наук, а звідти по проспекту Незалежності вздовж Московської лінії метро в спальний мікрорайон Уруччя, де розташовується база білоруського ОМОНу. Таким чином, всього люди пройшли більше десяти кілометрів. Після закінчення акції міліція почала точкові затримання в Уруччі.
За попередніми даними, на акціях протесту 27 вересня по всій країні затримано близько 200 осіб, з них 140 - у Мінську.
У регіонах країни найбільш жорсткі затримання відбулися в Гомелі - там силовики застосували проти протестувальників сльозогінний газ і світлошумові гранати.
Протестні двори
Одночасно з масовими акціями в Мінську з'явилися цілі протестні двори - сусіди там висловлюють свою незгоду з владою, організовують флешмоби і влаштовують концерти. Медуза показує, як це виглядає, і розповідає, як влаштований локальний протест.
Найвідоміший такий двір - на мінській вулиці Червякова. Поруч з двором знаходиться Київський сквер, де 6 серпня під час свята, організованого місцевою адміністрацією, двоє звукорежисерів з Палацу дітей та молоді включили пісню Змін Віктора Цоя і підняли вгору білі браслети - символ опонентів Лукашенка.
Діджеїв - Владислава Соколовського і Кирила Галанова - відразу затримали і відправили в ізолятор. Але вони тут же стали легендами протесту, а їхнє зображення з піднятими білими стрічками незабаром з'явилося на будці між Сморговським трактом і вулицею Червякова.
З початку серпня зображення діджеїв зафарбовували, зривали або заливали бітумом десять разів. Десять разів воно з'являлося знову - поки у дворі не став ночувати патруль міліції, який охороняв будку. І навіть тоді, варто було силовикам відлучитися, зображення заново з'являлося на стіні.
У дворі перед будкою стали проходити ярмарки, майстер-класи з танців і футбольного фристайлу, концерти та покази мультфільмів. Дорослі з протестного двору малювали на вулиці разом з дітьми, влаштовували флешмоби і приймали гостей з інших районів.
Незважаючи на мирний і локальний характер цих акцій, жителі двору постійно знаходяться під тиском міської адміністрації і силовиків.
8 вересня двох місцевих жителів затримали, коли ті вийшли винести сміття (пізніше їх відпустили). 11 вересня силовики підійшли до дитини, яка писала крейдою Живе Білорусь! і зажадали від матері поговорити з донькою про заборонену символіку. А 15 вересня невідомі в цивільному і в масках затримали місцевого жителя Степана Латипова за те, що він перегородив їм доступ до мурала з діджеями і вимагав пред'явити документи.
Що буде далі?
Протести зайшли в глухий кут, вважають експерти.
"Ситуація заморожується в невизначеному стані. Повалити Лукашенка не можуть. Мирний протест виявився неефективним в умовах, коли держава перебуває під фактичним контролем потужного зовнішнього гравця. Відповідно, на місце звільнених місцевих силовиків можна надіслати іноземних, а місцевих журналістів швидко заміщають російські пропагандисти. Сам Лукашенко перетворюється в маріонетку, яка нічого сама зробити не може і живе тільки "царською милістю", - констатує український політолог Петро Олещук.