Прем'єр Садир Жапаров тепер виконує обов'язки і президента
У країні йде повномасштабне перезавантаження влади. Під тиском прем'єра, щоб не "проливати кров", президент оголосив про свою відставку.
Вся влада в Киргизстані перейшла в руки однієї людини - прем'єра Садира Жапарова. Прийшовши на цю посаду на тлі протестів, він довго домагався відставки президента Сооронбая Жеенбекова. Незважаючи на підтримку з боку США, Євросоюзу і Росії, президент все ж склав повноваження. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Що сталося
У Киргизстані втретє перемогла революція. Перша в 2005 році закінчилася відходом президента Аскара Акаєва. На його місце прийшов Курманбек Бакієв, який в 2010 році також покинув свій пост на тлі протестів.
Чинний президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков підписав заяву про звільнення 15 жовтня під тиском нового прем'єр-міністра Садира Жапарова, якого привели на цей пост протестувальники.
Жеенбеков став першим в новітній історії Киргизстану обраним президентом, який добровільно пішов у відставку. Перший і другий президенти втекли з країни під час революцій. Третій президент - Алмазбек Атамбаєв - відпрацював повний шестирічний мандат і на останніх президентських виборах активно підтримував Жеенбекова.
Жапаров відразу зазначив, що збирається зосередити в своїх руках всю владу. Відставку президента він назвав неминучою, хоча сам Жеенбеков не підтверджував можливість свого відходу.
Згідно з конституцією Киргизстану, після дострокового відходу глави держави його місце повинен зайняти спікер парламенту, однак якщо він не зможе цього зробити, то повноваження президента перейдуть до прем'єра. Спікер парламенту Миктибек Абдилдаев повідомив про свою відставку кілька днів тому.
Заяву про відставку Жеенбеков підписав на наступний день після узгодження з опозицією нової конфігурації влади на час організації та проведення дострокових виборів до парламенту.
Підписав, незважаючи на зовнішню підтримку з боку США, Євросоюзу, Росії і Казахстану.
"Для мене мир в Киргизстані, цілісність країни, єдність нашого народу і спокій в суспільстві понад усе. Немає нічого дорожчого для мене життя кожного мого співвітчизника. Я не тримаюся за владу. Не хочу залишитися в історії Киргизстану як президент, що пролив кров... ", - йдеться в зверненні Жеенбекова.
Виконуючий обов'язки президента Жапаров підписав указ, який гарантує, Жеенбекову, який пішов у відставку, всі привілеї як екс-президенту.
Згідно із законодавством, екс-президент отримує недоторканність, держохорону і медобслуговування, матеріальне забезпечення, а також захист честі і гідності.
Силовики затримали ще кількох високопоставлених політиків, а генпрокуратура Киргизстану закликала всіх звільнених під час протестів політв'язнів добровільно повернутися в камери.
Що відомо про Жапарова
Жапарову 52 роки, він двічі обирався в парламент Киргизстану. У серпні 2017 року суд в Бішкеку засудив його до 11 років колонії посиленого режиму, визнавши винним у справі про захоплення заручника.
Справа була порушена після того, як в 2013 році на мітингу з вимогою про націоналізацію золоторудного родовища Кумтор в місті Каракол був узятий в заручники місцевий губернатор.
Жапарова звільнили з колонії в ніч на 6 жовтня в період протестних заворушень, які почалися в зв'язку з підсумками парламентських виборів, на яких більшість голосів дісталися лояльним президенту партіям.
Після того як протестувальники розгромили і підпалили будівлю парламенту, ЦВК скасувала підсумки виборів, а парламент проголосував за призначення Жапарова на пост прем'єра.
Старший науковий співробітник Центру пострадянських досліджень ІСЕМВ РАН Станіслав Притчин каже, що у Жапарова збірний образ молодого політика і трибуна. За непідтвердженою інформацією, він прийшов до влади за підтримки кримінальних елементів.
"При цьому серйозних управлінських посад він не займав, а те, що він наполіг на відставці президента, показує: Жапаров не розуміє важливості дотримання правил", -
сказав він РБК.
Його популярність пояснюється тим, що у його політичних конкурентів занадто тісні зв'язки з колишніми елітами. Його авторитет серед простих киргизів виріс за час тривалого тюремного ув'язнення через боротьбу з посадовцями навколо золоторудного бізнесу, пояснюють експерти.
Що буде далі
До останнього моменту Жеенбеков залишався єдиним легітимним політиком в керівництві країни, який в умовах компромісної владної моделі за участю опозиції міг би забезпечити баланс в рамках майбутніх дострокових виборів до парламенту, кажуть експерти.
З його відходом політична криза в Киргизстані ніяк не вирішиться. Нинішній уряд є перехідним і протягом трьох місяців необхідно провести нові вибори і президента, і парламенту, пояснює юрист киргизького фонду Правнича клініка Адилет Ікендер Какеєв.
У разі конструктивної взаємодії всіх гілок влади в Киргизстані вибори нового парламенту і президента можуть бути призначені на середину-кінець грудня, а сама передвиборна гонка зможе стартувати в найближчі дні, практично відразу після оголошення дати голосування.
"Важливо, що діючий закон забороняє брати участь у дострокових виборах президента виконуючому обов'язки глави держави", -
підкреслив експерт Медузе.
Притчин вважає, що парламентські вибори, якщо вони взагалі відбудуться, пройдуть під диктовку нової влади, яка не має системного досвіду управління державою.
Це, в свою чергу, означає, що чинна влада постарається забезпечити максимально лояльний собі парламент з утиском інтересів інших політичних партій і регіональних кланів, сказав експерт.
"Як наслідок, легітимність нової влади в очах політичної еліти і суспільства буде вкрай низькою, що створює ризики чергової політичної дестабілізації в середньостроковій перспективі - цілком можливо, що за горами вже нова, четверта революція", -
пише він для Коммерсанта.
Крім туманних перспектив реорганізації політичної системи, є й інша проблема - економічна.
"Через пандемію коронавірусу розорилися тисячі підприємств, у населення розвинулася соціальна депресія. Як ці проблеми буде вирішувати нова влада - неясно в першу чергу для неї самої. Міждержавні відносини, насправді, зараз заморожені, а без нових кредитів не обійтися", - цитує Комерсант киргизького політичного експерта Аділя Турдукулова.