RU
ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Зближення з Україною. Стратегічна реформа НАТОСюжет

Корреспондент.net, 3 грудня 2020, 19:29
0
739
Зближення з Україною. Стратегічна реформа НАТО
Фото: Минобороны Украины
Україна частіше бере участь у навчаннях НАТО

Обговорюючи питання безпеки в Чорноморському регіоні, члени альянсу висловили намір поглиблювати співпрацю з Києвом.

 
Міністри закордонних справ 30 країн НАТО обговорили можливі реформи організації. На конференції було вирішено продовжити зміцнення позицій в регіоні Чорного моря на тлі "посилення російської військової присутності в Криму".
 
У зв'язку з цим члени НАТО висловили намір поглиблювати співпрацю з Україною і Грузією. Про це також йдеться в доповіді експертів про реформування альянсу НАТО до 2030 року. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
 

Росія залишається головною загрозою

 
Міністри закордонних справ 30 країн Північноатлантичного альянсу на цьому тижні обговорювали можливі реформи організації в режимі відеоконференції. Обговорювався проект НАТО-2030 Підготовка до викликів майбутнього, Росія і ситуація в Афганістані.
 
"Ми адаптуємо політику стримування, що проводиться НАТО щодо дестабілізуючих дій Росії. Одночасно з цим ми всі вважаємо, що діалог з Росією має бути продовжений", - заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг.
 
Стратегічна концепція альянсу, яка існує сьогодні, була розроблена в 2010 році, "коли ще зберігалися надії, що час великих розбіжностей з Росією пройшов", підкреслив він.
 
У ній говориться: "Зараз євроатлантичний безпековий простір живе у мирі". Але потім пішла анексія Криму та війна на Донбасі. НАТО, крім Росії, також бачить загрозу в діях Китаю щодо "реалізації своїх планів світової держави".
 
У ході онлайн-зустрічі представили 67-сторінкову доповідь, яка стала результатом незліченних компромісів між десятьма експертами, які відбувають службу з кінця березня для роздумів про стратегічну адаптацію НАТО до 2030 року.
 
Програма складається зі 138 пунктів. Метою пропонованих реформ називається поліпшення політично взаємодії всередині альянсу і прискорення прийняття рішень.
 
Одним з пунктів є обмеження можливості блокування рішень альянсу окремими членами, які не дозволять, наприклад, Угорщині заморожувати спільну роботу альянсу з Україною через політичні розбіжності.
 
"Політичні розбіжності всередині НАТО небезпечні, тому що вони дозволяють зовнішнім гравцям, і зокрема Росії і Китаю, використовувати їх і отримувати вигоду з окремих союзників таким чином, щоб поставити під загрозу їх колективні інтереси і їх безпеку", - йдеться в доповіді.
 
В результаті, вони всі разом відмежовуються від стратегічного діалогу, ініційованого президентом Франції Еммануелем Макроном з Росією влітку 2019 року, відзначає газета Le Monde.
 
"Спроби НАТО налагодити конструктивне партнерство і залучити Росію в створення архітектури євроатлантичної безпеки після закінчення холодної війни, були відкинуті назад", - йдеться в документі.
 
Експерти вважають, до 2030 року Москва збереже статус головної військової загрози для НАТО. Тому альянс у відносинах з Росією підтримуватиме подвійний підхід: стримування і діалог.
 
Постійний представник США при НАТО Кей Хатчінсон, зі свого боку, охарактеризувала Росію як "недоброзичливу" державу і виступила з дуже чіткою заявою.
 
"Ми подбаємо про те, щоб наше стримування і наша оборона відповідали тому рівню, який необхідний, щоб гарантувати, що (вплив Росії) не зачепить нікого з наших союзників чи партнерів", - сказала дипломат.
 
У доповіді наводиться практично повний огляд російського військового арсеналу. Крім космічних можливостей, надшвидкісних і важко перехоплюваних ракет та ракет з ядерним двигуном, що становлять комплект "непереможної зброї" Росії, Москва також помітно наростила свій потенціал радіоелектронної боротьби.
 
У доповіді згадуються комплекс Москва-1 з радіусом дії 400 кілометрів і комплекс Борисоглібська-2, "здатний створювати перешкоди для мобільного супутникового зв'язку і радіонавігаційних пристроїв".
 
 

Для України двері відчинені

 
За підсумками другого дня зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО Столтенберг заявив, що НАТО збільшує свою присутність у Чорному морі, реагуючи на нарощування Росією військової присутності в Криму.
 
Чорноморський регіон має стратегічне значення для НАТО і всіх її союзників, зазначив генсек альянсу.
 
"Росія продовжує порушувати суверенітет і територіальну цілісність Грузії та України. Вона нарощує свою військову міць у Криму і все активніше розгортає сили в Чорноморському регіоні. НАТО відповідає на це, посилюючи нашу присутність на суші, на морі і в повітрі", - сказав він.
 
У зв'язку з цим, як дав зрозуміти Столтенберг, особливого значення набуває розвиток відносин з Україною і Грузією.
 
Зміцнення безпеки в Чорноморському регіоні обговорювалося на окремій сесії, куди були запрошені глави МЗС України і Грузії Дмитро Кулеба і Давид Залкаліані.
 
Про те, що альянсу необхідно і далі зміцнювати партнерство з Києвом і Тбілісі, йдеться і в доповіді експертів про реформування альянсу НАТО-2030.
 
"Двері [в альянс] повинні залишатися відчиненими для всіх європейських демократій, які прагнуть приєднатися до структур НАТО", - йдеться в документі.
 
Там же уточнюється, "НАТО має прагнути до розширення і зміцнення партнерства з Україною і Грузією - уразливими демократіями, які прагнуть до членства і знаходяться під постійним зовнішнім і внутрішнім тиском Росії".
 
Чергова серія масштабних військових навчань блоку поблизу кордонів РФ пройде в 2021 році. Зокрема, як анонсував у вівторок міністр оборони України Андрій Таран, Київ візьме участь у 22 багатонаціональних навчаннях, у тому числі у восьми на території України і 14 за кордоном.
 
Також Україна розраховує отримати план дій щодо членства в НАТО - програми підтримки країн, які мають намір приєднатися до альянсу. Виконання плану по суті являє собою наступний крок до членства, хоча і не гарантує його.
 
"Україна чітко окреслює свої амбіції отримати план дій щодо членства в НАТО і сподівається на всебічну політико-військову підтримку для прийняття такого рішення на наступному саміті альянсу в 2021 році", - заявив напередодні Андрій Таран.
 
У 2019 році Україна закріпила курс на повноправне членство в НАТО в конституції. Завдання отримання ПДЧ зафіксоване в недавно прийнятій стратегії національної безпеки України. Цього року Київ вже отримав статус партнера розширених можливостей НАТО.
 
 
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
СПЕЦТЕМА: Україна - НАТО
ТЕГИ: Россияармия и вооружениеГрузияНАТОНАТО-УкраинаКитай
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі

Корреспондент.net в соцмережах