RU
 

Рік бабака. Яким буде 2021 рік

Корреспондент.net,  31 січня 2021, 17:30
0
1347
Рік бабака. Яким буде 2021 рік
Фото: Корреспондент
Прогнози на 2021 рік

2021-й буде дуже схожий на попередній рік. Тому і рік бабака - як день бабака у відомому американському фільмі.

М'які карантини, жорсткі локдауни - все це буде змінювати один одного мінімум до середини весни. Різниця буде лише в тому, що влада різних країн потроху адаптує обмежувальні заходи і заборони будуть не настільки шкідливими для економіки, як рік тому, пише Світлана Шмельова в №1-2 Журналу Кореспондент.

У ЄС практично закриті зовнішні кордони для так званих несуттєвих поїздок (читай: туризм). Франція вводить обмеження навіть для приїжджих з країн ЄС. В Іспанії - карантин до 7 лютого, але його продовжують мало не щотижня. В Італії режим обмежень діє до 5 березня, але, звичайно, може бути продовжений. Та ж Італія ввела додаткові жорсткі обмеження на в'їзд з Великобританії і Північної Ірландії, а також з Бразилії. Поки що ситуація виглядає так, що туристичний сезон - 2021 вже зім'ятий і навряд чи розгладиться. Хоча все ще може змінитися, якщо темпи вакцинації вдасться наростити.

Тому і рік бабака - ходіння по тих же граблях, по яких влада бродила в 2020 році. Єдина надія, що не весь рік буде така напасть - на витягнуті з минулого року уроки.

Наприклад, досвід Ізраїлю та ОАЕ, які змогли до 20-х чисел січня вакцинувати чверть населення, говорить про те, що темпи інфікування різко сповільнюються. І не тільки серед вакцинованих.

В цілому світова економіка знаходиться в стані видужування після обвалу, який стався в першій половині року через першу хвилю локдаунів. Тоді, у другому кварталі 2020 року, ВВП впав у багатьох країнах навіть більш ніж на 10%, що не дивно для розвинених економік. Тому що в країнах з розвиненою економікою висока частка різноманітних послуг у ВВП - такі бізнеси потрапили під обмеження першими і найбільше постраждали.

Подальше залежатиме від темпів вакцинації, адекватного звуження обмежувальних заходів і потужності заходів щодо стимулювання національних економік.

ДЛЯ УКРАЇНИ - СПОЙЛЕР

Ми будемо сильно відставати не тільки від розвинених країн, а й від країн, що розвиваються за темпами вакцинації. Частково компенсувати цю обставину зможуть відносно низька частка дуже похилого віку і велика кількість осіб, які подолали COVID-19, але не потрапили в статистику. Дорогою ціною напрацьований так званий «стадний» імунітет може звузити потребу в вакцинації і уповільнити поширення інфекції серед невакцинованих.

Сподіваємося, що Кабмін витягне уроки з січневого локдауну і оцінить масштаби економічних втрат. І наступні обмежувальні заходи будуть більш адекватними і куди більш щадними для економіки.

Сподіваємося, що Рада за підтримки Кабміну і президента вирішиться на лібералізацію в економіці, а Нацбанк перемістить підтримку кредитування зі скуповування ОВДП на кредитування економіки і стимулювання іпотеки.

Поки що у нас на руках невиразний уряд, а у нього - слабка політика в галузі міжнародного співробітництва. І ще - складний інвестиційний клімат. Перше і друге відсувають момент, коли Україна вирішить проблему масової вакцинації і отримає доступ до вільного переміщення громадян, а також зможе відмовитися від обтяжливих для економіки обмежень. Третє ускладнює і теж відсуває момент, коли вітчизняна економіка поверне втрачене. Навіть при найбільш позитивних очікуваннях, які публікує Мінекономіки, за підсумками 2020-2021 років Україна в кращому випадку повернеться до рівня 2019 року, а найбільш вірогідний сценарій обіцяє відкат до 2018 року.

Все це залишає українцям непрості альтернативи - пасивно чекати погоди біля моря, збирати дітей і валізи або все-таки підштовхувати політиків до дій в надії на активні зміни на краще.

А тепер - про те, що навколо України.

БУДЕ БАГАТО ГРОШЕЙ

Найсвіжіший прогноз МВФ (опублікований в жовтні 2020 року) говорить про те, що світовий реальний ВВП міг впасти в 2020 році на 4,4%, а в 2021 році очікується його відновлення на 5,2% в порівнянні з попереднім роком. У 2022 року відновлення сповільниться - лише + 4,2% в порівнянні з попереднім роком.

Що обіцяють Україні? МВФ прогнозував спад ВВП на 7,2% в 2020 році і відновлення на 3% в 2021 році. Можливо, коли в кінці січня, вже після підписання цього номера до друку, з'явиться наступний прогноз від Фонду, він свої оцінки поліпшить. Тому що український уряд передбачає, що ВВП в 2020 році впав не більше ніж на 5%, а в 2021 році відновиться на 4,6%.

Ми чому стільки багато товчемо про ВВП? Тому що його динаміка - це приводний ремінь всього або майже всього. Швидше росте ВВП - ростуть зарплати. Вищий ВВП на душу населення - це саме населення більше може собі дозволити купувати і оплачувати. Правда, є така проблема, як розрив у темпах зростання цін і темпи зміни курсу національної валюти. І ми за рахунок цього час від часу отримували фактично фіктивний зростання ВВП. Але це окрема і довга історія.

Головний висновок щодо ВВП: чим краще навіть офіційна економічна статистика і прогнози щодо неї, тим приємніше і легше жити в країні.

До слова, як виявилося, найлегше перенесла пандемію країна, звідки вірус і пішов, - КНР. За оцінками МВФ, падіння ВВП Китаю за підсумками 2020 року взагалі не буде відзначено. Китай - єдина велика економіка, яка покаже зростання, хоча і невелике - + 1,9% у порівнянні з 2019 роком. А в 2021 році КНР буде чемпіоном - прогнозують аж + 8,2%. Чому? Тому що «раніше сядеш - раніше вийдеш». Китай раніше від інших потрапив у турбулентність. І раніше від інших з неї почав виходити, активно заробляючи на виробництві засобів захисту, наприклад. Традиційні експортно орієнтовані галузі були поставлені на паузу дуже ненадовго.

Реальність вже показує, що КНР випереджає прогнози МВФ. Згідно з попередніми офіційними даними, які Пекін опублікував 18 січня, валовий внутрішній продукт зріс на 2,3% в 2020 році. Очікується, що в цьому році Китай продовжить випереджати своїх конкурентів, при цьому ВВП буде рости найшвидшими темпами за десятиліття - 8,4%, згідно з опитуванням аналітиків, що вживаються агентством Reuters кілька тижнів тому. Тобто МВФ поскупився з перспективами - справи у Китаю будуть кращі від його очікувань, схоже.

Багато це чи мало? За підсумками двох років вийде щось близько 5,5% середньорічного зростання. І це не набагато менше психологічно важливої ​​позначки в + 6% динаміки ВВП за рік, яку Пекін ставить собі за мету мати в ролі мінімально допустимої.

Заради стимулювання своєї економіки і запобігання занадто глибокого спаду Пекін почав заливати її грошима раніше від всіх - вже в лютому-березні пішли повідомлення про програми з розвитку інфраструктури та фінансування видатків місцевих бюджетів на ці цілі. До слова, божевільний зліт цін на метали і залізну руду мають причиною, перш за все, зрослі апетити Китаю.

ЄС і США? Теж стимулюють свої економіки. У сумах набагато активніше, ніж той же Китай. Йдеться про трильйони доларів і євро. У нинішньому році така політика продовжиться, бо треба вигрібати з економічної кризи, викликаної не особливо грамотно організованими локдаунами. Звинувачувати уряду за неадекватність обмежувальних заходів все ж не варто - це плата за досвід. Реально мало хто навесні розумів, які заходи адекватні, а які надлишкові.

БУДЕ ДОРОГО

Ми заплатили за цей досвід колосальну ціну - світ в цілому. Права була директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва: «Ця криза не схожа ні на яку з попередніх». Але праві були і керівники країн - ключових спонсорів Фонду, коли були помірні в збільшенні фінансування Фонду. Тому що МВФ так і не зумів у достатній мірі адаптувати свої вимоги щодо нових програм підтримки до нових умов - це видно по тій же програмі для України, запущеній в червні 2020 року. Там збереглися ось ті всі кудкудакання щодо «Не смійте знижувати податки».

Що далі? Центральні банки розвинених країн продовжать друкувати гроші: США, ЄС, Японія і КНР. Це буде здешевлювати фінансові ресурси, але підштовхне інфляцію долара і євро. Це вже видно із зростання більшості сировинних товарів - за винятком нафти, яка дорожчає дуже помірно після глибокого обвалу в березні-квітні 2020 року.

У міру відновлення міжнародних пасажирських перевезень і звуження обмежувальних заходів всередині країн ціни на енергоресурси будуть стрімко рости. І не тільки з огляду на те, що попит підніметься, але ще й тому, що протягом «худого» 2020 року багато видобувних компаній були змушені згортати геологорозвідку і буріння нових свердловин на наявних родовищах. Для відновлення зростання видобутку доведеться почекати. І якщо це «почекати» затягнеться, а попит буде випереджати, ми і $80-90 за барель можемо побачити. А бензин в Україні – дорожчий 35 грн за літр навіть при курсах до 28,5 за долар.

В кінцевому підсумку багато чого буде залежати від темпів вакцинації - саме глибина вакцинації населення в розвинених країнах дозволить політикам знімати обмеження і дозволити перезапуск повноцінної економічної активності.

Але дещо залишиться надовго. Дуже схоже, що різке подорожчання їжі - неминуче. Уже дорожчає кормове зерно. Попереду - подорожчання м'яса, молочних продуктів і яєць. Це наслідок двох факторів. Перший: емісія грошей найбільшими економіками. Все банально - зростання виробництва їжі не встигає за ростом виробництва нових грошей. Другий: під час пандемії обмежувальні заходи вкрай негативно позначилися і на агровиробництві, і на логістиці. З другим фактором можна розібратися відносно швидко. А ось надлишок ліквідності - на жаль. Тим більше що на ринку є фінансові спекулянти (нічого проти них не маю), які, бачачи перший і другий фактори, міцно вкладаються у ф'ючерси на продовольство, підштовхуючи зростання цін.

Ну і ще одна обставина: більш-менш благополучний стан китайської економіки означає, що населення КНР буде харчуватися все більш якісно і рясно.

Отже - зростання попиту і зростання цін. До речі, вже з'явилися прогнози, що в найближче десятиліття КНР обжене США за абсолютним розміром ВВП. У тому числі допоможуть в цьому наслідки «ковідної» економічної кризи. Тому зростання попиту з боку Китаю на продовольство і багато чого ще неминуче. З відповідними наслідками для зростання цін.

ЦЕ ВСЕ ДО ТРАВНЯ?

Розвинені країни закінчать вакцинувати групи ризику до березня, а до травня глибина вакцинації в цілому перевалить за 50%. В Україні вакцинація груп ризику почнеться не раніше березня. Приблизно так випливає з наших досліджень щодо перспектив вакцинації в Україні та за її межами.

Медики і аналітики говорять, що приблизно до початку літа в розвинених країнах буде сформований достатній масив щеплених і осіб, які перехворіли, що дозволить не тільки різко звузити обмежувальні заходи, але розширити поставки якісних вакцин в країни, що розвиваються.

Все це разом дозволяє сподіватися, але не напевно розраховувати, звичайно, що до літа туризм і авіаперевезення в цілому можуть бути сильно лібералізовані. Так, можуть зберегти в якості обов'язкових розумні заходи із соціального дистанціювання, маски для авіапасажирів, санітайзери в публічних місцях. Але це і раніше ватро було вводити. Наприклад, в тому ж Римі автору статті місцеві жителі не раз скаржилися, що «ці туристи з Азії (зрозуміло хто) щороку під Різдво привозять черговий грип».

Ну і, звичайно, введуть «COVID-сертифікати» про наявність імунітету. Якими будуть ці документи, як захищатимуть їх від фальсифікації? Яким чином при цьому будуть виключені дискримінація і порушення прав на свободу переміщення? На ці питання ще належить знайти відповіді. І в тому ж ЄС про це вже міцно замислюються (стор. 32). Так чи інакше, впровадження таких систем має послабити власне самі обмеження і підштовхнути економічне зростання.

В якійсь мірі ми заплатимо звуженням приватності за можливість повернутися до більш-менш нормального способу життя. Але, з іншого боку, після введення біометричних документів з чіпами і зовнішніми базами даних про реальну приватність говорити вже пізно.

Що важливо: рух до нормальності відбуватиметься і в країнах, що розвиваються з різною швидкістю. Тому що розвинені отримають вакцинацію переважної частини населення першими. Першими ж повернуться до нормальності. Першими отримають відновлення економік. Але так чи так уже безнадійна ситуація в країнах, що розвиваються?

У країнах, як раніше називали, «третього світу» ціна урядових помилок набагато нижча для політиків. Цинічно кажучи, керівники в країнах, що розвиваються менше озираються на наслідки своїх рішень через свої політичні перспективи. Якщо в розвинутих країнах політика можуть змести з шахової дошки назавжди за приставання до покоївки в готелі (і приклади бували), то в багатьох країнах, що розвиваються президенти можуть ігнорувати факт «ковідной» епідемії, допустити дикий сплеск смертності і захворюваності, але не втратити свою посаду.

Не через політичну нерозвиненість жителів країн, що розвиваються, аж ніяк. А просто тому, що в бідній країні ймовірність померти раніше через втрату роботи через локдаун набагато вища від ймовірності померти від коронавірусної інфекції.

Проте мінімум на рік-два «перший світ» буде явно і неявно огороджуватися від всіх інших. Поки ситуація з COVID-19 себе не вичерпає природним чином.

ТРОХИ ТРЕНДІВ

Обмежувальні заходи, запроваджені за останні 10 місяців, дуже багато чому нас навчили. Наприклад, дистанційній роботі. Фактично скрізь, де було можна, пересіли на дистанційні форми. Навчилися застосовувати їх майже всюди - для роботи, торгівлі, сервісу, навчання і т. п. Поки що особисте спілкування залишається привілеєм для вузького кола друзів або для ситуацій, в яких інакше ніяк.

Ми повернемося до колишнього способу життя? Навряд чи. Прикладом можуть бути банки - вони і до епідемії активно розвивали дистанційні форми спілкування з нами, сайти, мобільні додатки, чат-боти, ось це все. А вже під час епідемії не тільки продовжили цим всім займатися, але і активно закривали відділення.

За цим прикладом вже йдуть багато сервісів і роздрібна торгівля. Тому що це не тільки питання зниження витрат - а дистанційне обслуговування дешевше, безумовно. Це ще і стійкість бізнесу до можливих нових обмежень.

Ми бачимо шалену швидкість адаптації до нової реальності і у найбільш просунутих роздрібних мереж. Вони обзавелися не тільки інтернет-магазинами, це було в тому чи іншому вигляді і раніше, але і власними потужними службами доставки.

Як показує досвід 2020 року, навчальні заклади дуже важко перенесли карантинні обмеження. Особливо середня школа. Їй ще належить перетравлювати і адаптуватися, тому що обмеження навряд чи знімуть швидко.

А ось з ВНЗ принципово інша ситуація. Там склалося чітке розділення на ті навчальні заклади, які грають переважно роль резервуара для потенційних безробітних, і на ті, які реально вчать.

Перші будуть продовжувати займатися цією невиразною функцією - видавати нічого не варті дипломи. Другі активно розвивали дистанційні та індивідуальні форми навчання та отримання навичок.

І ось тут раптово виявилося, що топові іноземні університети і коледжі відкрили свої віртуальні аудиторії для іноземних студентів. У тому числі запустили і безкоштовні освітні програми. А платні в більшості відкриваються в віртуальній версії з набагато більш низькими цінниками, ніж офлайнові. Що різко розширило доступність якісної освіти в крутих навчальних закладах. І не тільки за рахунок цінників - якщо немає необхідності жити в країні, де життя набагато дорожче, якщо немає необхідності боротися за навчальну візу, то в цілому навчання стає в рази дешевше.

Певною мірою схожі процеси спостерігаються і в частині зайнятості. Зсув до віддалених форм роботи став для багатьох професій днем ​​Д. І за цим ланцюжком потягнулося безліч наслідків. І створення систем контролю/управління для дистанційно працюючих співробітників. І можливість у великому місті залучити на роботу людей з провінції, які часто більше мотивовані. І можливість скоротити витрати на утримання офісу, в тому числі перенаправивши частину зекономленого на оплату персоналу і його витрат, пов'язаних з дистанційним характером роботи. І це все всередині країни. Але не тільки.

У розвинених країнах дистанційні форми роботи теж стрімко нарощують популярність не тільки як надзвичайну форму організації бізнесу, а й як цілком рядове рішення. Тим більше що воно підвищує стійкість бізнесу до якихось несподіваних обмежень. Як наслідок, іноземні роботодавці стали набагато лояльніше до ідеї найму українських співробітників для дистанційної роботи.

У підсумку ми побачимо вирівнювання умов оплати для персоналу, який може бути зайнятий дистанційно. Як всередині країни - між невеликими і великими містами, так і транскордонного - між Україною і, наприклад, Польщею або Чехією. Аби мовний бар'єр не заважав конкретному працівникові знайти роботу не вдома, а за кордоном.

Ну і не секрет, що у всіх галузях бізнесу, технологій і науки, пов'язаних з охороною здоров'я та його зміцненням, зараз просто бум вибухнув. Біотехнології та генна інженерія, системи захисту, фармацевтика, медичне приладобудування, нові матеріали і багато іншого - тут буде колосальна активність не тільки тому, що вона користується попитом у зв'язку з конкретною епідемією. А ще й тому, що людство побачило ризики, пов'язані з глобальними епідеміями. І готове платити за запобігання втрат, подібних до тих, які воно понесло в 2020 році і продовжує нести в новому.


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

ТЕГИ: ЕСМВФКитаймедикипрогноз
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах