Сирійський диктатор обрав символічне місце для голосування - місто Думу, яке було оплотом опору.
У Сирії пройшли вибори президента, покликані продемонструвати твердість позицій Башара Асада, чия перемога була вирішена заздалегідь. Однак красива картина була затьмарена протестами у відвойованих районах і невизнанням Заходу легітимності виборів. Корреспондент.net розповідає подробиці.
"Ці шахрайські вибори"
Міністри закордонних справ Німеччини, Франції, Італії, Британії та Сполучених Штатів різко розкритикували президентські вибори в Сирії, що почалися 26 травня.
"Ми засуджуємо рішення режиму Асада провести вибори за рамками, встановленими резолюцією 2254 Ради безпеки ООН, і приєднуємося до голосів сирійців, включаючи голоси представників громадянського суспільства і сирійської опозиції, які назвали це голосування незаконним", - йдеться у спільній заяві дипломатів.
Як відзначили глави зовнішньополітичних відомств цих країн, вільні і справедливі вибори в Сирії мають проходити під наглядом ООН.
"Вибори можуть заслужити довіру лише в тому випадку, якщо в них дозволять брати участь усім сирійцям, включаючи внутрішніх біженців та представників сирійської діаспори, і якщо вони проходитимуть у безпечних умовах без тиску", - йдеться в документі.
Дипломати підкреслили, що "ці шахрайські вибори" не сприяють наближенню політичного врегулювання війни в Сирії, яка триває з 2011 року.
Глава дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель також заявив, що президентські вибори в Сирії не відповідали критеріям справді демократичного голосування.
"Вибори, що відбулися в Сирії 26 травня, не відповідали жодному критерію справді демократичного голосування і не сприяють врегулюванню конфлікту", - зазначив верховний представник ЄС із зовнішньої політики.
Конкуренцію Асаду, який править Сирією з 2000 року після смерті свого батька, хотіли скласти більш як 50 осіб, проте зареєстровані були тільки двоє, крім чинного президента. Суперниками диктатора стали технічні фігури з підконтрольної йому опозиції: Абдулла Шаллум Абдулла і Махмуд Ахмед Мараі.
Правом голосу володіють близько 18 мільйонів сирійців, як проживають у країні, так і за її межами (вони могли проголосувати в посольствах).
Нинішні вибори - другі, що проходять з початку військового протистояння. Попередні пройшли в 2014 році, Асад переміг, отримавши 89 відсотків при оголошеній явці в 73 відсотки. Захід їх не визнав.
Оскільки переможець виборів фактично був відомий заздалегідь, голосування стало, по суті, референдумом про довіру Асаду, який залишиться керувати країною ще на сім років.
Саме в цьому ключі велася вся передвиборна агітація в країні, в тому числі організовані за вказівкою центру місцевими адміністраціями мітинги в підтримку глави держави.
Залучення кандидатів від внутрішньої опозиції було покликане створити видимість демократичного процесу. Зовнішня опозиція вибори бойкотувала, назвавши їх фарсом.
Уряд підкреслював у ході виборчої кампанії, що всі інститути та процеси в Сирії працюють нормально. І це, незважаючи на те, що значна частина території країни контролюється противниками Асада.
Але для сирійської влади голосування стало символом перемоги у війні. Саме ця заява була ядром виступу Асада в день голосування.
Сирійський лідер разом зі своєю дружиною Асмою голосували в символічному місці - місті Дума в передмісті столиці Дамаск, яке з початку громадянської війни було оплотом опору.
EPA
7 квітня 2018 року в Думі застосували хімічну зброю, що було підтверджено експертами Організації із заборони хімічної зброї. Наступного дня російські військові повідомили, що Дамаск домовився з лідерами угруповань Східної Гути про виведення бойовиків. Місто покинули, за різними даними, від 20 тисяч до 40 тисяч осіб.
Опозиція і західні країни поклали відповідальність за атаку, в результаті якої загинули не менше як 70 осіб, на президента Асада.
Через тиждень збройні сили Сполучених Штатів, Британії і Франції завдали удару Сирії понад сотню ракет, в тому числі Tomahawk.
Серед цілей були штаб-квартира президентської гвардії, система ППО під Дамаском і науково-дослідні центри, які, як заявили у Вашингтоні, займаються розробкою хімічної зброї.
Для Башара Асада поїздка в Думу стала першою з моменту повернення міста.
Проголосувавши, він звернувся до жителів із привітаннями у зв'язку зі "звільненням від тероризму, з поверненням у лоно батьківщини", а також подякував їм за внесок у відновлення мирного життя.
У провінції Ідліб пройшли мітинги протесту проти виборів. Учасники закликали співвітчизників не ходити на виборчі дільниці і "бойкотувати голосування заради власного будинку". В Ідлібі вибори не проводилися, так як провінція контролюється опозицією, підтримку якій надає Туреччина.
Демонстрації проти голосування проходили не тільки на території Сирії (тієї частини, яку не контролює Асад), але і в інших країнах. У Німеччині змушені тікати з країни сирійці провели акцію протесту біля посольства країни в Берліні.
Базована в Стамбулі Національна коаліція опозиційних і революційних сил також заявила про невизнання виборів легітимними. Її глава Наср аль-Харірі наполягає, що чинний президент втратив легітимність ще десять років тому, коли в країні почалися перші зіткнення.
Сирія залишається розділеною, і перспективи повернути під контроль Дамаска решту території без пролиття річок крові поки не проглядаються.
Однією з головних проблем країни залишається економіка. Ряд досліджень показує, що війна знищила близько 40 відсотків сирійської інфраструктури. У третини населення немає доступу до необхідних для нормального життя умов, таких як вода і каналізація.
Країна, яка колись була регіональною житницею, здатна покрити власні потреби в зерні лише на 50 відсотків. Ціни зростають, рівень зарплат падає. За різними оцінками, для відновлення Сирії може знадобитися від 250 мільярдів до 530 мільярдів доларів.
Західні країни не планують скасовувати санкції відносно Сирії і виділяти кошти до проведення політичних реформ, які мають на увазі відхід Башара Асада.