Переважна більшість жертв сексуального насильства з боку священнослужителів католицької церкви Франції - малолітні хлопчики.
Жертвами педофілів у французькій католицькій церкві стали близько 216 тисяч дітей за 70 років, показало масштабне незалежне розслідування. Ще 114 тисяч дітей постраждали від дій людей, що не мали духовного сану, але працювали в структурах католицької церкви. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Церква - найнебезпечніше місце для дітей
Незалежна комісія за злочинами сексуального характеру в церкві 5 жовтня опублікувала
доповідь, згідно з якою з 1950 року жертвами католицьких священнослужителів у Франції стали близько 216 тисяч осіб.
Незалежна комісія була створена в 2018 році Французькою католицькою церквою у відповідь на ряд скандалів, пов'язаних з педофілією всередині церкви. До її складу входять 22 людини, серед них юристи, історики, соціологи, медичні фахівці та теологи.
Автори доповіді, товщиною в 2,5 тисячі сторінок, вивчили церковні і поліцейські архіви, а також поспілкувалися зі свідками і жертвами.
Комісія також замовила опитування Національному інституту охорони здоров'я та медичних досліджень, який був проведений Французьким інститутом громадської думки серед 28 тисяч осіб.
Результати майже трирічного розслідування виявили, що жертвами сексуального насильства могли стати близько 330 тисяч дітей, якщо брати в розрахунок всіх, хто працював при церкві, наприклад, вчителів у католицьких школах. Ці цифри включають в себе лише нині живих постраждалих. Кожен третій з них був зґвалтований.
Зі 115 тисяч колишніх і нинішніх католицьких священиків Франції близько трьох тисяч осіб причетні до насильства. Однак ця цифра може бути занижена, попереджають автори доповіді.
За підрахунками дослідників, на частку церкви припадає чотири відсотки загального числа випадків зґвалтувань і домагань, скоєних у Франції за ці 70 років.
Комісія також повідомляє, що 80 відсотків жертв у церкві - хлопчики, більшість з яких не досягли підліткового віку; інші дівчатка.
Це виняткова специфіка церкви, оскільки в цілому в суспільстві спостерігається діаметрально протилежна картина - жертвами педофілів у Франції в 75 відсотках випадків стають дівчатка.
Дослідження також показало, що половина випадків педофілії у Франції припадають на сім'ю і близьких знайомих сім'ї жертв. У французькому суспільстві 3,7 відсотка дітей стали жертвами члена сім'ї, два відсотки - сімейного друга, 1,8 відсотка - свого друга або знайомого, 1,16 відсотка - людей, пов'язаних з католицькою церквою.
При цьому церкви значно небезпечніші для дітей, ніж інші громадські установи, такі як школи, інтернати, спортивні табори і секції.
Так, на кожні 100 осіб, які відвідують певне середовище, 0,82 відсотка повідомляють про сексуальне насильство в церковному середовищі, 0,34 відсотка - в державних школах (не рахуючи школи-інтернати) та 0,28 відсотка - у спортивних школах.
Автори доповіді зв'язали таке велике число постраждалих з особливостями католицької культури.
"У ній ви вчитеся коритися, і коли ви маєте справу зі священиком, який, як вам сказали, є представником Христа, ви схильні підкорятися подвійно, ви сліпо довіряєте йому. Ця подвійна влада освячується сповіддю. Як ми можемо вчинити інакше, ніж підкоритися цьому священику, якого навіть символічно називають батьком?", - пояснила соціолог Наталі Бажос.
У фахівців немає єдиної думки про те, чому католицькі священнослужителі скоюють злочини на сексуальному грунті щодо дітей.
Часто його пов'язують з целібатом - обітницею безшлюбності: священнослужителі стають схильні до сексуальних девіацій через утримання або люди, схильні до таких відхилень, обирають "шлях змирення". Але дослідники ставляться до такого пояснення скептично.
Глава розслідування Жан-Марк Савье назвав наведені в доповіді цифри приголомшливими. Він додав, що до недавнього часу католицька церква продемонструвала глибоку, і навіть жорстоку байдужість відносно жертв.
Про педофілію серед духовенства згадувалося в текстах ще в 11 столітті. Однак відкрита дискусія і факти сексуальних домагань католицьких священиків до дітей стали з'являтися з кінця 1990-х років, коли про це почали писати ЗМІ в Канаді, США та Австралії, а потім в Європі та інших розвинутих країнах.
Вперше проблема сексуального насильства була позначена Папою Іоанном Павлом II, який скликав у 2002 році у Ватикані кардиналів зі США. На зустріч покладалися великі надії, проте до розчарування багатьох Святий престол тоді обмежився засудженням та обіцянками.
Папа Римський Бенедикт XVI тільки в 2010 році публічно вибачився перед жертвами насильства в католицьких церквах.
"Хотів би висловити свою найглибшу скорботу перед невинними жертвами цих огидних злочинів, сподіваючись, що милість Господня і його жертва, вчинена в ім'я примирення, допоможуть вилікувати рани цих людей і принести мир в їх життя", - сказав він.
Чинний Папа Римський Франциск у 2018 році заявив, що розчарований приховуванням фактів наруги над дітьми в церкві. Він пообіцяв покласти край "лиху" в католицькій церкві, додавши, що розділяє обурення жертв через приховування "огидних злочинів".
У 2021 році Франциск змінив церковне право, посиливши відповідальність священнослужителів за сексуальні домагання.
За новими правилами католицької церкви, сексуальне домагання, розтління малолітніх, зберігання дитячої порнографії та приховування сексуальних злочинів окремо прописані як порушення канонічного права.
Була спрощена процедура відставки єпископів за ігнорування випадків педофілії, створені відділи для прийому скарг в єпархіях, введено покарання за сексуальне насильство не тільки проти дітей, а й "вразливих" дорослих.
Проте, як і раніше, незрозуміло, чи понесуть винні відповідальність за свої злочини: згідно з французькими законами, більшість випадків, наведених у доповіді, підпадають під термін давності і з цієї причини не можуть бути предметом судового переслідування.
Коментуючи нову доповідь, Папа Римський заявив, що відчуває сором за злочини священнослужителів.
"Вчора конференція французьких єпископів отримала доповідь незалежної комісії. З 1950 року жертвами сексуального насильства стало значне число неповнолітніх. Я хочу висловити всім жертвам мій щирий біль і співпереживання. Це і мій сором, наш сором, мій сором за занадто довгу бездіяльність церкви", - заявив Франциск.