Уельс теж зібрався втікати з-під корони?
Спеціальна комісія, яка підготує аналіз про майбутні відносини Уельсу з рештою частин Британії, серед варіантів розгляне і потенційну незалежність.
Вихід Британії з ЄС підштовхнув дезінтеграційні тенденції усередині королівства. Поки Шотландія вже прямо заявляє про новий референдум за незалежність, Уельс теж замислився над отриманням великих повноважень.
Спеціальна комісія, яка підготує аналіз про майбутні відносини Уельсу з рештою частин Британії, серед варіантів розгляне і потенційну незалежність.
Чим це може загрожувати?
Думаючи про вихід
Новий орган, створений міністрами-лейбористами Уельсу, проаналізує можливі зміни у системі розподілу владних повноважень між Кардіффом та Лондоном.
В оголошенні уряду Уельсу йдеться про те, що комісія розробить варіанти реформи "конституційних структур Британії, в яких Уельс залишиться складовою". Проте співголова комісії Лаура Макаллістер зазначила, що питання незалежності теж не можна залишити без уваги і "розглядати потрібно всі варіанти".
Лейбористська партія Уельсу вважає, що Уельс має залишатися у Сполученому Королівстві, але у своїй виборчій програмі обіцяла створення такого органу для "загальнонаціональної розмови" про майбутнє Уельсу.
Наразі Кардіфф має повноваження у багатьох важливих сферах управління, як освіта, охорона здоров'я та місцеве самоврядування. Законодавство у цій сфері приймається до парламенту Уельсу. Ряд інших питань, у тому числі з армії та медіа, вирішуються у Венсмінстері. Схожа ситуація із Шотландією та Північною Ірландією.
Проте стурбованість щодо майбутнього Британії спонукала деяких політиків, зокрема першого міністра Уельсу Марка Дрейкфорда, закликати до радикальніших змін. Зокрема, він вважає, що майбутнє Сполученого Королівства було б певнішим, якби більше питань, що стосуються Уельсу, вирішували на місці, а нації Британії були об'єднані добровільним союзом. Схожі заклики звучать у маніфесті лейбористів Уельсу, де висловлюють підтримку "федералізму, що далеко йде".
Не найпримарніші шанси
Поки що шанси Кардіффа виглядають набагато скромнішими, ніж в Единбурзі, але вони вже не розглядаються як абсолютно нереальні.
Вибори 2019 року показали перші успіхи умовних "про-кельтських" партій. Нові місцеві вибори в 2021 році ще раз підтвердили цю тезу - і ірландська Шинн Фейн, і шотландські націоналісти, і навіть валлійська партія Плайд Камру (дослівно Партія Уельсу) не лише повторили успіх, а й підтвердили його новими місцями у місцевих радах.
Щоправда, Плайд Камру дещо відстала від колег - виборола лише одне нове місце в британському парламенті. Але для Уельсу це неабиякий успіх.
Плайд Камру з початку минулого року змінила риторику на опонування Brexit і тепер радісно пожинає із цього плоди.
Перед травневими виборами 2021 року лейбористська партія в Уельсі, намагаючись вибити з-під Плайд Камру частину її маргінального електорату, пішла на дивовижно сміливий крок - вона включила у свій передвиборчий маніфест обіцянку створити комісію, яка визначить майбутнє Уельсу.
Сміливий крок виборці оцінили та дали лейбористам перемогу на цих виборах.
Робота комісії лише розпочалася. Зараз справді важко прогнозувати, до яких висновків вона може дійти, враховуючи і складність питання, і постійні змінні умови політичного життя в Британії. Однак саме ці постійні зміни можуть зіграти на руку валлійцям, вважає експерт-міжнародник Олександр Краєв.
При цьому, на його думку, із трьох сценаріїв кельтського відділення – північноірландського, шотландського та валлійського – варіант незалежності Уельсу найменш ймовірний у перспективі найближчих 10 років. Однак це не означає, що незалежність неможлива.
Важливо виділити один ключовий тренд - Уельс завжди був певним маркером стабільності та прогнозованості державної системи та загального стану справ. І якщо зараз спостерігається порушення питання про можливу незалежність, то ситуація справді продовжує залишатися неординарно складною навіть через рік після офіційного Brexit.