Основна частина кліматичної конференції завершилася підписанням двох угод, спрямованих на боротьбу із глобальним потеплінням.
На всесвітній конференції ООН із захисту клімату в Глазго лідери понад 100 країн, зокрема Україна, взяли на себе зобов'язання посилити боротьбу проти знищення лісів та скоротити викиди метану в атмосферу в рамках боротьби з глобальним потеплінням.
Вирубування лісів мають зупинити до 2030 року. На цей час викиди метану мають бути скорочені на 30 відсотків. Екологи, проте, критикують домовленість як недостатню. Кореспондент.net розповідає подробиці.
Зупинити вирубку лісів
У ході конференції ООН зі зміни клімату COP26, яка триває у шотландському Глазго з 31 жовтня по 12 листопада, 124 держави ухвалили декларацію, в якій йдеться про те, що вирубування лісів має бути зупинено до 2030 року в рамках боротьби з глобальним потеплінням.
Декларацію підтримали країни, на частку яких припадає понад 85 відсотків світових лісів, включаючи бореальні хвойні ліси у Канаді, тропічні ліси Амазонки у Бразилії та тропічні дощові ліси у басейні річки Конго.
Домовленість передбачає виділення близько 20 мільярдів доларів, частина цих коштів буде спрямована на боротьбу з лісовими пожежами та відновлення вже постраждалих лісових територій.
Країни, які підтримали декларацію, мають намір працювати за шістьма напрямками. Вони, зокрема, планують робити активні дії щодо прискореного відновлення лісів та розробки нових торгових практик, які б просували сталий розвиток.
Також у декларації йдеться про необхідність застосовувати стимулюючі програми в галузі сільського господарства, які б враховували питання захисту навколишнього середовища, а також збільшення обсягу коштів, що виділяються на захист лісів.
Зазначимо, що за останнє десятиліття на деструктивні методи землекористування було витрачено приблизно в 40 разів більше коштів, ніж на охорону та відновлення земельних угідь, а також перехід до стійких методів ведення сільського господарства.
Зобов'язання, підписане також більш ніж 30 фінансовими установами із сукупним капіталом у 8,7 трильйона доларів, покликане змінити існуючу ситуацію.
Виконання світових зобов'язань у галузі захисту клімату неможливе без збереження та відновлення лісів планети, зазначив прем'єр-міністр Великобританії Борис Джонсон, виступаючи на конференції ООН.
"Якщо ми хочемо виконати встановлену в Паризькій угоді мету щодо [утримання потепління на планеті в межах] 1,5 градуса, ми повинні зберегти та відновити наші ліси. Я впевнений, що ми можемо зробити це", - сказав він.
Потепління не зупинити: вчені ухвалили вирок
На саміті президент США Джо Байден, який захист клімату називає одним із своїх пріоритетних завдань, представив "перший у світі план збереження лісів", який стане реалізацією підписаної декларації.
За словами Байдена, план об'єднає дипломатичні, економічні та політичні інструменти США для запобігання зникненню лісів та покращенню землеустрою.
План, на який буде спрямовано до дев'яти мільярдів доларів, допоможе відновити щонайменше два мільйони гектарів лісу та інших екосистем до 2030 року, сказав американський президент.
Скоротити викиди метану
Інша важлива угода, підписана на конференції у Глазго, стосується викидів парникових газів. До ініціативи Євросоюзу та США щодо скорочення викидів метану на 30 відсотків до 2030 року приєдналися 105 країн.
Метан є основним парниковим газом після вуглекислого газу. Він має більш високий потенціал уловлювання тепла, ніж CO2, але швидше руйнується в атмосфері - це означає, що скорочення викидів метану може мати швидкий вплив на стримування глобального потепління.
40 відсотків викидів надходять із природних джерел, наприклад від водно-болотних угідь, але більшість - від діяльності людини. Одним із найбільших джерел викидів є видобуток, транспортування та використання природного газу.
За прогнозами, досягнення мети, ухваленої в Глазго, знизить глобальне потепління на 0,2 градуса за Цельсієм до 2050 року. Нездатність боротися з метаном призведе до того, що мета Паризької угоди виявиться недосяжною.
Серед тих, хто підтримав проект, - половина з 30 країн, на рахунку яких найбільша кількість метану, що виробляється, і які становлять дві третини світової економіки. Перші два місця посідають Євросоюз та США.
У решту п'ятірки входять Росія, Китай та Індія, але вони не стали підписувати угоду, хоча на них припадає 35 відсотків усіх викидів метану від діяльності людини.
Україна, яка підписала угоду, має намір скоротити викиди парникових газів на 65 відсотків до 2030 року.
Про це на конференції ООН заявив президент Володимир Зеленський. За обсягом викидів вуглекислого газу в атмосферу Україна зараз на 31 місці у світі
"Україна ратифікувала Паризьку угоду однією з перших у Європі. За обсягами скорочення викидів вона посідає четверте місце серед 45 сторін конвенції ООН. Наші цілі до 2030 року - скоротити викиди парникових газів на 65 відсотків і не пізніше 2060 року досягти кліматичної нейтральності", - цитує його сайт ООН.
Чому саміт у Глазго критикують
Екологічна організація Greenpeace розкритикувала досягнуту в Глазго домовленість як недостатню. Вона фактично дає зелене світло "ще одному десятиріччю вирубки лісів", заявили в організації.
Крім того, багато хто висловлює сумнів у тому, що влада Бразилії, де останніми роками різко зростали обсяги вирубки і були знищені значні ділянки тропічних лісів Амазонії, дійсно вдасться до належних дій.
Варто зазначити, що про ліси вже домовлялися у 2014 році, але з того часу вирубка лише збільшилась. І причина її не так у жадібності та бідності тих, хто рубає джунглі. Ліси рубають, щоб виробляти пальмову олію, какао-боби та сою, які споживають не вони, а інші країни.
Гроші, обіцяні на боротьбу з вирубкою та регенерацію, малі - 20 мільярдів доларів, з яких 12 мільярдів - не нові, а давно виділені державні асигнування на боротьбу з лісовими пожежами та допомогу корінним народам, а сім мільярдів - пожертвування філантропів та бізнесу.
Загальне розчарування. Підсумки саміту G20
Стосовно угоди щодо метану, то вона сама по собі половинчаста, навіть якби її підписали Росія, Китай та Індія, відповідальні за третину його викидів в атмосферу.
Підсумок саміту підбив принц Чарльз: "Просто не віриться, скільки разів за останні 40 років я проголошував подібні промови у всіх кінцях світу - і все марно. І цього разу мені залишається лише молитися, що ця зустріч доведе: системні зміни давно назріли".
А як зазначає BBC News, Джонсон, який зазвичай випромінює оптимізм навіть у найтемнішому життєвому безвиході, від тріумфу відмовився і виступив зі стриманою промовою.
"Не варто тішити себе порожніми надіями і в жодному разі не можна думати, що справа зроблена, тому що вона не зроблена - чекає ще довгий шлях. Але, незважаючи на все сказане, я відчуваю стриманий оптимізм", - сказав британський прем'єр.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet