Євросоюз пообіцяв Україні, Азербайджану, Вірменії, Грузії та Молдові два мільярди євро, але не прийняти до себе.
У Брюсселі відбувся саміт Східного партнерства, у якому взяли участь лідери всіх країн Євросоюзу, а також України, Азербайджану, Вірменії, Грузії та Молдови. Формально у саміті брала участь і Білорусь, але замість представників Мінська було символічне порожнє місце, табличка та прапор.
Упродовж більш ніж десяти років своєї історії Східне партнерство не відігравало великої ролі у спробах урегулювання конфліктів у країнах-сусідах ЄС. Але шостий саміт показав, що ситуація почала змінюватися. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Україна вимагає санкції проти Росії до нападу
Велику увагу на саміті Східного партнерства, який відбувся 15 грудня, приділили конфлікту між Росією та Україною, що загострюється.
Голова Євроради Шарль Мішель на підсумковій прес-конференції вкотре попередив, що у разі подальшої військової агресії Москви проти України буде "сильна відповідь" і доведеться "заплатити високу ціну".
Цій темі президент України Володимир Зеленський присвятив більшість своїх зустрічей на полях саміту. Своїх колег із ЄС він переконував у тому, що нові санкції проти Росії слід запровадити до можливої ескалації, адже це, на його думку, запобігатиме зростанню напруженості.
"Мені здається, що ми змогли пояснити нашим європейським колегам, що санкційна політика після ескалації вже нікого, чесно кажучи, не цікавить, – зазначив Зеленський.
Близько півтори години президент України присвятив зустрічам з новим канцлером Німеччини Олафом Шольцем та президентом Франції Емманюелем Макроном.
"Зрозуміло, що йдеться про деескалацію, про те, щоб забезпечити прозорість щодо того, якою є мета пересувань [російських] військ. Йдеться про те, щоб не підливати олії у вогонь", - пояснив мету зустрічі представник уряду Німеччини Штеффен Хебештрайт.
Зеленський готовий до переговорів із Москвою у будь-якому форматі
За підсумками цієї бесіди Володимир Зеленський подякував колегам за рішучу підтримку України на тлі військової загрози з боку РФ та підтвердив готовність продовжувати роботу у нормандському форматі.
Коли Зеленського попросили прокоментувати заяву Шольца про бажання відкрити вікно діалогу з президентом Росії Володимиром Путіним, він відповів:
"Мені здається, (буде, - ред.) досить холодно. Щоб ось так відкривати вікна, потрібно точно розуміти, що там за вікнами. Якби канцлер запитав мене, - ми давно сусіди і добре з колегами з РФ знаємо один одного, - я б йому сказав, що спочатку треба з'ясувати, що там - сніг чи дощ, і чи раді тобі.
Український лідер обговорив питання безпеки також із колегами з інших країн Європейського Союзу.
"Розглядається п'ять шляхів реакції (ЄС, - ред.) на ймовірну ескалацію. Ми сказали, що наша держава не має п'яти реакцій, у нас буде лише одна реакція - ми її продемонстрували у 2014 році, коли захищали свою територію зі зброєю в руках", - застеріг він.
Зеленський також висловив бажання, щоб одну з головних ролей у процесі врегулювання ситуації на Донбасі зіграли США, але щоб цей процес відбувався за обов'язкових консультацій з Україною та за її участі.
"Ми готові до тристоронніх самітів, але не можна вирішувати щось із Україною без України", - сказав Зеленський.
При цьому український президент наголосив, що готовий до переговорів із Росією у будь-якому форматі задля врегулювання ситуації на Донбасі.
Санкції обіцяні, але поки що лише на словах
Євросоюз, своєю чергою, закликав Москву розрядити ситуацію на українському кордоні.
"Ми закликаємо Росію сприяти деескалації та утриматися від будь-яких подальших агресивних актів. Ні в кого не має залишатися сумнівів у тому, що Євросоюз відповість на будь-яку агресію щодо України", - сказала глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн за підсумками саміту.
Проте фінальна декларація Східного партнерства не містить згадок про Росію чи санкції проти неї. Водночас у документі зазначено, що наступний саміт відбудеться лише через два роки – у 2023 році.
"[Він] стане першим етапом для оцінки та огляду реалізації нового покоління пріоритетів та цілей", - йдеться у декларації.
Євросоюз, як мовиться в документі, як і раніше, виступає за збереження суверенітету, незалежності та територіальної цілісності в межах міжнародно визнаних кордонів усіх країн Східного партнерства.
Там також сказано про незмінне прагнення до зміцнення демократії та верховенства закону та про те, що захист прав людини та основоположних свобод залишається головною метою співпраці в рамках цього формату.
Напередодні саміту агентство Bloomberg повідомило про розбіжності серед країн ЄС щодо санкцій проти Росії. За даними агентства, яке посилається на європейські дипломатичні джерела, Німеччина, Франція, Італія та Іспанія наполягають, що важливіше провести переговори з Москвою, а не попереджати її "про хворобливі економічні заходи".
Проте інші країни-члени ЄС вважають, що публічна підтримка нових санкцій ефективніше "дотримає Путіна".
Як повідомило одне з джерел агентства, представники кількох країн, у тому числі Нідерландів, східноєвропейських і скандинавських держав, попросили Європейську комісію обговорити з ними документ, що розробляється, з варіантами можливих санкцій.
Проте Німеччина та країни, які її підтримують, вважають, що потрібно дочекатися дій Росії та підготувати конкретну відповідь. Ці держави наголошують, що "в разі вторгнення буде вжито хворобливих заходів", однак сумніваються, чи необхідно їх опрацьовувати детально заздалегідь, "враховуючи невизначеність намірів Путіна", пише агентство.
Втім, 16 грудня голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель заявив, що Брюссель працює над новим пакетом санкцій проти Росії, і це питання обговорюватиметься на саміті сьогодні.
"Я не можу цього сказати (які саме санкції), ми збираємося обговорити це до того, як дійдемо угоди, але ми готуємо повний набір санкцій", - сказав він.
При цьому Боррель упевнений, що країни ЄС зможуть досягти консенсусу щодо цього питання. "Так, цього разу так", - сказав він.
Співробітництво у сфері безпеки
Питання безпеки отримали більш виразну роль і в підсумковій декларації саміту – чого домагалася, зокрема, Україна,
зазначає DW. Так, у документі йдеться про наміри підтримувати мирне вирішення конфліктів, а також запобігати їм.
У комюніке йдеться і про посилення співпраці у сфері безпеки, а також діалогів та практичної співпраці у рамках Загальної політики з безпеки та оборони ЄС.
Документ також обіцяє навчання з кібербезпеки та протистояння гібридним загрозам. У декларації вітаються і зусилля ЄС щодо запобігання конфліктам, їх вирішення, а також зміцнення довіри.
Як відомо, останнім часом Євросоюз намагався допомогти вирішити не лише конфлікт між Росією та Україною.
Так, на полях саміту пройшли переговори за участю прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, президента Азербайджану Ільхама Алієва та голови Євроради. Мішель допомагає ЄС у делімітації та демаркації кордону.
Алієв і Пашинян погодилися, що для початку переговорів про делімітацію та демаркацію "слід зробити подальші відчутні кроки для зниження напруги", йдеться у заяві Євроради.
Це може звучати як не надто великий прорив, але один із чиновників ЄС заявив DW, що атмосфера на саміті була "позитивною". За його словами, лідери країн Євросоюзу відзначили події у Брюсселі "як дуже позитивний розвиток після 30 років конфлікту".
Такої ж думки дотримується президент України Володимир Зеленський. "Сьогодні був один дуже важливий історичний теплий момент. Ми привітали колег з Азербайджану та Вірменії - сьогодні атмосфера їхнього діалогу була досить позитивною", - заявив він і додав, що це "велике досягнення з боку ЄС та особисто Шарля Мішеля".
Зеленський висловив надію, що "колись так буде й у війні між Україною та Росією".
Мішель виступив посередником у конфлікті між владою та опозицією в Грузії. Крім того, 15 грудня ЄС і Молдова підписали угоду про виділення Брюсселем Кишиневу 60 мільйонів євро для подолання газової кризи, яка посилюється конфліктом із Газпромом.
Європейські устремління
Незважаючи на те, що Східне партнерство в логіці Брюсселя є складовою політики сусідства, а не політики розширення, країни, що входять до формату, з цим не згодні.
Так, Зеленський раніше казав, що не приховують свого скептичного ставлення до Східного партнерства. Рік тому він відкрито заявив лідерам ЄС, що ця ініціатива буде корисною для України, лише якщо наближає її до членства. Цю позицію поділяє Грузія.
У заяві за підсумками саміту йдеться, що Євросоюз "визнає європейські устремління та європейський вибір" частини країн Східного партнерства, але жодних обіцянок щодо прийому цих країн до ЄС у документі немає - як не було їх і у комюніке попередніх п'яти самітів.
Зазначимо, що зараз навіть балканські країни - Сербія, Боснія, Чорногорія, Північна Македонія та Албанія, які, на відміну від східної шістки, є офіційними кандидатами в ЄС, не знають, коли їх приймуть у союз і чи взагалі приймуть.
Амбітний інвестиційний план
ЄС оголосив про плани інвестування в країни Східного партнерства понад два мільярди євро. Мішель зазначив, що цей амбітний економічний та інвестиційний план покликаний серйозно вплинути на суспільство.
Ще у липні Єврокомісія склала нову інвестиційну програму, за якою країни партнерства до 2027 року зможуть отримати у сумі 2,3 мільярди євро.
Ці гроші підуть на підтримку півмільйона малих та середніх підприємств, на реконструкцію доріг, боротьбу з корупцією, підтримку незалежної преси та неурядових організацій тощо.
При цьому ЄС відповідно до своєї звичайної практики виділятиме гроші на умовах співфінансування і сподівається, що країни Східного партнерства таким чином зможуть залучити до європейських проектів у рази більше коштів, ніж самі ці 2,3 мільярди євро.