За інформацією газети Bild, останні місяці правління канцлера Ангели Меркель Берлін блокував закупівлю Києвом озброєнь за лінією НАТО.
З травня 2021 року, приблизно, за півроку до завершення повноважень Ангели Меркель на посаді канцлера ФРН, Берлін нібито скористався своїм правом вето за лінією НАТО для блокування закупівлі Україною вже сплачених нею 90 снайперських гвинтівок Barrett M82 та 20 антидронових рушниць EDM. Про це на початку тижня повідомив німецький таблоїд Bild у своєму розслідуванні, яке викликало чималий резонанс.
У статті Bild, по суті, підтверджуються претензії до Берліна, які раніше озвучив міністр оборони України Олексій Резніков в інтерв'ю газеті Financial Times.
"Вони будують газопровід Північний потік-2, а водночас блокують нам (постачання, – ред.) оборонних озброєнь. Це дуже несправедливо", - критикував Резніков у розмові з виданням позицію Берліна.
За даними Bild, навесні 2021 року уряд ФРН скористався бюрократичними механізмами, наклавши вето на постачання Києву двох вищезгаданих типів озброєнь, які мали надійти від інших союзників по НАТО, зокрема Литви.
Газета Financial Times з посиланням на міністра Резнікова додає, що у Києві тепер сподіваються розморозити ці поставки шляхом прямих двосторонніх контактів із США, Великою Британією, Литвою та Францією.
Заблокований процес
За даними Bild, замовлення озброєнь оформлялося через Агентство НАТО із забезпечення та закупівлі (NSPA). Однак у травні, як пише видання, представники Німеччини, а також Нідерландів у раді агентства виступили проти постачання цих американських озброєнь Україні, заблокувавши подальший процес передачі вже оплаченого замовлення.
"Нідерланди на прохання Берліна прийняли сторону Німеччини на противагу іншим членам НАТО", - цитує Bild неназване поінформоване джерело.
Між Україною та NSPA діє угода, яка дозволяє Києву виробляти через агентство замовлення обладнання.
"Завдяки угоді, NSPA закуповує для України оборонне військове обладнання та спорядження, такі як електронні системи протидії БПЛА (дронам), акумулятори для транспортних засобів, запчастини, парашути та зимовий одяг для солдатів", - розповів на умовах анонімності кореспондентові DW у Брюсселі чиновник НАТО.
Втім, якщо йдеться про летальні озброєння, то для їх закупівлі діє процедура, за якою будь-яка з 30 держав альянсу може заблокувати цей контракт.
"Будь-яке рішення про надання Україні летальної допомоги через NSPA є предметом консенсусу між державами-членами НАТО і вирішується в кожному разі окремо", - пояснив урядовець у коментарі DW.
Газета Bild із посиланням на джерело у складі делегації також повідомляє, що тодішній канцлер Німеччини Ангела Меркель під час свого візиту до Києва у серпні відповіла відмовою президентові України Володимиру Зеленському на прохання зняти вето з постачання цих озброєнь.
Зеленський на початку тижня підтвердив цю інформацію в інтерв'ю італійській газеті La Repubblica.
"Німеччина нещодавно завадила нам у постачаннях по лінії НАТО протидронних гвинтівок та протиснайперських систем, які є виключно оборонними інструментами", - сказав президент України.
Часткове зняття вето
Проте за інформацією газети Bild, позиція Меркель та очолюваного їй уряду з цього питання все ж таки частково зазнала змін в останні дні її перебування на посаді, взявши до уваги загрозливу ситуацію біля кордонів України, де вже багато тижнів спостерігається значне накопичення російських військ та військової техніки.
Тому в листопаді, зазначається у матеріалі Bild, Берлін зняв вето на постачання 20 антидронових систем, які мають надійти Україні ще до кінця цього року. В той же час, як пише газета, Берлін все ще заперечує постачання Києву снайперських гвинтівок Barrett M82.
У федеральному уряді Німеччини з докладними коментарями щодо цього питання явно не поспішали.
Так, під час урядової прес-конференції у Берліні у понеділок, 13 грудня, офіційний представник МЗС ФРН відмовився коментувати повідомлення преси, посилаючись на "конфіденційність дискусій та рішень у рамках альянсу". Пізніше відмовилися коментувати ситуацію на запит DW і в міністерстві економіки ФРН.
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок у ході візиту до Стокгольма 14 грудня під час підходу до журналістів також обмежилася загальними фразами, зазначивши, що у телефонній розмові зі своїм українським колегою Дмитром Кулебою наголосила на солідарності з Україною не лише Німеччини, а й усього ЄС та країн G7.
Вона також попередила, що агресивна поведінка Росії зіткнеться з "масивними економічними та дипломатичними наслідками". Проте питання про постачання озброєнь Києву повисло в повітрі.
Кулеба, у свою чергу, заявив, що переговори з Німеччиною щодо відновлення закупівлі озброєнь по лінії НАТО триватимуть.
"У нас, справді, є певні дискусії з деякими членами альянсу щодо того, як вся система функціонуватиме, але я переконаний, що ми маємо говорити про це з ними зараз на двосторонньому рівні як дипломати", - сказав глава МЗС України.
Експерт: Обережність Німеччини продиктована її історією
Більш предметно ситуацію прокоментувала колега Бербок із партії Союз-90/"зелені", голова фракції "зелених" у бундестазі Катаріна Дреге. В інтерв'ю газеті Handelsblatt, опублікованому 15 грудня, вона закликала утриматися від постачання даних озброєнь Україні, оскільки "головний пріоритет зараз - переговори про деескалацію".
Своєю чергою, посол України в Німеччині Андрій Мельник у коментарі газеті Bild нагадав про право держави на самооборону і закликав новий уряд Німеччини все ж таки дати "зелене світло" на постачання озброєнь Україні.
Чим завершиться ця історія, намагаються тепер спрогнозувати й у експертних колах німецької столиці. Втім, голова берлінського офісу Німецького фонду Маршалла (GMF) Томас Кляйне-Брокхофф в інтерв'ю DW закликав "не чекати від Німеччини на те, чого від неї очікувати не слід".
Адже, за його словами, "ФРН не є військовою наддержавою і завжди займатиме вкрай стриману позицію щодо поставок озброєнь".
Кляйне-Брокхофф нагадує, що витоки такого дуже обережного підходу слід шукати у складній повоєнній німецькій історії та зародженні на рубежі 1970-1980-х років у суспільстві та політиці Західної Німеччини сильного пацифістського руху, масових акцій протесту молоді.
"Це відкриті рани Другої світової війни, які супроводжують всю історію ФРН. Саме тому в Німеччині і сьогодні превалює думка, що політичні проблеми не вирішуються військовою силою, а всі військові місії завжди сприймаються надзвичайно суперечливо... Тому, напевно, тому, хто перебуває в пошуках озброєнь, варто пошукати їх деінде, ніж у Німеччині", - підсумував Кляйне-Брокхофф.