Європейський суд розпочав процес проти Польщі, прем'єр Угорщини відмовляється змінювати політику на вимогу Євросоюзу. А Словенія, схоже, має намір взяти приклад зі свого східного сусіда.
Євросоюз відкрив судовий процес проти Польщі через давній скандал із судовою системою, Угорщина відмовляється змінювати свою політику щодо ЛГБТ та мігрантів на вимогу ЄС. Тим часом Любляна грає з вогнем, утискаючи свободу слова. Що відбувається у двох сусідніх із Україною країнах, а також у Словенії, розповідає Korrespondent.net.
Спори навколо судової системи Польщі
Брюссель розпочав судовий процес проти Польщі через скандал про верховенство права ЄС у країні, пише Euronews.
У жовтні Конституційний трибунал Польщі ухвалив, що членство країни у Євросоюзі не дає судам ЄС вищі юридичні повноваження. Рішення викликало гнів у Брюсселі та ще більше підточило й без того складні стосунки Варшави із керівниками Євросоюзу.
Напередодні Європейська комісія заявила, що має "серйозні побоювання" щодо постанови, і заявила, що вона почала "процедуру розгляду". У Брюсселі звинувачують Варшаву в тому, що її рішення порушує європейські домовленості та позбавляє громадян у польських судах "права на ефективний судовий захист".
"Комісія серйозно сумнівається у незалежності та неупередженості Конституційного суду", - наголошується у заяві. Тепер Польща має два місяці на відповідь.
В останні роки польська влада ухвалила серію законів про перегляд судової системи, дозволивши уряду звільняти суддів, які виступають проти реформ, знизивши пенсійний вік для суддів Верховного суду та створивши спірну палату Верховного суду для дисциплінарних стягнень.
Польський уряд стверджує, що реформи були потрібні для впорядкування судової системи та ліквідації залишків комуністичного режиму. Критики заявляють, що ці заходи фактично позбавили судової системи незалежності, яка є опорою демократії.
Європейський суд - вища інстанція ЄС - у липні ухвалив призупинити створення дисциплінарної палати, а також дію вже прийнятих рішень про зняття судового імунітету.
В ухвалі від 22 грудня сказано, що "Польща не вжила необхідних заходів для повного дотримання" липневої судової заборони Європейського суду.
Польський прем'єр-міністр Матеуш Моравецький одразу відкинув усі звинувачення, заявивши, що суд "не лише відповідає всім критеріям незалежності, а й є Конституційним трибуналом, який стоїть на варті конституції та гарантує, що вона залишається найвищим законом Республіки Польща".
А міністр юстиції Польщі Збігнєв Зіобро заявив, що дії Брюсселя спрямовані на те, щоб перетворити ЄС на "федеративну державу", де постраждає суверенітет національних держав. "Логіка сьогоднішньої позиції Єврокомісії очевидна. Йдеться про дестабілізацію польської держави та польську демократію", - сказав Зіобро.
У жовтні Європейський суд наклав на Варшаву штраф у розмірі мільйона євро на день за те, що відповідно до судового рішення вона не призупинила дію положень щодо дисциплінарної палати.
ЛГБТ та мігранти в Угорщині
Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Будапешт не змінить свою міграційну політику, незважаючи на нещодавню ухвалу Європейського суду, яка визнала її такою, що суперечить законам ЄС.
Постанова, винесена минулого року вищою судовою інстанцією Євросоюзу, встановила, що Угорщина не дотримувалася законів ЄС, затримуючи людей, які в'їжджають до країни без дозволу, відмовляючи їм у праві клопотати про надання притулку та утримуючи їх у "транзитних зонах" уздовж південного кордону Угорщини із Сербією.
У ході своєї прес-конференції в Будапешті правий популіст Орбан наполіг на тому, що Угорщина продовжуватиме свою міграційну політику і що "не має значення, що ухвалив Європейський суд - Угорщина має продовжувати захищати свої кордони".
"Ми вирішили, що не будемо нічого робити, щоб змінити спосіб захисту кордону, - сказав прем'єр. - Ми не будемо нікого впускати".
Відмова підкоритися Європейському суду може призвести до накладення великих штрафів на Угорщину з боку ЄС, як це було у випадку з Польщею. Це стане наступним кроком після санкцій, через які Будапешт недоотримав від ЄС мільярди євро.
Так, Європейська комісія скасувала виплату призначених для Угорщини кількох мільярдів євро в рамках боротьби з COVID-19 через неадекватні антикорупційні заходи щодо витрат державних коштів. Орбан назвав цей крок "політичним шантажем" і заявив, що ЄС не має права відбирати гроші, які належать Угорщині.
"Уся ця процедура є найжорстокішим саботажем єдності та майбутнього Європейського Союзу, - сказав він. - Це те, що руйнує ЄС. Я ніколи не бачив безвідповідальнішої політики, ніж у цьому питанні. Хто після цього довірятиме Комісії?"
Раніше у Брюсселі розкритикували угорський закон, який забороняє "рекламу гомосексуалізму" та зміни статі для неповнолітніх. Документ спрямований проти освітніх проектів, що розкривають тему гомосексуальності, та реклами великих компаній, які демонструють солідарність із ЛГБТ.
У ЄС заявили, що закон суперечить міжнародним стандартам у галузі прав людини і не забезпечує дітям доступу до об'єктивної та неупередженої інформації про гендерну ідентичність та сексуальну орієнтацію. За ухвалення цього закону Угорщині також погрожували скороченням виплат.
І Словенія туди?
Європейський парламент нещодавно проголосував за резолюцію, в якій вперше критикує маленьку балканську державу за ставлення до цінностей ЄС.
Євродепутати заявили, що вони "глибоко стурбовані рівнем суспільних дебатів, кліматом ворожості, недовіри та глибокої поляризації у Словенії, які підірвали довіру до державних органів та між ними".
Також Брюссель непокоїть питання свободи ЗМІ в країні та затримок із призначенням делегатів до Європейської прокуратури.
Прем'єр-міністр Словенії Янез Янша, союзник Орбана, є членом впливової консервативної групи Європейської народної партії в Європарламенті. Тому депутати від ЄНП або проголосували проти резолюції, або утрималися.
Критики кажуть, що права політична група, по суті, повторює те, що вона колись зробила з Орбаном, а саме заплющує очі на відступ від верховенства закону у своїх власних лавах.
Вони також проводять паралель між спробами Орбана контролювати ЗМІ та атаками на свободу преси, про які повідомлялося у Словенії, коли Янша образив журналістів.
Водночас, за даними Freedom House, Словенія, як і раніше, має високий бал у 95% у рейтингу свободи 2021 року - порівняно з 69% в Угорщині, єдиній країні ЄС, яку правозахисники називають "частково вільною", а не "вільною" .
"У березні 2020 року у нас з'явився новий правий уряд. І з того часу ми зіткнулися з низкою проблем, що стосуються основних принципів, включаючи принципи верховенства закону", - сказав Euronews Марко Милосавлевич, професор журналістики Люблянського університету. Він відзначає зростання тиску на свободу слова та багато інших громадянських свобод.
Депутати Європарламенту вказують, зокрема, на проблеми з фінансуванням словенського інформаційного агентства STA. Милосавлевич порівнює такі дії зі "спробами уряду контролювати громадську мовну компанію, як це було, наприклад, в Угорщині".
Він розповів, що менеджер та головний редактор телебачення Словенії, а також кілька інших ключових редакторів пішли у відставку через "радикальні та небезпечні плани нового керівництва".
Брюссель відправив до Любляни депутатську місію, яка мала на місці оцінити ситуацію. Янош прийшов від цього в сказ і назвав деяких депутатів "маріонетками Сороса" у своєму твіті, який пізніше був видалений.
Ще один привід для занепокоєння ЄС також пов'язаний із судовою системою, особливо у питанні призначень до Європейської прокуратури. Уряд Словенії довго не хотів затверджувати кандидатуру, а після затвердження з'ясувалося, що призначення має тимчасовий характер - це порушення європейського законодавства.
Деякі аналітики бачать в останніх подіях у Словенії ще один симптом нової "залізної завіси" у Європі.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet