Багато років Лондон був однією з головних "пралень", де відмивали брудні російські гроші. Годі про таке й говорити, адже навіть спонсором партії Джонсона теж є олігарх з РФ.
Велика Британія у контексті російсько-українського конфлікту тримає жорстку позицію щодо Москви, та й обіцяє, що у разі вторгнення будуть безпрецедентні санкції. Нові заходи означатимуть, що "ні путінським олігархам, ні російським компаніям, які залучені підтримувати дії російської держави, не буде де подітися", заявила днями міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс.
Утім, є проблема: протягом багатьох років найбагатші вулиці британської столиці і її околиці були гарним місцем, де можна було сховатися, якщо ви – пов'язаний із Кремлем олігарх,
пише The Washington Post. І швидко змінити ситуацію навряд чи випаде.
Корреспондет.net розповідає подробиці.
Лондонград
Російські мільйонери і мільярдери скупили таку кількість багатих районів, подібних до Белгравію, що в центрі Лондона, що деякі британські квартали називають як ніби по-радянському – Лондонград, Красна площа.
Активісти влаштовують "клептократичні тури" по порожніх особняках, які, імовірно, є пов'язаними з "лондонською пральнею з функцією самообслуговування" для відмивання брудних грошей. І хоча британський уряд застосовує санкції проти росіян за кордоном, він досі обережно ставився до проблем, які виникають "якнайближче під домом".
Олівер Буллов, британський письменник, який раніше жив у Росії, каже, що йому відомо, що близькі родичі "дуже хороших друзів" Путіна мають нерухомість у Лондоні. Серед них є відомі олігархи, такі як власник футбольної команди Челсі Роман Абрамович, а також менш відомі, але пов'язані із Кремлем фігури, такі як Володимир Якунін, старий сусід російського президента і колишній глава Російської залізниці, який має будинок вартістю 47 млн доларів.
"Я знаю немало таких прикладів, і я впевнений, що є чимало інших, але це все надто гарно приховано", – поділився Буллов.
Така привабливість Лондона полягає у відсутності нагляду. Джулія Фридлендер, директор відділу економічного державного управління Атлантичної ради, каже, що олігархів приваблює "передусім можливість користуватися трастами й сліпими трастами, а також можливість використовувати деривативи та інші фінансові продукти для того, щоб завести гроші в країну".
Крім того, це можливість використовувати Велику Британію як майданчик "для інвестицій в інші частини світу і, звісно ж, в елітну нерухомість".
Додайте сюди сприятливий часовий пояс, широко поширену мову, злегка збляклий імперський шарм і компанію інших олігархів – і от він, переможець.
"Аморальність уряду"
"У Лондона така широка пропозиція, що ніхто інший не може з ним змагатися, – зазначає Буллов, який у своїй книзі 2018 року Країна грошей пише якраз про світ незаконних грошей. – Крім того, у нас надзвичайно аморальний уряд, який, якщо зважити, взагалі несерйозно сприймає це питання".
Критики британського уряду кажуть, що зараз саме на часі почати серйозно сприймати цю тему. Едвард Лукас, британський журналіст і політичний кандидат від опозиційної партії ліберал-демократів, закликав уряд Бориса Джонсона піти на більше.
"Нові санкції проти Росії, про які так гучно було оголошено, навряд чи зупинять потік відмивання грошей та шахрайства", – написав Лукас у лондонській Times.
Недбалість Лондона у фінансовому нагляді є характерною ознакою світової столиці як мінімум із часів Другої світової війни, а у 1990-х роках через місто почали проходити підозріло великі суми російських грошей. Торік вони знову дали про себе знати у Pandora Papers і попередніх звітах Великої Британії.
"Наразі те, що Лондон використовують як базу для корумпованих активів осіб, пов'язаних із Кремлем, явно пов'язане із ширшою російською стратегією та дає певні наслідки для нашої національної безпеки", – заявив парламентський комітет ще у 2018 році.
Непевна боротьба
Незважаючи на зовнішньополітичні розбіжності з Москвою щодо України і низку очевидних замахів на ворогів Кремля на британській землі, з незаконними російськими грошима Лондон веде непродуману боротьбу.
Найпомітнішим кроком у цьому напрямі став закон 2017 року, який надав судам право видавати "накази про незрозуміле багатство", які зобов'язують осіб, які інвестують у Велику Британію та яких підозрюють у закордонній корупції та злочинній діяльності, пояснювати походження своїх коштів.
Втім, раділи недовго. У 2020 році двоє представників казахстанської політичної еліти виграли судовий процес, у якому їх попросили пояснити, як вони купили три будинки в Лондоні на суму понад 100 млн доларів. Таке рішення стало принизливим для Національного агентства боротьби зі злочинністю Великої Британії, яке відкрило справу проти доньки й онука колишнього президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва. У відомстві наголосили, що їхні ресурси є такими обмеженими порівняно із цілями, які вони переслідують.
Фридлендер, яка займала керівні посади в Міністерстві фінансів США і в Раді національної безпеки, каже, що непрозорість і складна організація фінансових ринків за своєю суттю ускладнюють проведення розслідувань. "Важко щось відстежити, бо ви можете переміщувати гроші через 40 різних юрисдикцій зі швидкістю світла", – пояснила вона.
Не тільки в Британії
Велика Британія – не єдина країна, де олігархи ховають гроші, і не тільки росіяни зберігають незаконні гроші за кордоном. Але українська криза змусила британський уряд спробувати усунути протиріччя між своєю зовнішньою політикою та слабким контролем з боку Лондона.
На питання, чи має уряд намір зайнятися лондонською нерухомістю, яка належить росіянам, Трасс відповіла, що "сховатися не вийде ніде".
Марк Галеотті, британський експерт із російських спецслужб, вважає, що немає жодних доказів того, що переслідування російських олігархів у Лондоні позитивно вплине на зовнішню політику Росії у найближчому майбутньому.
"Путін роками намагався деофшоризувати російські гроші і повернути їх у свої руки. Підозрюю, що передусім він вважає, що якщо багаті росіяни зберігають свої гроші у Лондоні і втрачають їхню частину або всі, то це вже їхня проблема", – зазначає Галеотті.
Але ж олігархи мають безліч інших варіантів на випадок, якби Велика Британія вдалася до жорстких заходів. "Кожна європейська країна і Сполучені Штати відіграють у цьому певну роль", – нагадала Фридлендер і вказала на американські податкові гавані Південної Дакоти як ще на один з таких прикладів.
Гра на довгу
Реформа є важливою для Великої Британії, яка бореться з економічною нерівністю та корупцією, які дедалі зростають. Боротьба із шахрайством і незаконним фінансуванням у Лондоні щонайменше може призвести до того, що кількість особняків, які стоять порожніми, зменшиться водночас із зростанням цін на нерухомість.
У довгостроковій перспективі "репресії" у Лондоні можуть дати глобальний бій відмиванню грошей та шахрайству, тоді це обмежить можливості олігархів з Росії та інших країн розміщувати незаконне фінансування за кордоном.
Але довгострокові цілі вимагають більшого терпіння, ніж гучні заяви про санкції. І британський уряд поки що не має особливого інтересу до цієї теми.
У грудні Борис Джонсон пообіцяв президенту США Джо Байдену "рік дій" у боротьбі із шахрайством, але обіцянки реформувати британський корпоративний реєстр і забезпечити прозорість офшорної власності у Великій Британії було відкладено.
Джонсон не може заперечувати, що не має зв'язку з російськими грошима, адже має відносини з бізнесменом Олександром Темерком. Дані про близькість колишнього російського торговця зброєю до Кремля різняться, але, можливо, це не так вже й важливо. "Це не проросійський уряд, – каже Буллов. – Це прогрошовий уряд. Просто у цьому випадку гроші російські".
За даними Reuters, колишній акціонер ЮКОСу Олександр Темерко став впливовою фігурою у британській політиці. Бізнесмен – великий спонсор консервативної партії та давно товаришує із Джонсоном. У 2018 році, до того, як Джонсон став прем'єром, виходець із Росії був причетний до невдалої спроби парламентарів усунути тодішнього прем'єр-міністра Терезу Мей. Відомо, що у період з 2011 по 2019 рік Темерко пожертвував консервативній партії понад мільйон фунтів стерлінгів.