Наразі в умовах голоду на планеті живуть півмільйона людей, що більш ніж на 500 відсотків більше, ніж у 2016 році, заявили в ООН.
Війна Росії проти України – основної світової житниці – призведе до голоду у всьому світі. Про це з початку повномасштабного вторгнення говорять авторитетні міжнародні організації та західні політики, зокрема американські та європейські топ-посадовці. В останні дні тема голоду не сходить з перших шпальт.
Україна – четвертий у світі виробник зернових, яка годувала понад 400 мільйонів людей. Але українські запаси продовольства не можуть вирушити до покупців через блокування Росією портів у Чорному морі, а сухопутні маршрути мають малу пропускну спроможність.
Ціни на продукти вже зросли до історичних значень у всьому світі через відсутність на ринку українського зерна. Найбільше страждають найбідніші країни планети, для яких голод незабаром може стати головною причиною високої смертності, і відповідальність за це покладається на РФ. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Зернова війна Путіна. Голод неминучий
Майже 1,7 мільярда людей, а це понад п'ята частина населення планети, зіштовхнуться зі злиднями і голодом через російське повномасштабне вторгнення в Україну, заявили в ООН.
Навіть більше, війна Росії проти України вже за кілька місяців може викликати глобальну продовольчу кризу, яка триватиме роки, попередила ООН.
Генеральний секретар організації Антоніу Гутерріш зазначив 19 травня, що деякі країни можуть зіткнутися навіть із тривалим голодом, якщо експорт з України не відновиться до довоєнного рівня.
Гутерріш каже, що перебуває в інтенсивному контакті з Росією та Україною, а також зі США та ЄС, щоб відновити експорт продуктів харчування до нормального рівня. "Складні питання безпеки, економічні та фінансові наслідки вимагають доброї волі з усіх боків", - сказав він.
Гуттеріш вважає, що єдиним ефективним вирішенням кризи є повернення продуктів харчування українського виробництва. Якщо цього не станеться, світового голоду не уникнути.
У всьому світі голодна смерть загрожує 49 мільйонам жителів 43 країн. "Вони вже голодують і змушені боротися за виживання, - попередив Антоніу Гутерріш. - Як завжди, насамперед страждають жінки і дівчатка - це відбивається на показниках торгівлі людьми, що зростають, примусових шлюбів та інших порушень".
У деяких країнах рівень дитячої смертності вже зріс на 40 відсотків порівняно з 2016 роком через гостру нестачу харчування, зазначає ЮНІСЕФ у доповіді, яка вийшла цього тижня.
Держсекретар США Ентоні Блінкен, у свою чергу, заявив, що Росія, "здається, вважає, що використання продовольства як зброї допоможе їм домогтися того, чого вони не змогли домогтися під час вторгнення - зламати дух українського народу".
"Однак українці продовжують робити все, щоб прогодувати себе та решту світу. Фермери в Україні наражають своє життя на небезпеку, щоб продовжувати виробляти пшеницю та іншу продукцію. Вони повертаються на заміновані поля, вони надягають куленепробивні жилети та шоломи, щоб зібрати врожай", - сказав він.
Блінкен, виступаючи в Радбезі ООН, нагадав, що у 2018 році Радбез ухвалив резолюцію, яка засудила використання голоду проти цивільних осіб як інструмент війни і прирівняла це до військового злочину.
У зв'язку з цим держсекретар США зазначив, що Рада безпеки ООН несе "унікальну відповідальність" за подолання нинішньої кризи.
Міністр розвитку Німеччини Свенья Шульце також звинуватила російського правителя Володимира Путіна у навмисному розпалюванні голоду.
"Голод неминучий, тому що Путін використовує голод як зброю. Ми маємо протистояти цьому... Жахливі наслідки агресивної війни Росії виходять далеко за межі України", - заявила вона.
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що Росія усвідомлено веде "зернову війну" проти миру, "в надії, що можна роз'єднати спільноту, що налічує 141 країну, яка засудила цю війну, і посилити невпевненість в інших регіонах світу".
"За все це відповідає один тільки російський президент, який цілеспрямовано знищує в Україні елеватори, бомбить поля, руйнує шляхи постачання і свідомо блокує порти, з яких зерно експортується в інші країни", - наголосила Бербок.
При цьому канцлер ФРН Олаф Шольц сказав, що до глобального голоду веде "вся військова ситуація".
Україна - світова житниця
Україна та Росія забезпечують 30 відсотків світового виробництва пшениці та ячменю. Сама Україна була четвертим у світі експортером кукурудзи та п'ятим у світі експортером пшениці, а кожна друга тонна соняшникової олії – була "родом" з України.
Всесвітня продовольча програма ООН щорічно купувала близько половини запасів пшениці в Україні.
Але українську продукцію заблоковано окупантами, а з Росії, яка хвалиться, що може замінити весь український агроекспорт, - токсична. Цього місяця стало відомо, що навіть Єгипет і Ліван, що гостро потребують зерна, відмовилися приймати російські судна, оскільки вони, імовірно, завантажені викраденим на окупованих територіях України зерном.
На початку квітня ООН підрахувала, що світові ціни на продовольство оновили історичний максимум. Таку динаміку пов'язали з потрясіннями на ринках рослинних олій та зернових через війну в Україні. Ціни на продовольство у світі у березні зросли на 33,6 відсотка у річному вираженні.
На ситуацію, що склалася в продовольчій сфері, також впливає криза через пандемію коронавірусу, що порушила глобальну логістику і посилила інфляцію, і негода. Прогноз урожаю загалом у світі невтішний: у багатьох центрах виробництва зернових цього року дуже спекотно. Це вже третя подібна катастрофа за останнє десятиліття.
Наприклад, Індія – другий виробник пшениці у світі – на цьому фоні запровадила заборону на експорт цієї зернової культури, щоб стримати зростання цін на внутрішньому ринку.
20 травня авторитетний журнал Economist вийшов з трьома колосками з черепів на обкладинці та заголовком "Наступна продовольча катастрофа". У статті на тему номера йдеться, що російське військове вторгнення в Україну спричинило продовольчу кризу і загрожує голодом у загальносвітовому масштабі.
У ній ідеться, що в Україні може виникнути й інша проблема. Через переповненість елеваторів зберігати новий урожай фактично буде ніде і він псуватиметься.
Видання також звертає увагу на те, що навіть якщо вдасться домовитися про проходження суден з українським зерном під конвоєм ООН, є інша проблема - замінування. Зараз Україна не має можливості розчистити необхідні морські шляхи. Навіть більше, робити це небезпечно – до українського узбережжя приб'ється корабель із російським десантом.
Ракети та зняття санкцій. Як світ намагається вирішити проблему
Виступаючи на дебатах про мир у всьому світі та безпеку у сфері продовольства у травні, гендиректор Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Цюй Дун'юй закликав світову спільноту виділяти більше коштів для створення сталої аграрної економіки.
19 травня німецьке видання Spiegel повідомило, що міністри розвитку країн G7 домовилися створити альянс для глобальної продовольчої безпеки. За даними видання, альянс має організувати як фінансування, так і співпрацю країн із забезпечення населення світу.
Цього ж дня стало відомо, що Світовий банк виділить 30 мільярдів доларів, щоб допомогти подолати кризу продовольчої безпеки. Загальна сума включатиме 12 мільярдів доларів у нові проекти та понад 18 мільярдів доларів для вже наявних проектів, пов'язаних з харчуванням, схвалених, але ще не профінансованих.
У Світовому банку заявили, що нові проекти будуть спрямовані на підтримку сільського господарства та соціальний захист, щоб пом'якшити вплив підвищення цін на продукти харчування для бідних, а також на проекти водопостачання та зрошення.
Більшість ресурсів буде направлено до Африки та Близького Сходу, Східної Європи та Центральної Азії, а також до Південної Азії.
Також повідомляється, що Європейський банк реконструкції та розвитку планує виділити 500 мільйонів євро на продовольчу безпеку та фінансування торгівлі сільськогосподарськими та продовольчими товарами з пакета у два мільярди євро для України та сусідніх країн, що постраждали від війни.
Україна отримає 200 мільйонів євро, а сусідні країни – 300 мільйонів євро.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що підтримка України з боку партнерів насамперед зброєю допомагатиме недопущенню глобального голоду.
Зеленський наголосив, що чим швидше буде звільнено українську землю й Україні буде гарантована безпека, тим швидше може відновитися нормальний стан продовольчого ринку.
Заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка критикував Захід за намір створити фонд для боротьби з наслідками, а не причиною голоду. За його словами, ідея, в якій міжнародні чиновники купуватимуть продовольство на гроші багатих та роздаватиму бідним, не буде дієвою, оскільки йдеться про глобальний ринок.
"Лише нормальна мирна торгівля може врятувати світ від нинішньої продовольчої кризи. Про що йдеться у документах Міжнародної зернової ради та Міжнародної морської організації. Ці організації розуміють – збалансована торгівля та вільне мореплавство – це першооснова. Решта – допоміжне", – наголосив Качка.
Він зазначив, що знищення російських військових кораблів, які блокують українські порти, стане більш ефективним внеском у подолання голоду у світі, ніж будь-які міжнародні програми.
Великобританія на початку травня заявила, що незабаром Україна отримає від неї протикорабельні ракети. Агентство Reuters пише, що Пентагон також розглядає можливість надати Україні протикорабельні ракети.
Крім того, США розглядають можливість шестимісячного скасування санкцій щодо білоруського виробництва калійних добрив в обмін на транзит українського зерна до портів країн Балтії. Про це пише газета Wall Street Journal з посиланням на співрозмовників у дипломатичних колах.
Проте переведення морського експорту зерна та олії на залізничний транспорт забезпечить лише десять відсотків довоєнного рівня.
Economist також пише, що генсек ООН Антоніу Гутерріш запропонував Росії розблокувати українські порти для постачання зерна, а партнери дещо послаблять проти неї санкції.
"Однак така нагода викликає серйозні сумніви, адже Путін після військових невдач рішуче налаштований знищити Україну економічно", - наголосило видання.
Незважаючи на всі дискусії, західні дипломати вважають, що відкриття українських портів є недоцільним як мінімум протягом шести місяців, пише Economist.
Водночас українська сторона висловлюється ще рішучіше, зазначає журнал: "Немає сенсу конвоювати торгові судна, якщо ніхто не готовий стріляти у відповідь по Росії. Єдина відповідь для нас – перемогти Росію".