Турецький правитель вважає, що військові бази на грецьких островах спрямовані не проти Росії, а проти Туреччини.
Конфлікт між Туреччиною та Грецією має нове загострення. Анкара стверджує, що Афіни порушують міжнародне право, бо нарощують озброєння на низці островів Егейського моря. Під час великих військових навчань минулого тижня турецький правитель Реджеп Ердоган погрожував серйозними наслідками. Він уже раніше погрожував війною через спір із Грецією в Середземному морі. Корреспондент.net розповідає подробиці.
"Туреччина не відмовиться від своїх прав в Егейському морі"
Зірвавши прийом у НАТО Фінляндії та Швеції, президент Туреччини Реджеп Ердоган незадовго до саміту в Мадриді, запланованого на кінець червня, відкрив також проти союзників "другий фронт", заявивши про мілітаризацію Греції та спроби змінити статус-кво в районі островів у східній частині Егейського моря.
Виступаючи в неділю на зустрічі із представниками турецької молоді в провінції Ван, Ердоган почав розмірковувати про цілі планованого розгортання Грецією на своїй території нових чотирьох баз НАТО, про що було досягнуто домовленості під час недавньої поїздки грецького прем'єр-міністра Кіріакоса Міцотакіса в США.
"Коли ми запитуємо в них, для чого ви створюєте ці бази, вони відповідають: "Проти Росії". А що ви зробили для України проти Росії? Їхні слова сповнені брехні. Заходу не можна довіряти, особливо в тому, що стосується їхньої політики", – заявив турецький лідер.
Цю думку на минулому тижні він висловив на прес-конференції в Анкарі за підсумками переговорів із президентом Венесуели Ніколасом Мадуро. "Наразі в Греції створено дев'ять військових баз США. Проти кого вони розгорнуті? Вони кажуть, що проти Росії. Але ми на це не пристанемо", – заявив Ердоган.
Ще одну грізну заяву, яка припускає можливість війни між Туреччиною та Грецією, турецький президент зробив наприкінці минулого тижня, виступаючи на найбільших за останні роки військових навчаннях Ефес-2022 в Ізмірі.
"Туреччина не відмовиться від своїх прав в Егейському морі і не утримуватиметься від використання повноважень, наданих їй міжнародними угодами, коли це потрібно. Я не жартую, це може закінчитися катастрофою", – сказав він.
Ердоган також розкритикував Північноатлантичний альянс. "Конфлікти і потенційні загрози в нашому регіоні свідчать, що НАТО, як ніколи, потрібні єдність і солідарність. У такий критичний час ми шкодуємо, що в Егейському морі, Східному Середземномор'ї та на Кіпрі були застосовані стратегії, які загрожують правам і інтересам нашої країни", – сказав він.
Грецький міністр на Економічному форумі в Давосі заявив, що після його зустрічі з Ердоганом у березні польоти турецьких військових літаків над територією Греції почастішали, і сказав, що "підніматиме це питання за будь-якої можливості, поки Туреччина змінить свою поведінку".
За останні місяці обидві країни кілька разів звинувачували одна одну в порушенні повітряного простору. Водночас вони говорять про "безпідставні" звинувачення та "провокаційні порушення".
А під час візиту у Вашингтон Міцотакіс закликав американську владу не продавати Туреччині винищувачі F-16 і залишити в силі заборону на участь Туреччини в програмі закупівель винищувача наступного покоління F-35.
Заборону було запроваджено після того, як у 2019 році Анкара купила в Росії систему ППО С-400. Але зараз адміністрація Джо Байдена розглядає можливість її скасувати.
Після заяв грецького прем'єра президент Туреччини заявив, що Міцотакіс "більше не існує" для нього. "Я ніколи не погоджуся на зустріч із ним. Ми продовжимо шлях з гідними політиками", – відреагував Ердоган.
Представник грецького уряду Іоанніс Іконому у відповідь зауважив, що його країна не вступатиме з турецьким керівництвом у спір і що Міцотакіс захищає права Греції та міжнародне право.
"Я думаю, що якоїсь миті ми поговоримо, бо нам потрібно поговорити. Я не тримаю зла, але ми захищатимемо грецькі позиції, спираючись на впевненість, що право – на нашому боці", – відповів сам Міцотакіс, давши зрозуміти, що поступатися не має наміру.
Розбіжності між Туреччиною та Грецією стосуються, зокрема, статусу островів у східній частині Егейського моря, які, згідно з Лозаннським і Паризьким договорами, перейшли до Греції за умови, що їх буде демілітаризовано.
В Анкарі кажуть, що через курс Афін на розміщення там озброєння поставлять під питання суверенітет Греції над островами.
"Ми знову попереджаємо Грецію, як і сторіччя тому, щоб вона трималася подалі від мрій, риторики і дій, про які шкодуватиме, і схаменулась", – сказав Ердоган.
Він додав, що Туреччина не відмовлятиметься від прав в Егейському морі і не утримуватиметься від повноважень відповідно до міжнародних угод з озброєння островів у разі потреби.
9 червня турецький президент попередив, що спроби використати острови з невоєнним статусом у різних навчаннях і залучити до цього треті країни, зокрема членів НАТО, закінчаться катастрофою. Ердоган вважає, що Греція чинить тиск на турецьку меншість, яка живе в Західній Фракії, Родосі і Косі.
В Афінах відповіли, що ніхто на сучасному світі не може погодитися з переглядом прийнятих кордонів країн.
"Ніхто в третьому десятилітті 21-го століття не може погодитися з деспотичним ревізіонізмом, який загрожує геополітичному балансу і прийнятим кордонам. Історія не переписується тільки тому, що хтось довільно конструює її у своїй уяві", – прем'єр-міністр.
Грецька сторона подібні занепокоєння Туреччини відкидає та вважає їх необґрунтованими юридично, історично і фактично. Крім того, для Афін не переконливими є аргументи про "взаємозв'язок" суверенітету Греції над островами в Егейському морі із заявленими зобов'язаннями щодо їхньої демілітаризації.
Глава міноборони республіки Нікос Панагіотопулос заявив, що Туреччина щодня порушує грецький повітряний простір понад 40 разів, тому їм такі союзники в принципі не потрібні.
"Ми відчуваємо себе дивно, маючи союзника [по НАТО], який загрожує нам війною, якщо ми вирішимо скористатися одним з наших законних прав відповідно до міжнародного права, щоб розширити наші територіальні води за межі шести морських миль. Загроза війни одного союзника іншому? Я не хочу мати таких союзників", – наголосив Панагіотопулос.
Взаємини між Туреччиною та Грецією завжди були напруженими. Особливо з 1974 року, коли військовий конфлікт розділив територію Кіпру, північна частина острова залишилася під контролем Анкари.
Наступний серйозний виток стався у 2020 році, коли Туреччина почала розвідку газових родовищ біля берегів Північного Кіпру. Про це докладно в матеріалі
Туреччина загрожує війною.
Територіальні спори навколо островів і шельфу Егейського моря вже багато років розкручують клубок протиріч між Туреччиною та Грецією.
Згідно з міжнародним морським правом, територіальні води держави становлять не більш як 12 морських миль. В Егейському морі через близькість островів до узбережжя материка вони становлять десь 6 морських миль, і навіть менше.
Афіни говорять про свої права на розширення кордонів, а турки зупиняють їх, адже інакше греки впритул наблизяться до кордонів Туреччини.
Для військового конфлікту Туреччина, яка має другу за чисельністю армію в НАТО після США, має всі можливості і набутий досвід. Минулого тижня в Егейському регіоні Туреччини пройшли навчання Ефес за участю представників 37 країн.
Від відкритого конфлікту досі країни утримувало спільне членство в НАТО. Але в грецькій пресі останніми днями пишуть, що протистояння може перейти у військову площину.
"Хто може з упевненістю сказати, що Ердоган не піде на військову провокацію в Егейському морі – щоб відвернути увагу від проблем усередині країни, де незабаром мають бути вибори, і за її межами, де він ризикує опинитися в ізоляції? Чим пояснюється ця щоденна ескалація напруженості – прагненням заробити якомога більше очок усередині країни чи він має якийсь інший план, щоб продемонструвати силу?" – пише Proto Thema.
Видання вважає, що риторика Анкари є для Греції тривожним сигналом – "потрібно вчасно усвідомити, на що здатний Ердоган, який наразі у відчаї".
Портал Protagon побоюється, що справа може дійти до ескалації вже цього літа.
"Турки вирішили відкрито поставити під сумнів статус-кво в Егейському морі... Може виникнути новий осередок напруженості... І це на тлі того, що у зв'язку з війною в Україні в Егейському морі також є військово-морські сили НАТО та Росії. Чи можна контролювати кризу подібного роду? Відповідь проста: лише до певної міри, адже те, про що говорить Анкара, містить в собі дуже серйозні ризики", – йдеться в статті.