Глава дипломатії ЄС Жозеп Боррель
У різний час Брюссель розплачувався за принцип одностайності у зовнішній політиці ЄС, "послаблюючи та затягуючи свої дії", зазначив дипломат.
Євросоюзу настав час відмовитися від принципу одностайності у прийнятті стратегічних і доленосних рішень. Про це у понеділок, 27 червня,
заявив голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель у своєму блозі.
"У міру того, як ми пожвавлюємо розширення ЄС, ми маємо докласти аналогічних зусиль для реформування ЄС та процесу прийняття рішень. Це означає скорочення сфери дії правила одностайності у зовнішній політиці та інших сферах, щоб приймати більше рішень кваліфікованою більшістю голосів", - зазначив дипломат.
Він нагадав, що у різний час Брюссель розплачувався за принцип одностайності у зовнішній політиці ЄС, "послаблюючи та затягуючи свої дії". При цьому він навів приклад із введенням санкцій проти РФ, коли з "чорного" списку зник патріарх Кирило.
"Наприкінці травня ми досягли домовленості щодо 6-го пакета санкцій проти Росії. Але нам знадобився на це місяць. І я шкодую, що деякі кінцеві положення були пом'якшені, і патріарха Кирила було виключено зі списку підсанкційних осіб, незважаючи на те, що його присутність у списку не заперечувалась під час обговорень на зборах", - розповів Боррель.
За його словами, велике значення має, приймається рішення одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів.
Глава дипломатії пояснив, що якщо країни заздалегідь знають, що остаточне рішення може бути ухвалене кваліфікованою більшістю голосів, у них з'являється сильний стимул вести переговори та формувати консенсус. Якщо вони знають, що можуть заблокувати все, вони не мають стимулу досягати здорового компромісу.
"Вони можуть сидіти на своїх позиціях, змушуючи інших змінюватись. І чим більше аутсайдери вважаються успішними у своїй тактиці, тим більше поширюється ця динаміка, і тепер вето відбувається частіше, ніж торік", - констатував він.
Як повідомлялося, 3 червня Рада
ЄС затвердила шостий пакет антиросійських санкцій, які зачіпають економічний сектор, а також низку фізичних осіб із Росії та Білорусі. Настоятеля Російської православної церкви було вилучено із цього "чорного" списку на вимогу Угорщини.