Заява Еммануеля Макрона про можливість відправлення військ до України неабияк сколихнула західні ЗМІ.
Слова Еммануеля Макрона про можливе відправлення військ до України сколихнули іноземні медіа. Сам Макрон нібито вже спростував ці слова в інтерв’ю чеському виданню, проте західні ЗМІ вважають, що вони мали інший підтекст. Таке твердження підкріплюється перемовинами, які президент Франції активно проводить зі своїми європейськими колегами. Зокрема, з президентом Чехії щодо постачання боєприпасів в Україну. Що на цю тему пишуть західні ЗМІ – далі в сюжеті.
Інформаційне агентство Associated Press вважає, що після своєї заяви Макрон опинився в ізоляції на європейській арені. Офіційні особи Франції намагалися пом’якшити негативну реакцію, проте продовжували наголошувати на важливості відправки військ в Україну. Кремль, в свою чергу, попередив, що тоді конфлікт між Росією та Альянсом неминучий і традиційно почав погрожувати ядерною війною.
Агентство зазначає, що, за словами Макрона, не було досягнуто консенсусу щодо офіційного відправлення військ, "але з точки зору динаміки, нічого не можна виключати". Окрім цього один з французьких дипломатів повідомив для ЗМІ, що метою заяви Макрона начебто було "надіслати сигнал Путіну, що це тепер можливий варіант, і що він не може просто розраховувати на те, що жодна з країн-партнерів України ніколи не буде там розгорнута". Він також вважає, що президент Франції дійсно не виключає жодні варіанти.
Варто зазначити, що сам Макрон після початку вторгнення тримав лінії зв’язку з Росією відкритими, зокрема, йому належать скандальні заяви про "збереження обличчя Путіна", а також "приниження Росії".
Видання Foreign Policy своєю статтею спробувало пояснити натяк Макрона та підґрунтя відправки військ в Україну. Автори вважають, що хоча заяви Макрона були сміливішими за інших лідерів західних держав і, ймовірно, мали на меті стати сигналом для Кремля, що Європа серйозно ставиться до стримування, проте головна їхня ціль все ж таки була лише зрушити дискусію щодо України з мертвої точки.
У своїх коментарях Макрон поскаржився на тенденцію деяких країн спочатку відхиляти більшість пропозицій щодо підтримки України, а потім погоджуватися на них. Це був один із кількох ледь завуальованих докорів на адресу канцлера Німеччини Олафа Шольца, який вкотре виключив можливість постачання Києву ракет дальнього радіусу дії Taurus.
Журналісти видання також вважають, що якщо Макрон і справді серйозно ставиться до можливості введення європейських військ в Україну, його підхід залишає бажати кращого. Йому слід було б, наприклад, скоординувати свої дії принаймні з кількома ключовими союзниками.
Також, якби президент Франції був дійсно налаштований серйозно, йому потрібно було би набагато чіткіше висловитися щодо сценаріїв, за яких європейські війська можуть бути введені в Україну, і, можливо, окреслити конкретну роль Франції. Тут аналітики навели приклади майбутньої економічної реконструкції українського ВПК, а також військової тренувальної місії ЄС, яка може бути перенесена на територію України.
Автори виділяють, що радикальні заяви Парижу почали звучати після низки скарг країн-учасниць НАТО на бездіяльність Франції. Вони вказують, що дійсно, між мізерною підтримкою України з боку Франції та її прагненнями відігравати провідну роль на континенті величезна прірва. І згідно з даними моніторингу підтримки України Інституту світової економіки в Кілі, Франція посідає 22-е місце серед 27 членів ЄС за обсягом зобов'язань щодо допомоги Україні у відсотках від ВВП.
Видання Politico взагалі скептично поставилось до слів Макрона. У президента Франції, на їх думку, є практика робити монументальні заяви, від яких він згодом відмовляється, не думаючи про жодні наслідки. Або ж вони просто відкладаються в сторону і забуваються, коли у нього з’являється якась інша грандіозна ідея. Але підняття питання про можливість введення військ НАТО є кричущою помилкою не лише його колег, але й європейської громадськості, яка дедалі більше занепокоєна тим, куди рухається ця війна і чи може Україна перемогти в ній, додає ЗМІ.
На цю думку журналісти наводять опитування європейської громадськості, яка ніби-то песимістично налаштована щодо можливостей України у війні. Саме тому лідерам країн Європи необхідно переконувати своїх громадян зберегти підтримку.
Також наводиться думка, що не маючи живої сили і боєприпасів, Україна буде не в змозі здійснити серйозний контрнаступ цього року. Все, що вона зможе зробити – це протриматися, сподіваючись підготуватися до серйозного контрнаступу в наступному році. Але, як зазначається в аналізі видання, "без західної протиповітряної оборони і ракет дальнього радіусу дії, а також артилерійських снарядів, Києву буде важко організувати надійну, стійку оборону".
Тому Макрону краще було би переконати Європу збільшити військові поставки, аби Путін не зміг перемогти, а Україна отримала те, що їй потрібно. Крім того, Захід має поганий послужний список, коли справа доходить до нещодавніх інтервенцій на місцях. Тому, враховуючи непохитність та рішучість України, Макрон має зосередитися на наданні необхідної зброї, а не на тому, щоб розколювати союзників Києва і робити Кремлю пропагандистський подарунок у вигляді "непостійності" підтримки України – йдеться у висновку матеріалу.
Британська газета The Guardian в свою чергу вважає, що розгубленість, нерішучість і суперечки характеризують нинішню політику Заходу щодо війни в Україні. Поспіхом скликаний саміт у Парижі мав надати новий напрямок та імпульс зусиллям союзників, проте спровокував контраверсію через заяву Макрона про війська НАТО. Автори також виділили історію непостійності заяв Макрона, зокрема, його твердження про "смерть мозку" НАТО.
Проте його попередження про те, що Європа повинна взяти під контроль свою долю, тому що на американців більше не можна покладатися, є як ніколи актуальним у світлі заяв Дональда Трампа про те, що, якщо він знову стане президентом, він "заохочуватиме" Росію атакувати країни НАТО, які його не влаштовують.
На цьому фоні в статті виділили і різку реакцію Кремля про неминучість війни НАТО та Росії, а також погрози ядерної атаки від Путіна. Проте і тут зазначається, що ядерне брязкання шаблею є звичною тактикою Москви після двох років війни. Вона має на меті залякати європейців, і до певної міри це працює.
Водночас, розпаливши дебати, Макрон зробив своєчасне попередження про майбутню безпеку Європи в цілому, додають автори. Нагальною потребою є менше довгострокових і зустрічей, а більше конкретних дій, які допоможуть Києву перемогти – або, принаймні, запобігти поразці. Більш важливе питання стосується поглиблення загрози для Європи в момент, коли Путін "підіймає хвіст, а часу на створення Європи, захищеної від Росії, все менше".
Віктор Ковальчук, експерт з міжнародних питань Дослідницької компанії Соціополіс
Олеся Краснолуцька, редакторка рубрики Сюжети Корреспондент.net
Новини від Корреспондент.net в Telegram та WhatsApp. Підписуйтесь на наші канали https://t.me/korrespondentnet та WhatsApp