Огляд матеріалів російської преси за 5 грудня 2011 року.
В огляді російських газет:
За першими підсумками підрахунку голосів на думських виборах партія "Единая
Россия" втрачає конституційну більшість в Держдумі шостого скликання і не
факт, що зберігає просту, стверджує "Коммерсант".
За
даними газети, до Держдуми проходять всі чотири присутні зараз в ній партії. Президент
Дмитро Медведєв оголосив про те, що "Единой России" доведеться
вступати в коаліції.
"Вибори
перетворилися фактично в референдум проти ЕР", - зазначає на сторінках
"Известий" в матеріалі під заголовком "Рятівна катастрофа"
політолог Борис Межуєв.
"За
попередніми результатами видно, що опозиції вдалося відібрати в ЕР
конституційну більшість у парламенті", - пишуть журналісти
"Известий" в матеріалі "Единая Россия" не повторила
результату".
Завдяки
великому приросту показників опозиції Держдума буде "двоядерною",
вважає генеральний директор Центру політичної інформації Олексій Мухін. З
одного боку, буде ЕР, а з іншого - союз КПРФ і "Справедливой России".
"Усе
залежить від того, чи підуть комуністи на такий союз, але такий тандем додасть
їм політичної ваги", - стверджує політолог у коментарі виданню.
Проте
глава Агентства політичних і економічних комунікацій Дмитро Орлов відкидає
консолідацію опозиції через великі розбіжності між лідерами партій і застарілі
конфлікти.
Несподіване
зростання кількості голосуючих за "Справедливую Россию" директор
Центру політичних технологій Ігор Бунін вважає заслуженим результатом. Політолог пояснює
це низьким антирейтингом партії.
"Ті,
хто не бажає голосувати за ЕР і КПРФ, голосують за СР як найзручнішу партію.
Це не її рейтинг в чистому вигляді, але у неї з'являється електорат, а ось як
ним розпорядитися, вже залежить від партії", - говорить Бунін газеті.
Член
наукової ради Московського центру Карнегі Микола Петров у коментарі
"Независимой газете" називає есерів "єдиною живою партією на
виборах": "Вони переломили тенденцію. Партію вже ховали кілька
місяців тому".
"Единая
Россия" звикла працювати в умовах конституційної більшості. Тепер
для прийняття основних політичних рішень їй доведеться домовлятися з іншими
фракціями, прогнозує в коментарі "Ведомостям" політолог Олексій
Макаркін.
Слід
очікувати активізації опозиції - "Единую Россию" чекає важка
п'ятирічка, попереджає політолог.
У
день голосування спостерігачі стали головними дійовими особами. Порушення
правил виборів фіксували не тільки опозиційні партії, як це було раніше, але і
"Единая Россия", зазначає "Коммерсант".
За
словами експерта асоціації "Голос" Олександра Кинєва, голосування
відрізнялося тотальним застосуванням "всіляких маніпулятивних
технологій": у цілому обсяг спотворень, які можуть внести маніпулятивні
технології, від 5% до 20%.
Тим
часом, у ЦВК суттєвих порушень у неділю не зафіксували. Всього було
1700 повідомлень на "гарячу лінію". І
найчастіше - 62% випадків - громадяни зверталися за інформацією і
роз'ясненнями.
"Статистика
"гарячої лінії" відрізняється від даних, які наводять опозиція і
незалежна асоціація "Голос", - сказав "Ведомостям" виконавчий
директор Фонду вільних виборів Ігор Богданов.
Він
пояснює це різною методикою роботи: "гаряча лінія" тільки приймає
звернення від громадян, тоді як спостерігачі "Голосу" цілеспрямовано
шукають порушення, а "хто шукає, той завжди знаходить".
"Минула
кампанія запам'ятається не креативними гаслами, а масованою і винахідливою
боротьбою з незалежним аудитом процесу голосування і підрахунку голосів",
- стверджують "Ведомости" в редакційному коментарі.
Якщо
суспільству потрібні були підтвердження того, що вибори будуть
"намальованими", то ці підтвердження є: сама нервозність і істерична
реакція влади на законні спроби проконтролювати хід виборів видала
організаторів з головою, підсумовує газета.
Між
тим, "Московский комсомолец" і "Независимая газета" наводять
на своїх сторінках думку експертів, які стверджують, що найбільше порушень під
час кампанії допустила КПРФ.
Так,
ще до виборів 4 грудня КПРФ солідаризувалася з асоціацією "Голос". Однак,
як свідчать експерти в коментарі "Московскому комсомолцу", у своїй
роботі асоціація необ'єктивна.
"Вони
не тільки роблять упор на контроль за діями "Единой России" і ЦВК в
ході кампанії, вони зовсім не фіксують порушення від КПРФ, і це не
випадковість, а свідомий вибір", - зазначає співголова громадської ради
"Чесний вибір", гендиректор Агентства політичних та
економічних комунікацій Дмитро Орлов.
Комуністи
явно сподіваються прикрити свої порушення тим, щоб голосніше за всіх кричати
про нібито чужих, пише "Независимая газета".
У день виборів в Держдуму головного редактора інтернет-видання
"Газета.ру" Михайла Котова викликали в Роскомнагляд. Про це пише на
своїх сторінках "Коммерсант".
Котову
висунули звинувачення в тому, що видання займається незаконною агітацією. Головний
редактор "Газети.ру" стверджує, що ніяких конкретних доказів
"незаконної агітації" йому не висунули.
Крім
того, в неділю сайти "Эха Москвы", The New Times та інших ЗМІ зазнали
DDoS-атак. Видання
нагадує, що напередодні виборів DDoS-атаки зазнав і сайт "Коммерсанта".
Голова
юридичної служби ВД "Коммерсант" Георгій Іванов вважає, що подавати
скарги щодо атак потрібно, однак результатів розслідування чекати не варто.
"Ми
завжди подаємо скарги щодо хакерських атак, але це просто вираз нашої позиції,
чисто символічний жест. За жодною з наших заяв ми не отримали жодних
результатів", - пояснив газеті Іванов.
Не
працює і сайт "Карта порушень" - проект асоціації "Голос" і
"Газети.ру". Зараз
робота проекту відновлена за допомогою сервісу Google Docs. Водночас,
і ця "карта" періодично перестає працювати через перевантаження.
"Проте
організатори атак прорахувалися, не врахувавши масштабів рунету", -
стверджують "Ведомости" в редакційному коментарі "Ворожі
голоси".
"Вони
змогли частково паралізувати роботу найбільш відомих каналів, але інформація
про порушення регулярно з'являлася і тиражувалася на сайтах політичних партій і
в соціальних мережах", - додає газета.
Політолог
Михайло Виноградов у коментарі виданню зазначає, що атаки на ЗМІ - це
превентивний удар, демонстрація можливостей організаторів виборів. Інтернет,
на його думку, сприймався як загроза самоорганізації електорату, але
радикального сценарію - "відключення зв'язку" - ніхто не застосував.
Апогею
до дня виборів досягла і кампанія проти асоціації спостерігачів
"Голос", додають "Ведомости", перераховуючи нові перешкоди
в роботі організації.
На
думку політолога Олександра Кинєва, кампанія проти "Голосу" -
політична істерика влади, що погіршує і без того невисоку репутацію нинішніх
виборів.
У
неділю в Москві відбулося відразу декілька акцій протесту тих рухів, які
визнали результати виборів свідомо несправедливими, пише "Коммерсант".
Бунтувати
намагалися активісти "Левого фронта", "Другой России" і
націоналісти. Всі
акції припинила поліція, яка затримала в цілому кілька сотень людей. За
спостереженням газети, мітингувати спокійно могли собі дозволити тільки прокремлівські
активісти з руху "Наши".
"Опозицію
ніхто не очолив", - так відгукується про минулі акції протесту
"Московский комсомолец". За
даними газети, акція на Красній площі зібрала лише два десятки активістів.
Видання
нагадує, що позасистемна опозиція в неділю спробувала провести консолідовану
акцію протесту "Народ проти незаконних виборів!" на Красній площі.
"Передбачалося,
що в день голосування туди прийдуть ті, хто в чесність думської кампанії
анітрохи не вірить. Але, як і слід було очікувати, силовики блокували
активістів вже на підступах до пам'ятника маршалу Жукову", - розповідає
газета.
Уже
через півгодини після початку більшість незгодних було затримано. А
решту було практично неможливо розпізнати в натовпі "згодних"
громадян, стверджує "Московский комсомолец".
"Втім,
і очолити [пікетників] цього разу не було кому. Лідера "Левого фронта"
Сергія Удальцова ще вранці затримали люди в цивільному, а решту "перших
осіб" опозиції і зовсім не прийшли", - підсумовує видання.
Огляд
підготувала Ольга Лєснікова, Служба моніторингу Бі-бі-сі