Фото: АР
Березовський і його свідки були непереконливими
Високий суд Лондона оприлюднив мотивувальну частину рішення за позовом Бориса Березовського до Романа Абрамовича, яка пояснює, чому опальний бізнесмен не зміг довести, що Абрамович винен йому $5,5 млрд.
Наприкінці серпня
лондонський суд відмовив Березовському в задоволенні позовних вимог до Романа
Абрамовича в справі про продаж активів ряду російських компаній на початку
2000-х років.
Перше,
на що звертається увага в рішенні, яке займає понад 500 сторінок, - це
неповнота представлених суду відомостей за домовленостями, які нібито були
досягнуті між сторонами. З
цього моменту пройшло 16 років, і велика частина документів, які могли б
допомогти пролити світло і прояснити суть взаємин Березовського і Абрамовича,
були втрачені або знищені за непотрібністю, що в поданні лондонського суду
цілком логічно в ході ведення бізнесу.
Відсутність
будь-якої документації як істотний чинник, що визначив результат розгляду, суд
відніс на користь позиції Абрамовича, зазначивши, що тягар доведення обґрунтованості
претензій лежав саме на Березовському.
Лондонському
суду в результаті довелося задовольнятися спогадами учасників процесу і
численними свідками. При
цьому деякі свідки, виступи яких могли стати ключовими на процесі і які, на
думку суду, також могли б допомогти суду розібратися в хитросплетіннях спору,
померли.
Частина
ж свідків, які постали перед судом, виявилася неготова давати свідчення, інша
частина не справила на нього належного враження.
Одним
з таких свідків виявився колишній акціонер ЮКОСа Леонід Невзлін, що свідчив на
стороні опального підприємця за допомогою відеозв'язку з Нью-Йорка. Невзлін
дав свідчення на догоду Березовського, зазначається у рішенні.
Втім,
суд в рівній мірі не повірив самому позивачеві, який "сказав би все, що
завгодно, на доказ своєї позиції".
Така
недовіра зумовлена в тому числі тим, що Березовський приховав від Абрамовича і
його юристів існування домовленості зі своїм ключовим свідком - Наталією Носовою,
давньою соратницею Березовського, яка перебралася до Лондона слідом за ним. Носова
зізналася на процесі, що вони разом з чоловіком, юридичним консультантом
Березовського, розраховували отримати по 1% від виграної Березовським суми. Її виступ
також не справив на суд особливого враження.
Слабким
аргументом в поданні суду виявився інший козир Березовського – запис зустрічі в
2000 році в паризькому Ле-Бурже. Причому
якийсь неназваний посередник, що передав цей запис Березовському, також мав
отримати відсоток з суми, яку підприємець сподівався виграти.
Засумнівався
суд і в достовірності історії з одним і діловим партнером Березовського – Миколою
Глушковим, якому, за твердженням Березовського, погрожували вбивством.
Повною
протилежністю став "вдумливий" виступ Абрамовича, в щирості якого
лондонський суд не сумнівається. "Як
свідок пан Абрамович постав людиною, яку відрізняє вимогливість до деталей,
достовірності і ясність вираження", наголошується в рішенні суду.
Що
стосується показань свідків з його сторони, то відомості, на думку суду, в
цілому відповідали позиції Абрамовича.
У
позові, поданому до Високого суду Лондона, Березовський вимагав з Абрамовича
компенсацію за ряд активів російських компаній, який нібито було продано за
заниженою ціною. Зокрема,
мова йшла про близько 43% акцій Сибнафти і частці в компанії РУСАЛ.
Березовський
стверджував, що він і його діловий партнер Бадрі Патаркацишвілі в 2000-2003
роках продали ці активи за ціною, набагато нижчою від ринкової, під тиском з
боку наближеного до влади Абрамовича, який погрожував, що в іншому разі акції
будуть насильно експропрійовані державою. Загальна
сума претензій Березовського досягала 5,5 мільярда доларів.
Після
закінчення розгляду Березовський заявив, що його віра в британське правосуддя
підірвана і що він обговорить з юристами можливість оскаржити рішення.
Між
тим, сотня найбільших адвокатських контор Лондона заробила за минулий
фінансовий рік рекордну суму – 5,4 мільярда фунтів стерлінгів, частково завдяки
розгляду російських підприємців.