Дані, отримані патологоанатомом МВС Великобританії, здається, підкріплюють початкові припущення про самогубство, але у Кремля негарна репутація, пов'язана з ліквідацією його ворогів за кордоном, пише сайт ИноПресса, висвітлюючи публікації в західних ЗМІ.
"Покаянний
лист" Березовського у багатьох викликає сумніви: "наче новина про
смерть безжального ворога - недостатня підстава для тріумфу і Кремль ефектно
виставляє напоказ його капітуляцію",- наводить цитату ИноПресса.
Розтин тіла
Бориса Березовського показав, що його смерть "настала від повішення",
причому ніяких слідів боротьби не виявлено, пише The Financial Times. Дані,
отримані патологоанатомом МВС Великобританії, здається, підкріплюють початкові
припущення про те, що Березовський вчинив самогубство. Результати подальших
аналізів будуть відомі через кілька тижнів. Поліція заявила, що не знайдено
підтвердження того, що будь-хто був причетний до смерті олігарха, повідомляє
видання.
Смерть
людини, яка нажила мільярди після падіння комунізму
і сприяла приходу до влади
Путіна, викликала ажіотаж як в Росії, так і в Британії, зазначають автори
статті.
Ця смерть також підняла нові питання щодо розслідування
отруєння Олександра Литвиненка. Британський МЗС висловлював глибоку
заклопотаність тим, що слухання цієї справи, що намічені на жовтень, можуть спровокувати нові розбіжності з
Росією, давши зворотний хід деякому
потеплінню.
Березовський відкрито підтримував заяви вмираючого Литвиненка про те, що його наказав убити
Путін, і повинен був стати головним свідком слідства, нагадує видання. Він
також повинен був відповісти на контрзвинувачення з боку російської влади в тому, що він сам був причетний до
смерті Литвиненка.
Що якщо Путін дійсно змушує замовкнути своїх супротивників,
що проживають у Великобританії? - запитує
The Guardian. Обставини смерті Бориса Березовського виглядають очевидними:
"людина, що страждала
депресією, замкнена ванна кімната, синці на шиї". "Всі висновки,
викладені в обережній формі, властивій поліцейським, вказують швидше на
самогубство, ніж на насильницьку смерть", - пише журналіст Люк Гардінг,
однак деякі друзі і родичі магната підозрюють, що його вбили.
"Я ніколи не повірю в природну смерть Бориса
Березовського. Думка, що він міг накласти на себе руки, - це маячня", -
говорить його близький друг Микола Глушков, теж російський емігрант. "Я
бачив його в день, коли суддя Глостер оголосила свій вердикт у його справі.
Навіть тоді він був сповнений життя і говорив про якусь молоду леді, яка чекала його вдома. Останнім
часом він зумів вирішити фінансові проблеми". За словами Глушкова, колишня
дружина Березовського Галина теж сумнівається.
Автор коментує: "Ці підозри можна зрозуміти. Як-неяк у Кремля негарна репутація,
пов'язана з ліквідацією його ворогів за кордоном, а Березовський, безсумнівно,
був таким ворогом. Британський уряд упевнений, що друг Березовського Литвиненко
в 2006 році був убитий агентами Кремля".
Друзі Березовського згадали і про інші смерті російських вигнанців в Британії. У 2008 році раптово помер діловий
партнер Березовського Бадрі Патаркацишвілі. Патологоанатоми уклали, що причиною
був серцевий напад. Але Глушков та інші не вірять. Автор, зі свого боку,
нагадує про замах на банкіра Германа Горбунцова і смерть Олександра Перепілічного, яка поки незрозуміла.
"Люди, підозрілі по своїй натурі, зауважують, що Кремль
надзвичайно добре підготував свою реакцію на раптову смерть Березовського", - пише автор. Прес-секретар Путіна Пєсков заявив, що
Березовський написав покаянного листа російському президентові, журналіст
Forbes розповів, що Березовський сумував за Москвою і говорив, що переоцінив Захід.
Друзі Березовського обурено відкидають ці повідомлення в
пресі, інспіровані Москвою, називаючи їх корисливою нісенітницею. "По
суті, ці повідомлення - кремлівська повчальна історія. Вона говорить, що якщо
ти проти законної російської влади, то опинишся у вигнанні, розоришся, розгубиш
друзів і в підсумку помреш", - йдеться в статті.
Далі Люк Гардінг наводить
твердження екс-співробітника КДБ, перебіжчика Бориса Карпічкова: є багато
таємних методів і засобів ліквідації людини, наприклад, фторид натрію ("речовина
без запаху, смертельна у
певних дозах") або отрути, що викликають зупинку серця. "Речовина
безбарвна і не має запаху. Нею можна намазати предмети
особистого користування - авторучку, телефон, ручку дверей - або нанести його в
місцях, де об'єкт може його вдихнути. Вона розчиняється в тілі об'єкта. Ніяке патологоанатомічне дослідження
не може її виявити", -
повідав Карпічков.
"Російські емігранти - супротивники Путіна -
переконані, що його режим здатний на все, і гадають, хто виявиться наступним",
- підсумовує автор статті.
За даними поліції Великобританії, смерть Бориса
Березовського наступила в результаті повішення, ознак конфлікту із
застосуванням насильства виявлено не було, інформує Spiegel Online.
Кремль скористався галасом навколо смерті Березовського, щоб
озвучити новину про те, що
Березовський нібито просив у Путіна вибачення за свої помилки і дозволу
повернутися на батьківщину, пише автор статті Беньямін Біддер. "Раптово
приручений Кремлем націоналістичний лідер Володимир Жириновський став хвалитися
контактами з олігархом, від якого московський істеблішмент 12 років шарахався,
як чорт від ладану", - йдеться в статті. За словами Жириновського,
Березовський заради повернення в Росію був готовий піти на будь-які умови,
зокрема відмовитися від справи Литвиненка, і 7 жовтня минулого року привітав
Путіна з днем народження.
Біддер нагадує, що рік і місяць тому Березовський
зареєструвався в "Твіттері" і першим ділом перепросив громадян Росії "за свою
жадібність", за те, що "допустив багато помилок" і за те, що
привів до влади "тирана і узурпатора" Володимира Путіна. До
інавгурації Путіна в травні 2012 року Березовський виставив за арешт Путіна
нагороду в 500 млн рублів, а 17 серпня написав президенту відкритого листа, де
назвав його диктатором.
"Чи може справді вийти так, що людина після 12 років
боротьби з Кремлем протягом семи тижнів змінює думку на діаметрально протилежне
і вітає суперника з днем народження?" - з сумнівом запитує Біддер.
Борис
Березовський отримав би величезну насолоду, спостерігаючи за реакцією росіян на
свою смерть, припускає у блозі The International Herald Tribune журналістка Маша Гессен. Його
мучило відчуття, що він більше не здатний зіграти важливу роль в російському
політичному житті, пише Гессен, але в Москві звістка про смерть Березовського - головна новина
для ЗМІ та тема всіх приватних розмов. Прес-секретар Путіна навіть запевняє, що
Березовський написав президенту покаянного листа і просив дозволити йому
повернутися на батьківщину.
Гессен сумнівається в існуванні листа: це прийом в стилі самого
Березовського, майстри інтриг.
Вражаюче, що Березовський до самої смерті вважав блискучою
ідеєю свою роль в переході влади від Єльцина до Путіна, зауважує журналістка.
Березовський стверджував, що саме він запропонував "людину без публічної
особи, екс-співробітника КДБ" в ролі наступника. "У Березовського була й інша блискуча думка,
яку Путін, на його жаль, не прийняв: створити підроблену двопартійну систему,
де б Путін очолював партію соціал-демократичного спрямування, а Березовський -
неоконсервативну, або навпаки", - пише Гессен, посилаючись на інтерв'ю з
Березовським, яке вона взяла п'ять років тому.
Автор підсумовує: Березовський до останнього подиху був
упевнений, що російську демократію погубили не його блискучі ідеї, а їх невдале
втілення в життя.
Французьке видання L'Express публікує інтерв'ю з
письменником Володимиром Федоровським, що на початку 1990-х зустрічався з Березовським.
Коли здоров'я Бориса Єльцина стало викликати серйозне
занепокоєння, Березовський "склав фоторобот того, хто може стати його
наступником, гарантувавши виживання системи",- розповів Федоровський. "Ідея була
простою і полягала в тому, щоб знайти ще більш націоналістично налаштованого, а
також більш молодого і здорового наступника, ніж Євген Примаков, який
претендував на місце Єльцина. При поєднанні всіх цих критеріїв ім'я Володимира
Путіна виникло само собою. Після цього Березовський особисто взявся умовити
Путіна, який спочатку не погоджувався, в ході знаменитої зустрічі у Франції, в
одному з готелів Біарріца. Однак потім творіння вислизнуло від свого творця",
- зазначив письменник.
"Березовський вважав, що зможе легко маніпулювати
Путіним, але це виявилося фатальною помилкою", - визнав Федоровський.
"Для Путіна смерть Березовського, в остаточному підсумку, є своєрідною перемогою.
Його труп вкотре ілюструє
ідею, що ті, хто не знає свого місця, погано скінчать", - наголосив письменник.
Видання Independent також наводить кінематографічне
порівняння: "Якщо б про Березовського зняли кіно, вийшло б щось подібне до
Славних хлопців Скорсезе, тільки ще безумніше".
За матеріалами: ИноПресса