Інфраструктурні проекти РФ, що ізолюють УкраїнуСюжет

Українська влада на цьому тижні підрахувала, що Керченський міст, який Росія будує в Криму, завдасть Україні збитків у 10 млрд грн.

Як говорили в Мінтрансі, порти Азовського моря можуть втратити до 40% вантажообігу, оскільки висота мосту в його судноплавній частині накладає обмеження на габарити суден.

 

Окрім того, будівництво Керченського моста загрожує екологічною катастрофою - різка зміна хімічного складу води призведе до загибелі багатьох живих організмів, у тому числі дельфінів, кажуть у Києві.

 

Днями видання The Fanancial Times опублікувало статтю співробітників аналітичного інституту у Вашингтоні "Центр зі стратегічних і міжнародних досліджень", у якій говориться, що міст у Крим - це один з інфраструктурних проектів, які Росія будує, огинаючи територію України, щоб ізолювати її від Заходу.

 

Експерти зазначають, що ізольованість від інфраструктури, що зв'язує Схід і Захід, можливо, є одним з найбільш довготривалих і руйнівних наслідків війни за Україну.

 

Керченський міст

 

Росія почала будувати міст через Керченську протоку навесні 2015 року, у квітні 2016 року було зведено першу опору мосту.

 

Керченський міст є одним з найбільших мостів у Росії. Його протяжність - 19 км. Він з'єднає анексований півострів з Росією автомобільною і залізною дорогами.

 

Траса починається на Таманському півострові, проходить по існуючій п'ятикілометровій дамбі і острову Тузла. Потім перетинає Керченську протоку, огинаючи з півночі мис Ак-Бурун і виходить на кримський берег.

 

Пропускна здатність чотирисмугової автотраси становитиме 40 тис. машин за добу, залізниця матиме дві прохідні колії з пропускною спроможністю 47 пар поїздів за добу.

 

Кримський міст з борту МКС

 

Рух машин по мосту планують відкрити в грудні 2018 року, поїздів - 1 грудня 2019 року. Щодоби на об'єкті задіяні понад 200 основних од. техніки, понад 20 од. плавзасобів і понад 5 тис. осіб.

 

Загальна вартість Керченського моста становитиме 227,92 млрд руб. (4 млрд доларів). У Росії міст до Криму називають будівництвом століття.

 

Президент Росії Володимир Путін під час прес-конференції в грудні минулого року, відповідаючи на запитання, яку б назву він дав мосту, сказав: "Не я придумав його назву. Я придумав його будувати, а народ придумав, як його назвати".

 

Окрім того, він висловив упевненість, що рано чи пізно станеться нормалізація відносин з Україною і цей інфраструктурний проект буде корисний для розвитку не тільки туризму, а й економіки.

 

Україна неодноразово висловлювала невдоволення будівництвом моста через Керченську протоку, оскільки, за словами глави міністерства інфраструктури Юрія Лавренюка, це призведе до скорочення кількості заходів суден у порти Маріуполя і Бердянська.

 

"Подальше будівництво і введення в експлуатацію приведе до зниження вантажообігу цих портів, гальмування їх розвитку, зниження рентабельності металургійних підприємств регіону, зменшення прибутку портових операторів і філій Адміністрації морських портів України, що неприпустимо", - говорив міністр.

 

Він також висловив обурення тим, що Росія не погодила з українською владою будівництво моста.

 

Зазначимо, що міністерство фінансів США ввело санкції проти Кримської першої страхової компанії, яка є страховиком будівництва Кримського моста.

 

В Україні часто говорять, що Керченський міст Росія не зможе добудувати, а якщо й побудує, то незабаром він зруйнується.

Прикметно, що старший науковий співробітник Російської академії наук Юрій Медовар у грудні минулого року також говорив, що побудувати міст не вдасться через складну геологію.

 

"Дуже складна геологія. Там грязьовий вулканізм, там шість водоносних горизонтів, і плюс до всього там карст. Там нічого бити не можна: це море плюс метрів 80 донних відкладень. Ви в курсі, що там потонув пором, кран плавучий? Його знайти не можуть, тому що там колосальні донні відкладення. Плюс до всього іншого - там же дві річки впадають: Дон і Кубань. І відбувається розсолення морської води, тобто там йде замерзання акваторії - штормова ситуація", - говорив учений.

 

The Financial Times також піддає сумніву економічну рентабельність моста в Крим.

 

Очікується, що по цьому мосту між Росією і Кримом щороку будуть переміщатися 13 млн т вантажів і 14 млн осіб - це майже стільки ж туристів, скільки прибуло до Криму на поромі в минулому році, плюс всі жителі півострова включно з дітьми.

 

На думку співробітників Центру зі стратегічних і міжнародних досліджень, головна мета будівництва моста полягає в переміщенні державних коштів у руки обраних приватних осіб і в демонстрації могутності Росії.

 

FT нагадує, що після анексії Криму Україна обірвала залізничне сполучення з островом, а також припинила забезпечувати його водою і надавати банківські та інші послуги.

 

Восени 2015 року активісти підірвали опори ліній електропередачі, у результаті чого подача електрики на півострів була тимчасово припинена.

 

Залізна дорога

 

Взагалі на початку 2015 року Росія прийняла рішення побудувати на ділянці Журавка - Міллерово залізницю в обхід України для поїздів, що прямують із центральних районів РФ у південні регіони.

 

Сьомого серпня 2017 року було оголошено про завершення будівництва. Пропускна спроможність дільниці в 137 км після його введення в експлуатацію становитиме до 240 поїздів за добу у двох напрямках.

 

Фото: міноборони Росії

 

Ділянка Журавка - Міллерово розташована на території Ростовської і Воронезької областей.

 

Як заявили в РЖД, дорога є електрифікованою, двоколійною на всій протяжності; тут побудовані сім нових залізничних станцій: Зайцівка, Сергіївка, Сохрановка, Кутейниково, Виноградівка, Колодезі і Боченково.

 

Шлях прокладали залізничні війська Росії.

 

"Ця залізниця є одним з декількох російських інфраструктурних проектів, які в поєднанні зі збитком, завданим конфліктом з проросійськими сепаратистами на Донбасі, можуть перетворити Україну, яка досі представляла собою своєрідний міст між Сходом і Заходом, в острів", - пише FT.

 

Залізниця дозволяє обігнути територію України і безперешкодно доправляти російські вантажі в Білорусь, країни Балтії та інші.

 

 

 

Експерти центру нагадують, що Україна сподівалася стати великими воротами в Європу в рамках масштабного китайського проекту "Один пояс - один шлях", або новий Шовковий шлях.

 

У 2013 році Віктор Янукович, займаючи пост президента, заявив, що ідея створення нового Шовкового шляху буде активно підтримуватися Україною.

 

Під час того візиту він також підписав з Китаєм кілька угод, які могли принести Україні 8 млрд доларів інвестицій, включаючи тримільярдна угоду на будівництво порту в Криму.

 

Однак усі ті угоди стали жертвами збройного конфлікту, який спалахнув на початку 2014 року, зазначає FT.

 

У травні цього року в Пекіні відбувся форум "Один пояс - один шлях", де обговорювався проект нового Шовкового шляху. Його маршрут, як виявилося, лежить в обхід України.

 

Точно такими ж жертвами стали безліч існуючих зв'язків між Україною і Росією, які постраждали в результаті боїв і були свідомо обірвані в рамках політики економічного тиску, пишуть аналітики з центру.

 

Фото: AP

 

Вони зазначають, що на самому початку конфлікту сепаратисти завдавали ударів по ключових об'єктах інфраструктури на сході України.

 

За даними ООН, уже до листопада 2014 року були зруйновані 53 мости, 45 ділянок доріг і 190 залізничних споруд.

 

Трубопроводи

 

Росія також будує трубопроводи, які дозволять їй знизити залежність від України, через територію якої проходить близько половини російського газу, що постачається в Європу.

 

"Північний потік - 2" дозволить подвоїти потужність існуючої лінії, що з'єднує Росію і Німеччину.

 

Цей проект був підтриманий п'ятьма країнами Євросоюзу, у тому числі Німеччиною. Однак деякі країни Центральної і Східної Європи виступають проти нього.

 

Ці країни виступають проти будівництва трубопроводу, щоб обмежити газовий вплив Росії на ЄС.

 

 

 

Введення в експлуатацію "Північного потоку - 2" позбавить Україну транзитних доходів.

 

Америка також неодноразово виступає проти другого "Північного потоку". Колишній віце-президент Америки Джо Байден називав його поганою угодою для Європи.

 

Ще до цього США заявляли, що проект не комерційний, а політичний і несе загрозу енергобезпеці Європи.

 

"Північний потік - 2" потрапив під нові санкції США проти Росії. Однак незважаючи на весь опір, газ по цьому трубопроводу почнуть поставляти вже у 2019 році.

 

Фото: EPA

 

Також Росія будує газопровід "Турецький потік", дві нитки якого зв'яжуть РФ і Туреччину і будуть проходити через Чорне море. Перший трубопровід буде обслуговувати передовсім турецький ринок, другий - ринок півдня Європи.

 

Будівництво першого трубопроводу розпочалося в травні, і планується, що він запрацює вже у 2019 році. Щоб повністю реалізувати цей проект, буде потрібно подолати масу нормативно-правових перешкод, а також опір Єврокомісії.

 

Завершення будівництва "Північного потоку - 2" і "Турецького потоку" дозволить Росії й надалі обслуговувати її європейських клієнтів і суттєво скоротити обсяги поставок газу і нафти через територію України.

 

Київ не тільки втратить дохід від транзиту нафти і газу, а й постане перед перспективою того, що в разі кризи Москва може припинити поставки газу в Україну, зазначає FT.

 

Жоден із цих проектів сам по собі не є чинником, здатним істотно змінити перебіг подій, проте разом вони перетворюють Україну в державу, ізольовану від своїх традиційних торгових партнерів, підкреслюють аналітики.

 

Вони також звертають увагу на те, що очолюваний Росією Євразійський економічний союз може обмежити можливості України у веденні торгівлі зі східнослов'янськими сусідами.