RU
 

Загострення навколо України. Чого домагається ПутінСюжет

Текст: ,  2 грудня 2021, 15:34
0
1326
Загострення навколо України. Чого домагається Путін
Фото: Пресс-служба Кремля
Путін на церемонії вірчих грамот зажадав гарантій про невступ України в НАТО

Російський лідер зажадав від Заходу юридичних гарантій про невступ України в НАТО. Там відповіли, що Росія не має права голосу в цьому питанні.

 
Росія почала військові навчання в анексованому Криму і прикордонних з Україною регіонах на тлі повідомлень про підготовку до повномасштабного наступу. Захід пригрозив Москві "високоефективними" санкціями, натомість президент РФ Володимир Путін нагадав про свою головну червону лінію - нерозширення НАТО на схід - і запропонував переговори. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
 
Путін вимагає юридичних гарантій
 
Збройні сили Росії почали традиційні зимові навчання, які в 2021 році проходять частково в анексованому Криму, а також у прикордонних з Україною російських регіонах.
 
Як повідомила прес-служба Південного військового округу РФ в середу, в маневрах візьмуть участь більш як 10 тисяч військовослужбовців з мотострілельних і танкових підрозділів, частина з них попрямувала на полігони, які раніше не використовували.
 
"У польових умовах почнуть зимовий період навчання нового навчального року близько третини підрозділів усіх з'єднань і військових частин ПВО", - йдеться в повідомленні.
 
У прес-службі ПВО РФ уточнили, що в першому навчальному модулі на 30 загальновійськових полігонах пройде бойове злагодження відділень, розрахунків і екіпажів. Особовий склад розмістять на автономних польових таборах АПЛ-500 на базі основних полігонів.
 
2 грудня командування Об'єднаних сил ЗСУ повідомило про навчання артилерійських підрозділів у Херсонській області в районі адмінкордону із Кримом.
 
 
 
Правитель Білорусі Олександр Лукашенко розповів 2 грудня, що в найближчі два місяці білоруські і російські військові проведуть навчання на кордоні з Україною. Він додав, що загалом білоруська армія налічує 65 тисяч осіб, але не виключено, що вона зросте на 5 тисяч, адже необхідно "прикрити південь".
 
Напередодні він казав, що "не залишиться осторонь, якщо Захід знову розв'яже війну на Донбасі".
 
Водночас офіційний представник Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила на брифінгу, що Збройні сили України значно посилили свою присутність на Донбасі.
 
"Збройні сили України нарощують військову силу, стягують важку техніку, особовий склад. За деякими даними, чисельність угруповання військ у зоні конфлікту вже сягає 125 тисяч осіб, а це, якщо хтось не знає, половина всього складу ЗСУ", - заявила Захарова.
 
Про це також заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров перед вильотом у Швецію на засідання ради глав МЗС - членів ОБСЄ, на якому пообіцяв порушити це питання. Серед співрозмовників Лаврова в Стокгольмі – глава Держдепу США Ентоні Блінкен і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
 
Цього ж дня, 1 грудня, президент Росії Володимир Путін, коли виступав на церемонії вручення вірчих грамот послам зарубіжних країн, назвав безвідповідальними звинувачення в підготовці нової агресії проти України.
 
З його слів, Росія "вдається до адекватних військово-технічних дій". "Не ми комусь загрожуємо, а загрози підступають до наших кордонів", - наголосив російський президент.
 
Путін нагадав про свою головну червону лінію. Він відзначив, що Росія з партнерами наполягатиме на неприпустимості поширення НАТО на схід, зокрема на Україну, Грузію і, мабуть, увесь пострадянський простір.
 

"У діалозі зі США і їхніми союзниками будемо наполягати на конкретних домовленостях, що не дозволятимуть будь-якого дальшого просування НАТО на схід і розміщення загрозливих для нас систем зброї в безпосередній близькості до території РФ", - сказав Путін.

 
З слів російського лідера, Москві "потрібні саме правові, юридичні гарантії".
 
"Ми для себе жодних особливих умов не вимагаємо. Розуміємо, що будь-які домовленості неодмінно повинні враховувати як інтереси Росії, так і всіх держав Євроатлантики. Спокійна, стабільна ситуація має бути забезпечена всім і потрібна всім без винятку", - сказав Путін.
 
Це нагадує ініціативу Росії дванадцятирічної давності. У 2009 році, вже після війни із Грузією, Москва пропонувала Заходу підписати Договір про європейську безпеку.
 
Це нічим не скінчилося, але його проект досі можна знайти на сайті Кремля, а в документі виявити, наприклад, такий пункт: "Учасник цього договору не здійснює дій або заходів, що істотно зачіпають безпеку одного чи кількох учасників цього договору, не бере участь у них або ж не підтримує їх".
 
Такий натиск Москви на тлі тривожних новин з українських кордонів можна пояснити переговорами, що готуються між Росією та США і перед якими ставки зростають.
 
2 грудня Лавров і Блінкен зустрілися в Стокгольмі. Головною темою стала ситуація навколо України. Ймовірно, сторони також обговорювали підготовку до зустрічі президентів Джо Байдена і Володимира Путіна.
 
Відзначимо, що пропозиція Путіна передбачає активну роботу дипломатів, хоча зараз Росія та Захід у стані "посольської війни" - сторони скорочують кількість співробітників диппредставництв одна іншої, водночас Москва взагалі зупинила роботу представництва при НАТО.
 
 
"Росія не має права голосу"
 
На пропозицію Путіна першим відреагував Генсек НАТО Єнс Столтенберг. Після зустрічі міністрів закордонних справ країн Північноатлантичного альянсу в Ризі він назвав неприйнятною навіть думку про те, що Росія може мати сферу впливу, тому що її сусіди - це суверенні держави.
 
Столтенберг відзначив, що така постановка питання "віддзеркалює тезу, яка мала б насторожити нас і яка є неприйнятною".
 
"Це теза, що Росія має сферу інтересів. Це означає фактичне визнання, що Росія може контролювати те, що роблять її сусіди, які є суверенними державами", - пояснив він.
 
Росія "не має права" вимагати, щоб Україну ніколи не взяли в НАТО, її думка не враховується, наголосив він.
 
"В Альянсі говорили, що одного дня Україна стане членом НАТО. Рішення про те, коли це станеться, прийматимуть 30 союзників по НАТО та Україна", - заявив Столтенберг.
 
Він уточнив, що Україна може розраховувати на підтримку Альянсу, але не на "гарантії безпеки і колективну оборону", які мають члени НАТО.
 
"Міністри дали чітко зрозуміти, що будь-яке майбутнє вторгнення чи агресія, спрямовані на Україну, будуть високої ціни з економічними і політичними наслідками для Росії", - відзначив Столтенберг.
 
Учасники саміту привітали стриману реакцію України на російські дії.
 
Водночас країни східного флангу НАТО вважають, що Альянс недостатньо активно реагує на маневри Росії навколо України. Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс на саміті в Ризі заявив, що НАТО навіть близько не підійшло до того, що можна вважати "сильною відповіддю" на дії Росії.
 
Україна має особливий статус співпраці з НАТО – партнер з розширеними можливостями. Мета цієї програми – посилити оперативну сумісність військ країн-учасниць із силами НАТО.
 
Програма передбачає регулярні політичні консультації з питань безпеки, розширений доступ до навчань і обміну інформацією, тіснішу співпрацю за часів криз.
 
Напередодні саміту в Ризі Кулеба заявив, що Україна розраховує на розширення підтримки НАТО в конфлікті з Росією. Зокрема, йдеться про санкції, військову співпрацю та чіткішу комунікацію.
 
"Високоефективні" економічні санкції пообіцяли в США. "Якщо Росія і далі йтиме шляхом конфронтації стосовно України, ми дали зрозуміти, що дамо рішучу відповідь, яка міститиме низку високоефективних економічних заходів, від вживання яких ми досі утримувалися", - заявив Блінкен.
 
Заступник Держсекретаря США з політичних питань Вікторія Нуланд, яка в жовтні літала в Москву обговорювати Україну, на Київському безпековому форумі 1 грудня сказала, що Росія під загрозою санкцій, "яких ще не було".
 
"Ми рішучі у своєму посланні Москві: якщо вони робитимуть кроки з дестабілізації України і використовують свої сили для агресії проти України, то будуть серйозні економічні кроки і санкції, яких ще досі не було", - сказала вона по відеозв'язку.
 

Держсекретар відзначив, що є докази, що Росія "підготувала плани для значних агресивних дій проти України".

 
"Ці плани визначають зусилля з дестабілізації України зсередини, а також великомасштабні військові операції", - сказав Блінкен у Ризі.
 
З його слів, поки що невідомо, чи прийняв Путін рішення про вторгнення. "Але ми знаємо, що він створив нагоду зробити це дуже швидко, якщо він так вирішить", - додав Держсекретар.
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
СПЕЦТЕМА: Україна - НАТОПРОТЕСТИ І ВІЙНА НА ПІВДЕННОМУ СХОДІ
ТЕГИ: УкраинаНАТОНАТО-УкраинаКрымПутиндонбасс
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі