Російський президент розкрив зміст проектів договорів "щодо зняття напруженості в Європі". На Заході відповіли, що мають свої вимоги.
Протягом вівторка із західних столиць та Москви звучали заяви щодо ситуації на кордоні України, які вселяють то тривогу, то оптимізм. Так, США заявили, що готові обговорювати з Росією її вимоги щодо НАТО. Проте назвали низку запитів Кремля неприйнятними.
Президент Росії Володимир Путін виступав на підсумковій колегії Міноборони РФ, де розкрив сенс російських пропозицій щодо України. Після цього Держдеп США повідомив, що переговори можуть відбутися вже у січні під егідою ОБСЄ. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Гіперзвукова зброя в Україні, спрямована на Крим. Чого боїться Путін
У Національному центрі управління обороною президент Росії Володимир Путін 21 грудня провів розширене засідання колегії Міноборони РФ. Перерахувавши успіхи російської армії в Сирії, Нагірному Карабаcі, Білорусі та на коронавірусному фронті, Путін зосередився на відносинах із НАТО, які
цього року різко загострилися.
"Нас дуже турбує, що поблизу Росії йде розгортання елементів глобальної ПРО США", - сказав Путін. Йдеться про розташовані в Румунії та плановані до розміщення в Польщі пускові установки Mk 41, які адаптовані до застосування ударних систем Tomahawk.
"Якщо ця інфраструктура рухатиметься далі, якщо ракетні комплекси США і НАТО з'являться в Україні, то їхній підлітний час до Москви скоротиться до 7-10 хвилин, а при розміщенні гіперзвукової зброї - до п'яти. Для нас це серйозний виклик", - наголосив він.
Путін заявив, що Росія направила проекти, які б виключили подальше розширення НАТО у східному напрямку та розміщення в сусідніх із РФ країнах ударних наступальних систем озброєнь, у відповідь на пропозицію президента США Джо Байдена в ході переговорів 7 грудня.
"Нам потрібні довгострокові, юридично зобов'язуючі гарантії. Ну, ми з вами їх добре знаємо! І цьому не можна вірити, жодним юридичним гарантіям, тому що США легко виходять із усіх міжнародних договорів, які їм з тієї чи іншої причини стають нецікавими – легко, пояснюючи чимось чи взагалі нічим не пояснюючи, як це було з Договором з протиракетної оборони, з відкритого неба... Ні, і все", - наголосив він.
Російський лідер нарікає, що, незважаючи на запевнення НАТО про нерозширення на схід, вже відбулося п'ять таких хвиль. Причому, як зазначив Путін, вони відбувалися у той момент, коли відносини між Росією та НАТО були "безхмарними, просто мало не союзницькими".
"Те, що зараз відбувається, та напруженість, яка складається в Європі, - це їхня провина. На кожному кроці Росія була змушена якось відповідати, на кожному кроці ситуація постійно погіршувалась, погіршувалась, погіршувалась, деградувала і деградувала! І ось сьогодні ми у такій ситуації, коли змушені щось вирішувати: ми ж не можемо допустити розвитку ситуації, про яку я сказав! Що це незрозуміло, чи що, комусь?!
І верховний головнокомандувач РФ знову демонстративно прозоро натякнув:
"Зрозуміло, як уже зазначав, у разі продовження явно агресивної лінії західних колег ми прийматимемо адекватні військово-технічні заходи у відповідь, на недружні кроки жорстко реагуватимемо. І, хочу підкреслити, маємо на це повне право, маємо повне право на дії, покликані забезпечити безпеку та суверенітет Росії!"
Путін зазначив, що Сполучені Штати, "під приводом забезпечення своєї власної безпеки, діяли за тисячі кілометрів від своєї національної території".
Потім з доповіддю виступив міністр оборони РФ Сергій Шойгу, який, крім іншого, розповів інтригуючу історію про доставлені США в українські міста Авдіївка та Червоний Лиман "резерви" невстановленого хімічного компонента "з метою подальших провокацій на лінії зіткнення".
Коли Шойгу закінчив, Путін вирішив додати, що російські проекти договорів та угод, які були спрямовані керівництву Сполучених Штатів та НАТО, "звичайно, не є ультиматумом".
Далі він знову нагадав про "жорсткі та яскраві дії", які США робили на території інших держава без санкцій Радбезу ООН.
"Югославію бомбили під яким приводом? Що, з санкції Ради Безпеки, чи що? Де Югославія, а де США? Знищили країну! Так, там внутрішній конфлікт, там свої проблеми, але хто дав право завдавати ударів по європейській столиці? Ніхто! Просто! Просто! Так вирішили, а сателіти за ними бігли ззаду і підштовхували. Ось і все міжнародне право", - сказав він.
Потім російський президент пригадав Ірак та Сирію та повернувся до України.
"Але те, що вони зараз роблять на території України чи намагаються робити і планують робити, це ж не за тисячі кілометрів від нашого національного кордону! Це на порозі нашого будинку. Вони мають зрозуміти, що нам просто нікуди далі відступати!" - сказав він.
Путін описав, як бачить подальший розвиток ситуації в Україні з появою гіперзвукової зброї у США.
"У США поки що немає гіперзвукової зброї, але ми знаємо, коли вона з'явиться... Поставлять Україні гіперзвукову зброю, а потім під її прикриттям... Це не означає, що завтра застосовуватимуть, бо в нас Циркон вже є, а в них поки що немає... Озброять і штовхатимуть на Росію екстремістів із сусідньої держави, зокрема на окремі регіони РФ, скажімо, на Крим", - сказав він.
Російський президент запевнив, що не стане "безвільно дивитися на загрози, що створюються". "У цьому ж вся проблема: нам просто нікуди рухатися далі – ось у чому питання!" - наголосив він.
За словами Путіна, збройні конфлікти та кровопролиття - "це абсолютно не наш вибір", Москва хоче вирішувати питання політико-дипломатичними засобами, "але мати хоча б ясні, зрозумілі та чітко викладені юридичні гарантії".
"Ось у чому сенс наших пропозицій, викладених на папері і спрямованих у Брюссель та Вашингтон, і ми сподіваємося отримати на них чітку, вичерпну відповідь. Є деякі сигнали, що партнери готові начебто над цим працювати. Але є й небезпека, що буде зроблена спроба заговорити, занурити в якесь болото всі наші пропозиції", - сказав він.
Нагромадження військ на кордоні з Україною Путін на засіданні не згадував. Проте він говорив про це раніше на аналогічних зборах у міністерстві закордонних справ Росії 18 листопада. Тоді він
попросив зберегти "відому напругу" біля російських кордонів "якнайбільше, щоб їм на думку не спадало влаштувати нам на наших західних рубежах якийсь непотрібний нам конфлікт".
Захід має свої вимоги
Про те, що США готові обговорювати з Росією її стурбованість у сфері безпеки, у вівторок під час брифінгу заявила помічниця держсекретаря у справах Європи та Євразії Карен Донфрід.
У понеділок про це під час телефонної розмови з помічником президента РФ Юрієм Ушаковим сказав радник президента США з нацбезпеки Джейк Салліван. Він також зазначив, що діалог із Росією щодо гарантій безпеки в Європі можливий лише в умовах деескаліції.
"Ми надіслали Росії чіткий сигнал про те, що готові вести з нею дипломатичні обговорення пропозицій, які вона поклала на стіл переговорів", - зазначив Донфрід, відповідаючи на запитання журналістів.
За її словами, робота може одночасно вестись у трьох форматах: російсько-американському, у рамках Ради Росія - НАТО та на майданчику ОБСЄ. Предметні переговори щодо двосторонньої лінії, швидше за все, відбудуться вже у січні.
Донфрід запевнив, що деякі з російських вимог США вважають свідомо неприйнятними. Так само висловився генсек НАТО Єнс Столтенберг.
"Ми, як і раніше, готові до змістовного діалогу з Росією, і я маю намір скликати нове засідання Ради Росія - НАТО якнайшвидше в новому році", - сказав він.
Але водночас додав: "НАТО ніколи не піде на компроміс із Росією щодо розширення та суверенного права країн Європи – і це стосується України – обирати свій шлях, а також права держав НАТО захищати весь альянс".
Тим часом авторитетна британська газета Financial Times повідомила про розбіжності серед країн-членів НАТО щодо того, в якому форматі найкраще вести переговори з Росією і що саме обговорювати.
Ряд держав наполягають на необхідності залучення до консультацій усіх зацікавлених сторін, для чого найкраще підійшли б Рада Росія - НАТО чи ОБСЄ. Однак деякі інші країни вважають, що у вужчому складі домовитися з Росією було б простіше.
Столтенберг у вівторок заявив, що розбіжностей щодо російської ініціативи в альянсі немає. "Країни НАТО мають єдину позицію та єдиний підхід до Росії. Він заснований на стримуванні та обороні, а також готовності захищати один одного, але ми також відкриті до діалогу", - сказав він.
Пізніше держсекретар США Ентоні Блінкен, коментуючи пропозиції Росії, заявив, що є "деякі очевидні непрохідні елементи". "Так само як і те, що ми покладемо на стіл [переговорів], на що необхідно відповісти Росії", - додав він.
"Росія робила заяви та публікувала документи щодо того, що має претензії, вимоги, занепокоєння. Вони є і в США, і в усіх наших європейських партнерів щодо дій Росії. Все це обговорюватиметься", - запевнив Блінкен.
Він також підкреслив, що США одночасно займаються "дипломатією та стримуванням" стосовно Росії. За його словами, США працюють у дуже тісній координації з союзниками та партнерами, щоб підготувати масштабну відповідь, якщо Росія "вчинить нові акти агресії".
Як дізналося агентство Reuters, Вашингтон розглядає варіанти нових обмежень на експорт до Росії у разі, коли Росію можуть позбавити можливості імпорту смартфонів, компонентів для літаків та автомобілів, постачання "з багатьох інших секторів", сказало джерело агентства. Ці заходи пропонуються на додаток
до обговорюваних.
За словами співрозмовника Reuters, ці заходи можуть виявитися безпрецедентними для Росії та здатні серйозно вплинути на російських споживачів та промислові підприємства.
Донфрід також нагадав, що Вашингтон збільшить обсяги військової допомоги Києву у разі агресивних кроків Росії щодо України.
Тим часом газета Die Welt повідомила, що, зважаючи на пересування російських військ біля кордону з Україною, НАТО підвищила бойову готовність своїх сил швидкого реагування загальною чисельністю 40 тисяч військовослужбовців.
За словами обізнаних дипломатів в альянсі, з понеділка Об'єднана оперативна група підвищеної готовності НАТО має бути готовою до розгортання в кризовому районі протягом п'яти днів замість семи днів. Також інші підрозділи, включаючи сили спеціального призначення та військової логістики, приведені у стан підвищеної готовності.
Також 22 грудня стало відомо, що Держдеп США схвалив продаж Литві протитанкових ракетних комплексів Javelin на суму 125 мільйонів доларів.