В Україні назріває скандал, пов'язаний зі спробою перетворити ставку Гітлера в туристичний об'єкт. З такою ініціативою виступила влада Вінницької області, де розташований секретний бункер. У відповідь лідер Компартії Петро Симоненко зажадав від центральної влади дати по руках місцевим чиновникам, пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Засекречена до кінця 1980-х років ставка Гітлера "Вервольф" за 8 км від Вінниці, біля села Коло-Михайлівка, завжди викликала інтерес. Але всередині семиповерхового підземного бункера, розташованого на природній гранітній підошві, як вважається, ніхто не бував після війни. Вчені отримали туди доступ тільки наприкінці існування СРСР: у 1990 році експедиція, що включала представників півтори сотні найбільших радянських вишів, розробила спеціальну програму "Гермес" для вивчення ставки.
Однак у той момент були дозволені лише наземні роботи, які велися за допомогою технічних засобів. У результаті підтвердилася інформація про багаторівневу будову, 2-3-метрову товщину стін і перекриттів, а також про неймовірно складні на час будівництва підземні комунікації бункера.
За архівними даними, ставка будувалася для керівництва військовими діями на Східному фронті. Роботи велися з осені 1941 року до весни 1942-го. За різними даними, в них брали участь від 4,5 до 14 тис. чоловік. Всі вони, як місцеве населення і спеціально привезені на будівництво в'язні концтаборів, й навіть викликані з Німеччини фахівці, були розстріляні після закінчення будівництва. Вважається, що фашисти таким чином знищили всіх, хто був обізнаний про будову об'єкта.
Деякі українські історики стверджують, що радянські військові й розвідники побували всередині ставки у 1945 році, хоча і не змогли потрапити на всі рівні приміщення. Після чого входи у бункер нібито були заміновані, а потім завалені багатотонними брилами бетону.
Згідно з документами, Гітлер побував у "Вервольфі" два-три рази. Вперше - з липня до жовтня 1942 року: нібито у Вінницькій області фашистське командування розробляло і затверджувало плани наступу на Сталінград. Потім він перебував там у лютому-березні 1943 року: вирішувалося питання Курської дуги. За деякими відомостями, останнього разу Гітлер прибув у "Вервольф" в серпні 1943 року. А в березні 1944-го, відступаючи, німецькі частини підірвали всі входи у таємний бункер.
Деякі українські історики стверджують, що радянські військові й розвідники побували всередині ставки у 1945 році, хоча і не змогли потрапити на всі рівні приміщення. Після чого входи у бункер нібито були заміновані, а потім завалені багатотонними брилами бетону.
У такому стані ставка існує досі: покручені гори бетону посеред лісу. На початку 2000-х у місцевої влади вперше з'явилася ідея відкрити новий туристичний маршрут, йшлося навіть про можливість допуску комерційних структур до облаштування музею в приміщенні секретного об'єкта. Однак проти виступило населення, налякане прогнозами різних екстрасенсів та астрологів про те, що після відкриття бункера відбудеться щось страшне. У результаті вінницькі депутати відмовилися затвердити туристичний проект, щоб не розбурхувати громадськість.
На початку 2000-х у місцевої влади вперше з'явилася ідея відкрити новий туристичний маршрут, йшлося навіть про можливість допуску комерційних структур до облаштування музею в приміщенні секретного об'єкта.
У цьому році до ідеї знову повернулися. Голова вінницької обласної державної адміністрації Микола Джига розпорядився вилучити землі, на яких розташований "Вервольф", з користування лісового господарства і передати у відання Вінницького краєзнавчого музею. Передбачалося, що до Дня Перемоги буде відкрито туристичний маршрут, а поруч зі ставкою Гітлера планувалося створити Музей пам'яті жертв фашизму. Джига пояснив: "Треба, щоб цей музей нагадував про ті часи, які пережили наші люди, про жертви і героїзм нашого народу. Також слід продемонструвати обличчя ворога-фашиста, якого переміг наш народ". Представники місцевої влади стверджували, що про відвідини підземного бункера не йшлося. А вельми помірна плата за туристичний похід до таємного притулку повинна була налагодити справи в обласному бюджеті.
Українські ЗМІ приділили мало уваги цим планам. Однак на рівень всеукраїнського обговорення проблему днями виніс лідер Компартії Петро Симоненко. Він вважав знущанням над ветеранами війни і над пам'яттю загиблих ідею створення туристичного об'єкта на території, де було розташоване "лігво фашистів", і зажадав від Києва заборонити ініціативу місцевої влади.
Експерти звернули увагу на той факт, що комуністи в українському парламенті входять до складу більшості разом із правлячою Партією регіонів, але ведуть свою гру, намагаючись не розгубити власний електорат.
Експерти звернули увагу на той факт, що комуністи в українському парламенті входять до складу більшості разом із правлячою Партією регіонів, але ведуть свою гру, намагаючись не розгубити власний електорат. Адже тільки два тижні тому українські ветерани разом з чорнобильцями, афганцями, дітьми війни вийшли на багатотисячну акцію протесту проти планів влади скасувати пільги. На мітингах звучала гостра критика на адресу команди Януковича, що почала реформи. Комуністи, які підтримали "своїх" виборців тоді, прагнуть тепер закріпити успіх, не сварячись із союзниками в парламенті. У цьому сенсі скандал навколо туристичних планів Вінниці політично виправданий: комуністи виступили проти ідеї не центральної, а лише місцевої влади.
Один із лідерів Партії регіонів Михайло Чечетов вважає, що заява Симоненка мала політичне підгрунтя, адже винесення гострої проблеми на громадське обговорення призводить до протистояння в суспільстві і підвищує рівень популярності Компартії серед тих, хто тільки з лівими силами пов'язує надію на вирішення всіх проблем. Проте Чечетов певен, що істинним автором "провокації" стала вінницька влада: "Навіщо приймати політичні рішення, які неминуче призведуть до ускладнення ситуації, можуть завершитися зіткненнями людей?" Разом із тим депутат зазначив, що Верховна Рада не буде розглядати проблему: "Які туристичні маршрути розвивати, кому пам'ятник поставити, як вулицю назвати, де лампочку поміняти в під'їзді - питання такого рівня повинна вирішувати місцева влада".
Експерти вважають, що неофіційно центральна влада вимагатиме від вінницької адміністрації відмовитися від небезпечних планів. І ставка Гітлера, як і раніше, залишиться засекреченим і закритим об'єктом. Однак після реклами, яку створив скандал, "Вервольф" доведеться охороняти від навали любителів гострих відчуттів.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.