Візит Володимира Путіна до Києва став одним з найпомітніших провалів у зовнішній політиці Росії в останні роки, - пише Ключкін Антон на сайті Lenta.ru.
Несподівано, прямо в ході переговорів, з'ясувалося, що лідери двох країн не тільки не можуть домовитися ні до одного важливого питання, але навіть не бажають цього робити. Київ, який взяв курс у зовнішній політиці на ЄС, лише вимагає від Росії чергової знижки на газ. Москва ж намагається поставити перед Києвом питання про можливе приєднання України до Митного союзу. Всі інші угоди сторони зовсім припинили виконувати.
Останнім часом у відносинах Москви і Києва панував політичний штиль. Києву потрібна від Москви одна-єдина річ - низька ціна на газ, помножена на гарантії Москви з транзиту російського газу по українській ГТС. Москва також бажає розвивати співпрацю з Києвом в газовій сфері (Києву запропоновано, по-суті, злиття Нафтогазу і Газпрому), бажано отримавши при цьому газотранспортну систему сусіда в своє розпорядження. Ось, по суті, основні позиції сторін у зовнішній політиці після того, як в 2010 році Київ продовжив термін перебування бази російського ВМФ в Севастополі на 25 років, а Москва надала українським партнерам знижку на газ (30 відсотків, але не більше ніж 100 доларів з тисячі кубометрів).
Несподівано, прямо в ході переговорів, з'ясувалося, що лідери двох країн не тільки не можуть домовитися ні до одного важливого питання, але навіть не бажають цього робити
Переговори з цих питань ведуться мляво і без будь-яких успіхів. Однак у квітні 2011 року Київ несподівано виступив з пропозицією, яка не на жарт зацікавила Москву. В інтерв'ю газеті КоммерсантЪ Валерій Мунтіян, уповноважений Кабінету міністрів зі співпраці з Росією, країнами СНД і ЄврАзЕс, заявив, що вже в липні Україна зможе приєднатися до протоколу про створення Митного союзу (МС) Росії, Казахстану і Білорусі, не відкидаючи "поступової інтеграції "з країнами МС. Пізніше Президент України Віктор Янукович, вперше виступивши з посланням до Верховної Ради, натякнув, що найближчим часом Київ зробить ще один крок назустріч Москві, почавши тісніше співпрацювати з МС за формулою "три плюс один". У чому конкретно полягатиме ця формула, Президент України не уточнив (відповідальний секретар комісії Митного союзу Сергій Глазьєв розцінює формулу "3+1" як повноцінну участь України в МС), проте не забув додати, що Україна готова на компроміс у переговорах про створення зони вільної торгівлі з ЄС.
Раніше Україна заявляла, що не може приєднатися до Митного союзу, оскільки вона член СОТ (на відміну від Росії, Казахстану і Білорусі). Справа в тому, що приєднавшись до єдиного митного простору, Україні доведеться більш ніж вдвічі збільшувати ввізні мита. Ну а підвищення ставок Україні доведеться погоджувати з членами СОТ, що може затягнутися на роки.
Запросити Україну в майбутній Митний союз Росія намагалася багато разів, але в 2004 році цьому перешкодили "помаранчеві", а в 2008 році Україна вступила у СОТ. Росія ж зробила ставку на створення Митного союзу
У результаті навіть настільки обережна заява Януковича викликала пильну увагу всіх зацікавлених сторін, включаючи українську опозицію. Нагадаємо, що при Вікторі Ющенку участь України в Митному союзі не розглядалася в принципі, оскільки вона суперечила заявленому курсу Києва на зближення з ЄС. На думку заступника міністра економіки Валерія П'ятницького, головного переговірника Києва з ЄС, вступ України у Митний союз означає відмову від зони вільної торгівлі з ЄС.
Росію, що не забуває про країни БУРК, протиріччя в декларованих Україною пріоритетах не лякають. Більше того, на відміну від Брюсселя, неспішно ведучого переговори з Києвом, Москва прямо дає зрозуміти, що сусід отримає відчутні економічні вигоди від приєднання до Митного союзу. Близько третини українського імпорту припадає на енергоносії, що надходять з Росії, і навіть незначне їх здешевлення зробить українські товари більш конкурентоспроможними на зовнішніх ринках. Ось тому Володимир Путін, прибувши до Києва, негайно спробував взяти бика за роги.
На частку Росії в 2010 році припадало 26,1 відсотка експорту і 36,5 відсотка імпорту України. Всього за рік, за даними уряду України, сторони наторгували майже на 42 мільярди доларів
Прем'єр-міністр Росії, ледве зустрівшись з українським колегою, сконцентрувався на агітаційних закликах до України скоріше вступити у Митний союз. Він наголосив, що "річне зростання ВВП України складе 1,5-2 відсотка тільки від прийнятих адміністративних рішень у сфері інтеграції", а також пообіцяв Києву солідний "прямий виграш" (від 6,5 до 9 мільярдів доларів на рік; тільки відмова Росії від стягнення експортного мита на свою нафту дасть Україні більш як 3 мільярди доларів). Слідом за пряником, втім, пішов і батіг. "У нас виникають побоювання, що якщо на таких же умовах буде створена зона вільної торгівлі з Євросоюзом, то значна частина товарів не буде затребувана на зовнішніх ринках. Ці товари можуть почати надходити з України на нашу митну територію, і в цьому випадку нам доведеться вводити захисні заходи", - наголосив Путін.
Хто про що, а я ...
І тут з'ясувалося, що учасники явно готувалися до різних зустрічей. Український прем'єр Микола Азаров, вислухавши Путіна, лише скромно висловив свою надію на те, що введення в дію Митного кодексу Митного союзу не зробить негативного впливу на співпрацю між Києвом і Москвою, після чого звернувся до більш нагальних проблем - газового питання. Азаров, зокрема, заявив, що Україна наполягає на зниженні ціни на російський газ. Глава кабінету міністрів України також говорив про необхідність прискорити переговори з підготовки нової газової угоди між Києвом і Москвою, адже через стару угоду ціна на паливо для Києва до кінця року злетить з 260 до 350 доларів за тисячу кубометрів. Крім того, Азаров попросив колегу про тверді гарантії щодо обсягів прокачування газу в країни Європи.
Учасники явно готувалися до різних зустрічей
Але Москва виявилася не готова говорити про газове питання. У свиті Путіна не виявилося головних російських газовиків, а сам прем'єр, традиційно підкований в газовій темі, не бажав обговорювати з Азаровим ціни на російське паливо. Росія вже вступила в період передвиборної економії у зовнішній політиці, і зараз гроші потрібні їй самій. Крім того, візит Володимира Путіна до Києва з самого початку був затьмареним рішенням української Генпрокуратури порушити нову кримінальну справу щодо Юлії Тимошенко, з якою російський прем'єр в січні 2009 року погодив контракт між Газпромом і Нафтогазом на постачання і транзит газу. У результаті заяви Азарова про те, що "Україна хоче вийти на економічно обґрунтовану ціну на газ" могли нагадати Путіну, що Тимошенко, домовляючись з ним, порушила українські закони.
Після зустрічі з Азаровим російський прем'єр зустрівся з Президентом Януковичем. Судячи з усього, дані переговори виявилися ще менш продуктивними, ніж зустріч з українським прем'єром. Джерела газети КоммерсантЪ стверджують, що в ході закритої частини переговорів Путін не отримав прямої згоди від Віктора Януковича на вступ України в МС.
Жирну риску під усіма зустрічами у Києві підвів перший віце-прем'єр уряду Росії Ігор Шувалов, який заявив про повний провал при реалізації минулорічних домовленостей про розвиток співробітництва між двома країнами
У результаті Путін і Янукович вирішили не інформувати пресу про підсумки своєї зустрічі. Замість них до журналістів вийшла прес-секретар російського прем'єр-міністра Дмитро Песков і повідомив, що президент і прем'єр ведуть "дуже хороші, конструктивні переговори".
Жирну риску під усіма зустрічами у Києві підвів перший віце-прем'єр уряду Росії Ігор Шувалов, який заявив про повний провал при реалізації минулорічних домовленостей про розвиток співробітництва між двома країнами. За його словами, з 27 пріоритетних спільних проектів Росія і Україна серйозно просунулися тільки в одному - Київ готовий підписати зі Сбербанком угоду про кредит для будівництва двох енергоблоків Хмельницької АЕС. Ось, загалом-то, і все, чого досягли Москва і Київ за останній рік.
Найкраще суть зустрічі в Києві підбила радник Президента України Ганна Герман. За підсумками візиту російської делегації до Києва вона заявила, що Путін і Янукович вели переговори мовою "виключно національного прагматизму". На переконання радника Януковича, "мова почуттів, поглядів, мова тіла, костюмів, яка була характерною для політичного стилю Юлії Тимошенко, сьогодні відійшла убік і стала немодною". Сумно тільки, що українські та російські політики, змінивши "мову тіла" на мову "національного прагматизму", зовсім розучилися домовлятися.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.