67-ма річниця депортації кримських татар, яку відзначали днями в Криму, внесла до порядку денного української влади нову проблему, - пише пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Понад 15 тис. учасників жалобного мітингу в Сімферополі вимагали від Києва надати корінному народу на території Криму статус національної автономії в складі України. Задовольнивши цю вимогу, центральна влада не тільки продемонструє свою слабкість, але і загострить настрої в середовищі російської нацменшини, зазначають експерти.
Масштабна кампанія з виселення кримських татар відбулася в 1944 році. На історичну батьківщину вони стали повертатися до кінця 1980-х, а в 1991 році було створено національний парламент кримських татар - Меджліс, який не отримав офіційного визнання, а також прийнято Декларацію про національний суверенітет. У документі чітко вказувалася мета, до якої прагнуть переселенці, котрі повернулися на батьківщину: "Крим є національною територією кримськотатарського народу, на якій тільки він має право на самовизначення так, як воно викладено в міжнародних правових актах, визнаних світовою спільнотою. Політичне, економічне, духовне і культурне відродження кримськотатарського народу можливе тільки в його суверенній національній державі".
Досі не скасована Декларація порушує Конституцію України, однак жоден з президентів не ризикнув йти на конфлікт з репатріантами. І Леонід Кучма, і Віктор Ющенко, і Віктор Янукович прагнули діалогу. До речі, саме чинний Янукович, а не помаранчева влада, яку активно підтримував Меджліс, сприяв вирішенню низки давніх проблем кримських татар: у цьому році вони, нарешті, отримали можливість врегулювати земельні суперечки, а також побудувати в Сімферополі Соборну мечеть. Проте відразу після цього вимога про національну автономію прозвучала ще голосніше, ніж будь-коли раніше.
Досі не скасована Декларація порушує Конституцію України, однак жоден з президентів не ризикнув йти на конфлікт з репатріантами
Члени правлячої Партії регіонів не допускають можливості задовольнити цю вимогу, розширивши політичні та адміністративні права однієї з нацменшин в Криму. Представники влади впевнені, що конфлікту вдасться уникнути нагадуванням, що саме українська держава дозволила їм повернутися на батьківщину і облаштуватися.
Експерти зазначають, що нехитрий план умовлянь, тиск на совість, що використовувалося при Кучмі і Ющенкові, цього разу може не спрацювати. У середовищі татар з'явилися нові організації, згуртували під своїми прапорами найбільш радикально налаштованих представників - тих, хто звинувачує Меджліс в угодовстві з центральною владою. Примітно, що цього року учасники мітингу, присвяченого річниці депортації, скандували не "Слава Україні!" а "Аллах Акбар!". Лідери Меджлісу, коментуючи розкол у лавах кримських татар, традиційно звинувачують Росію. Беззмінний лідер Меджлісу Мустафа Джемільов днями заявив: "Сподіватися, що Служба безпеки України припинить подібну діяльність сусідньої країни, не доводиться, оскільки в силу різних обставин ми знову опинилися в положенні "молодшого брата", а молодшим, як відомо, не належить втручатися у справи старших".
Примітно, що цього року учасники мітингу, присвяченого річниці депортації, скандували не "Слава Україні!" а "Аллах Акбар!"
В українських ЗМІ знову з'явилися тривожні прогнози про дестабілізацію ситуації в Криму. Керівник соціологічної служби Центру ім. Разумкова Андрій Биченко розповів "НГ" про результати недавнього соціологічного опитування: Україну вважають своєю батьківщиною 82% татар, які проживають у Криму, 81,2% - українців, 66,8% - росіян. Він підтвердив, що нинішні жителі автономії більше, ніж громадяни в інших регіонах країни, орієнтовані на вихід зі складу України і приєднання до іншої держави. "Серед кримських татар 20,7% пов'язують майбутнє Криму з Туреччиною і лише 3,8% - з Росією, але 27,5% етнічних росіян орієнтовані на вихід зі складу України і приєднання до Росії. Це означає, що сепаратистські настрої є в середовищі обох нацменшин, а серед росіян їхній рівень навіть вищий, ніж серед татар", - сказав експерт. Биченко впевнений, що найближчим часом ситуація не загостриться - за даними опитування, "рівень готовності до конфлікту значно знизився в порівнянні, наприклад, з 2008 роком".
Керівник центру "Соціовимір" Сергій Таран допустив втручання зовнішніх сил у ситуацію в Криму. "Нагнітаючи атмосферу і тим самим заохочуючи зростання радикально-ісламістських настроїв, якісь сили, можливо, домагаються федералізації України, ослаблення центральної влади", - припустив він. Експерт впевнений, що правлячу Партію регіонів цей сценарій не влаштовує. Але залагодити ситуацію, виконавши вимоги про національну автономію, команда Януковича теж не може: "Кримські татари на сьогодні складають трохи більш як 13% жителів автономії. І розширення їх прав автоматично породило б питання про дискримінацію інших меншин - в першу чергу росіян. У такому випадку утримати ситуацію на півострові під контролем було б украй складно". Експерт вважає, що Київ зараз спробує обмежитися розширенням культурних і освітніх прав корінного народу. "Питання про політичну автономію буде відкладено, але воно ще з'явиться на порядку денному. Хоча б тому, що демографічна динаміка у кримських татар значно вища, ніж у представників слов'янських народів. Рано чи пізно народ, який пережив депортацію, посилить свої позиції", - вважає Таран.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.