НГ: Азаров пообіцяв Москві й Астані неможливе

Учора в Астані прем'єр-міністр України Микола Азаров під час переговорів з казахстанським колегою Карімом Масимовим зробив сенсаційну заяву: Київ готовий створювати зерновий пул з Росією і Казахстаном, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Як відомо, ця ідея була оприлюднена російською делегацією на Всесвітньому зерновому форумі в Петербурзі влітку 2009 року. Але саме українська сторона до цього часу опиралася її реалізації.

Спочатку галузеві відомства в Києві зацікавилися російською пропозицією. Чиновники зазначали, що зерновий пул дозволить трьом країнам, частка яких на світовому ринку зерна в сукупності становить близько 30%, не тільки впливати на цінову політику в світі, але і допомагати один одному на внутрішньому ринку. Зокрема, обговорювалися можливості обміну у разі потреби продовольчим і фуражним зерном.

Зерновий пул дозволить трьом країнам, частка яких на світовому ринку зерна в сукупності становить близько 30%, не тільки впливати на цінову політику в світі, але і допомагати один одному на внутрішньому ринку

Але проти реалізації проекту два роки тому жорстко виступили Євросоюз і США, які, на думку українських аналітиків, були однаково не зацікавлені в появі нового сильного конкурента на стратегічному ринку.

В оприлюдненому огляді перспектив сільського господарства, підготовленому спільно Організацією економічного співробітництва та розвитку (OECD) і Продовольчою і сільськогосподарською організацією (FAO) ООН, було сказано, що до 2020 року РФ, Україна і Казахстан можуть випередити США за обсягом експорту зернових майже двічі. Згідно з цими даними, в 2001-2010 роках на їхню частку припало 25,1% експорту, а на поставки цих трьох країн - 18,3%. Створення "зернової ОПЕК" сприяло б посиленню позицій трійки, погоджувалися і російські експерти.

Але реалізація ідеї застопорилася через позицію України, західні партнери якій вказали на те, що зерновий пул суперечить правилам і нормам Світової організації торгівлі (СОТ). Учора керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко зазначив НГ, що ситуація не змінилася: будучи членом СОТ, Україна не може увійти до об'єднання на зразок зернового пулу. Тим більше що співпраця Росії і Казахстану зараз регулюється нормами, прийнятими в Митному союзі, а вони не збігаються з умовами, на яких Україна співпрацює з західними партнерами. "Очевидно, що ця ідея прямо суперечить планам щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. Ніхто поки не скасував парафування документів, призначене на 19 грудня", - сказав політолог, припустивши, що прем'єр-міністр Азаров поспішив зробити політичні заяви, не обґрунтовані економічно.

До 2020 року РФ, Україна і Казахстан можуть випередити США за обсягом експорту зернових майже вдвічі

Бондаренко нагадав, що на початку листопада в ЗМІ з'явилася інформація про готовність Росії знизити ціну на газ для України в обмін на низку поступок в інших сферах, у тому числі на зерновому ринку. Але ніхто не підтвердив цю інформацію офіційно, наголосив він. Міністр агрополітики України Микола Присяжнюк, відповідаючи на запитання журналіста, спростував можливість політичного розміну "газу на хліб". Нещодавно він пояснив: "Створити зерновий пул так, як це передбачалося раніше, неможливо, тому що як в Росії, так і у нас немає монополії на торгівлю зерновими. Існують приватні зернотрейдери". Політолог Бондаренко сказав НГ, що влада не ризикне відбирати зерновий бізнес у дуже впливових груп: "Це може обернутися бунтом зернових мільярдерів".

Власник великого фермерського господарства в Західній Україні Ярослав Рушчишин підтвердив, що виробники найбільше бояться адміністративного втручання в ринок. "Ми залежимо від усього - погоди, умов кредитування, вартості палива. Нам і раніше намагалися диктувати умови: продавай за вказаною ціною, нижче ринкової вартості. Не погоджуєшся - проти тебе порушують кримінальні справи", - розповів він НГ. Фермер вважає, що створення наднаціонального органу управління ринком зерна в нинішніх умовах може вдарити по інтересам пересічних виробників. Аналітики попереджають: ситуація може спричинити переділ ринку.

Будучи членом СОТ, Україна не може увійти до об'єднання на зразок зернового пулу. Тим більше що співпраця Росії і Казахстану зараз регулюється нормами,прийнятими в Митному союзі, а вони не збігаються з умовами, на яких Україна співпрацює з західними партнерами

Керівник аналітичного відділу консалтингового галузевого агентства ААА Марія Колесник пояснила у коментарі НГ, що на зерновому ринку в Україні існує одна державна наполовину велика компанія - державна продовольчо-зернова корпорація ХлібІнвестбуд. Від її імені держава могла б домовлятися про умови співробітництва в зерновому пулі, але сотні інших учасників ринку воліють працювати за ринковими правилами. Експерт вважає, що в "зерновий ОПЕК" як і раніше більше за інших зацікавлена ​​російська сторона: "Росії потрібні в першу чергу українські порти і перевалочні комплекси, які дозволяють постачати зерно на зовнішні ринки. Російським виробникам було б вигідно диктувати тарифну політику в цій сфері". У цьому році, коли урожай зерна був рекордно високим, Новоросійський порт не справлявся з обсягами експорту, через що Росія штучно гальмувала перевалку поставок з Казахстану, зазначила Колесник.

Один з українських чиновників, коментуючи ситуацію, неофіційно пояснив НГ, що Азаров міг допустити помилку в формулюванні: "Навряд чи зараз може йтися про участь України в зерновому пулі, адже це означало б часткову інтеграцію в Митний союз, що суперечить планам президента Януковича. Швидше за все прем'єр-міністр мав на увазі ідею створення Причорноморської зернової біржі, яка прийшла на зміну ідеї зернового пулу. Торік обговорювалася можливість участі в такому проекті України, Казахстану, Росії, Болгарії, Румунії, Туреччини і Молдови. Це може бути хорошим і вигідним усім сторонам механізмом взаємодії. Правда, все залежить від умов домовленостей. А, наскільки мені відомо, ніяких документів поки немає ".

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.