НГ: Китайці розпочинають освоєння Криму

Україна передає Китаю частину території Криму для створення так званої кримської зони економічного розвитку, яку Пекін включив у свій суперпроект Пояс Шовкового шляху.

Китайська зона в Криму включає і Севастополь, і територію в районі Євпаторії, де буде побудований глибоководний порт. Крім того, китайці планують побудувати в Криму новий аеропорт, верфі, нафтопереробний завод, термінал для зрідженого природного газу, навчальні центри, пляжі та зони відпочинку. Досі китайці не оголошували Крим частиною свого Шовкового шляху, який поки проходить осторонь від РФ. Китайська експансія в Україні може змінити розстановку сил при обговоренні російсько-українських економічних проектів, - пише Анастасія Баштакова в російській Независимой газете.

Наприкінці минулого тижня Китай і Україна підписали меморандум про будівництво в Криму - в Сакському районі поблизу Євпаторії - глибоководного порту, повідомляє Інтерфакс із посиланням на розробника проекту, гендиректора Київгідроінвест Олексія Мазюка. Будівництво порту буде повністю профінансовано китайськими інвесторами.

Як потім роз'яснив офіційний друкований орган КНР Женьмінь Жибао, будівництво глибоководного порту в Криму дозволить Пекіну скоротити приблизно на 6 тис. км торговий маршрут КНР до Європи. Китай зможе відправляти свої вантажі до Європи через Суецький канал і Середземне море, минаючи Гібралтарську протоку. Навколо цього нового порту буде також побудована індустріальна зона на 300 тис. кв. м.

Крім того, Україна і Китай планують спільно зайнятися реконструкцією та розвитком Севастопольського морського рибного порту й створенням навколо нього зони високотехнологічної індустрії.

Будівництво стартує наприкінці наступного року. Китайські інвестиції в портову інфраструктуру складуть близько 3 млрд дол Однак це буде лише перша фаза з освоєння Китаєм кримської економічної зони.

Друга фаза, як передає Женьмінь жибао, припускає будівництво в Криму аеропорту, верфі, нафтопереробного заводу, виробничої бази зрідженого природного газу, навчальних центрів, а також облаштування пляжів.

На другому етапі китайські інвестиції сягнули уже 7 млрд дол. Як пояснив представник китайської сторони проекту Ван Цзин, в цілому термін реалізації складе не більше двох років, прибуток очікується приблизно через шість років після введення всіх об'єктів в експлуатацію.

Наприкінці минулого тижня президент України Віктор Янукович підтвердив прем'єру Держради КНР Лі Кецяну свою зацікавленість у зміцненні стратегічних зв'язків із Китаєм. У числі пріоритетних питань взаємодії двох країн він назвав авіабудування, енергетику, космічну галузь, розвиток інфраструктури та «створення Великого шовкового шляху», чиїм транспортним та економічним вузлом і стане Крим.

У вересні цього року голова КНР Сі Цзіньпін оголосив про реалізацію амбітної інтеграційної концепції під назвою «Економічний пояс Шовкового шляху», яка, на думку китайців, виявиться значно перспективнішою і успішнішою, ніж ідея російського президента Володимира Путіна створити Євразійський союз на території РФ, Казахстану, Білорусії та Киргизії (див. докладніше НГ від 14.10.13). Судячи з недавніх роз'яснень офіційного друкованого органу КНР, китайський інтеграційний план охопить не тільки Центральну Азію, а й країни Закавказзя: Азербайджан, Вірменію, Грузію, Нагірний Карабах, Абхазію, Південну Осетію. Тепер у цей пояс як важливий учасник включена й Україна. Кінцевим пунктом цього шляху стане Європа.

Примітно, що Росія поки залишається осторонь від пояса Шовкового шляху. Принаймні китайці ще привселюдно не повідомляли про реалізації на території РФ якихось порівнянних за масштабом проектів, які вкладалися б в їхню інтеграційну концепцію. Говорилося лише про те, що в діях Пекіна ніщо не ущемлює права Москви і що Росія цілком може брати участь у розвитку інфраструктури, наприклад, у Центральній Азії.

«Китай чітко висловив, що не прагне до регіонального панування, не прагне встановити сферу впливу й не втручається у внутрішню політику інших великих держав. У зв'язку з цим висунута Китаєм нова концепція не ущемляє інтереси Росії, - відзначала Женьмінь жибао. - Голова КНР Сі Цзіньпін провів окремі переговори з главами чотирьох держав Центральної Азії, що підняло зв'язку між Китаєм і ними до рівня відносин стратегічного партнерства. Наприклад, Узбекистан і Китай підписали угоду про співпрацю на суму 11 мільярдів доларів. Що стосується інфраструктури, то Китай може надати допомогу країнам Центральної Азії у відновленні та будівництві залізниць до Європи. Росія також рада взяти в цьому участь».

Коментуючи цю ситуацію, заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін, з одного боку, визнав, що Китай поширює свої інвестиції по всьому світу, і, наприклад, Африка вже знаходиться під сильним впливом його інвестицій. Але, з іншого боку, вважає Жарихін, з одного такого проекту говорити про те, що Україна опиниться під тиском Китаю, все ж передчасно. Куди більше Україна досі залежить від Росії та Євросоюзу, між якими вона й намагається зараз зробити болючий вибір. «Україна пов'язана з Росією величезними фінансовими і товарними потоками - вони на порядок, а то й на два більші тих інвестицій, які зараз вирішив вкладати в неї Китай», - пояснює експерт. На Росію, як, втім, і на Євросоюз, припадає більше 30% товарообігу України. «І сказати, що Китай зможе найближчими роками стати настільки ж критично важливим інвестором, торговим партнером для України, було б перебільшенням», - упевнений Жарихін.

Експерт визнає, що Китай вже сьогодні може надавати якийсь опосередкований політичний вплив на Україну. Але Жарихін тут же зауважує, що, «судячи з досвіду Центральної Азії, китайці насправді поки що не з'єднують свій економічний вплив із політичним». «Наприклад, можна говорити про китайське економічне домінування в Киргизії. Але це домінування ніяк не впливає на політичний розклад всередині країни» , - говорить він.

Однак було б помилкою повністю заперечувати геополітичний фактор у діях Китаю. «Китай стурбований диверсифікацією своїх транспортних та інших систем. Адже за деякими напрямками транзиту можливі політичні чи військові проблеми. І з однією тільки Росією він зв'язуватися, природно, не хоче», - говорить Жарихін. Але треба розуміти, що і через один новозбудований кримський порт китайська торгівля з Європою теж навряд чи піде, резюмує експерт.

Схоже, Росія поки не може повною мірою виконати роль транспортного коридору між Європою і Китаєм, на яку ще недавно претендувала.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.