RU
 

Радіо Свобода: Європа, Майдан і гнів Москви

Радио Свобода,  13 грудня 2013, 10:09
0
2069
Радіо Свобода: Європа, Майдан і гнів Москви
Фото: Reuters
Події в Україні не залишилися без уваги в Європі

Журналісти, політики, правозахисники і звичайні жителі Євросоюзу в статті Російської служби Радіо Свобода оцінюють події в Україні.

Події в Україні не залишилися без уваги в Європі не тільки тому, що президент Віктор Янукович відмовився підписувати договір про асоціацію з ЄС. Акції протесту, які більше трьох тижнів тривають в Києві та інших українських містах, викликають живий інтерес і співчуття. На Майдані побували лідер польської партії "Право і справедливість" Ярослав Качиньський, міністр закордонних справ Голландії Франс Тіммерманс, сенатор Чехії Яромир Штетина, представник Євросоюзу із закордонних справ і політики Кетрін Ештон.
 

У Великобританії ситуація в Україні обговорювалася під час парламентських дебатів - в Британо-українській міжпартійній парламентській групі. Голова групи Джон Уіттінгдейл закликав учасників звернутися до уряду з вимогою чинити тиск на українську владу, щоб примусити її "припинити репресії проти мітингувальників у Києві". Він підкреслив, що головною перешкодою для інтеграції України в Євросоюз залишається Росія, що погрожує Україні економічними санкціями в разі підписання угоди про асоціацію з ЄС.

На дебати був запрошений високопоставлений представник британського Форін-офісу в ранзі державного міністра Хьюго Суайер. Він послався на заяву міністра закордонних справ Вільяма Хейга, який висловив стурбованість насильством на Україну і закликав українську владу до дотримання прав людини. Суайер зазначив, що британський уряд вважає неприйнятним розгін і арешт мирних демонстрантів у Києві і хотіло б бачити Україну в Європейському союзі в якості рівноправного партнера. Він також вказав на небезпеку від Росії, яка виступає проти європейської інтеграції України, яка, за його словами, була б в інтересах усіх країн, у тому числі і самої Росії.
 

Заяву, в якій є вимога звільнити затриманих учасників київських протестів, зробила і правозахисна організація "Міжнародна амністія". Експерт цієї організації щодо України Хезер Макгілл роз'яснює: "Ми закликаємо людей писати генеральному прокурору і прем'єр-міністру України з вимогою розслідувати причини затримання 1 грудня в Києві дев'яти осіб. Ми вимагаємо перегляду рішення про їхні арештах, розгляду їхніх скарг на побиття, яких вони зазнали з боку міліцейського спецназу "Беркут". Ми закликаємо людей писати в уряд і намагаємося привернути увагу до
порушень прав людини, що відбуваються в Києві". 

В останні дні активізувалося і британське громадянське суспільство. У Великобританії проживає близько ста тисяч українців, об'єднаних в декілька організацій. Найбільша з них, Британська асоціація українців, закликала "всіх, кому не байдужа доля України" збиратися на щоденні мітинги солідарності з протестуючими в Києві. Англійська Евромайдан проходить в лондонському Холанд-парку біля пам'ятника князю Володимиру, встановленого в 1988 році на кошти української громади, а також на площі перед будівлею парламенту. Остання демонстрація на Парламентській площі зібрала близько двох тисяч чоловік.

Британський уряд вважає неприйнятним розгін і арешт мирних демонстрантів у Києві та хотів би бачити Україну в Європейському союзі рівноправним партнером

 

"Відразу ж після того, як прем'єр-міністр Микола Азаров оголосив про відмову України підписати угоду про асоціацію з Євросоюзом, британська Асоціація українців засудила це рішення, оскільки українці в Британії, як і більшість наших співвітчизників, схвалювали ті кроки, які були зроблені в останні роки у напрямку до інтеграції в ЄС, - каже секретар Асоціації українців у Великобританії Федір Курлак. - Перша демонстрація протесту в Лондоні відбулася через два дні після заяви Азарова - 23 листопада. Акції протесту проходять і в інших містах Британії - в Ковентрі та Манчестері. Члени нашої організації звертаються в пресу і на радіо із закликами виступити на захист протестувальників у Києві. у Манчестері члени нашої асоціації збирають підписи під зверненням до британського уряду з вимогами засудити порушення прав людини і підтримати протестувальників у Києві", - сказав Курлак.
 

Кілька протестних акцій відбулися в останні дні в Празі, де проживає значна українська громада. На один із цих мітингів прийшов і колишній міністр закордонних справ Чехії, лідер правоцентристської партії "ТОП 09" Карел Шварценберг, прихильник інтеграції України в ЄС. Вже після саміту "Східного партнерства" у Вільнюсі у своєму блозі Шварценберг написав, що Брюссель і Київ продовжують переговори про умови підписання двостороннього договору про асоціацію, при цьому "у грі - дуже цінні пропозиції щодо підтримки української економіки". Однак, на думку Шварценберга, тиск Росії залишається важливим чинником у реалізації цих планів: "Володимир Путін не розлучився з мрією знову об'єднати Русь, тобто Росію, Білорусь і Україну. Цей тиск не підлягає сумніву і реалізовується із застосуванням "важкої артилерії". Цим, звичайно, користується і український президент Віктор Янукович, щоб виторгувати максимально вигідні умови співпраці України та ЄС. Це можна назвати шантажем, але варто визнати, що його дії логічні. Європа не може дозволити собі, щоб Україна остаточно потрапила під вплив Росії. Це порушило б рівновагу в Європі".
 

Оглядач чеської газети Господаржске новіни Ондржей Соукуп днями повернувся з Києва. Він не схильний проводити паралелі між київським Євромайданом і празькою "оксамитовою революцією" 1989 року - занадто різні епохи, і країни, і політичні ситуації.
 

- Наскільки взагалі, на вашу думку, події в Києві виходять за межі України, чи мають вони загальноєвропейське значення? Скажімо, на Майдані побували провідні польські політики, про це багато писали... А як українську кризу сприймають у Чехії - з одного боку, пересічні громадяни, з іншого - політики та ЗМІ, ті, хто визначає суспільний порядок денний?
 

- Чехія, звичайно, з низки причин, в тому числі історичних, не може в цьому плані порівнюватися з Польщею. Настільки тісних зв'язків з Україною у нас немає. Проте, певний інтерес події в Україні викликають. Скажімо, у тих статях, які я писав на українську тему, було досить багато читачів. В інформаційному полі Чехії Україна зараз постійно присутня. Що стосується політиків, то вони зараз більше займаються формуванням нового уряду - у нас недавно були вибори. І тому не дуже дивляться за тим, що відбувається у світі - будь-то в Україні або, скажімо, в Південній Африці, де помер Нельсон Мандела... Практично єдиним чеським політиком, який поїхав до Києва за своєю ініціативою, був сенатор Яромір Штетина, який добре говорить по-російськи і часто буває в країнах колишнього СРСР. Там був також наш міністр закордонних справ, але лише в рамках конференції ОБСЄ. Правда, він пішов на Майдан і поговорив з опозиційними політиками. Але загалом не можна сказати, що події в Україні викликають тут великий політичний резонанс. Хоча, звичайно, наш МЗС намагається частіше говорити про це, і тут в Чехії, і в самій Україні робляться якісь кроки. Приміром, днями була 25 річниця сніданку, який президент Франції Франсуа Міттеран дав для чеських дисидентів під час візиту в тодішню соціалістичну Чехословаччину. Так от, французький та чеський посли в Києві цього дня зробили символічний жест, влаштувавши сніданок для громадянських активістів з Майдану, пославши тим самим певний сигнал українській владі. Загалом, не можу сказати, що Україна для нас - новина № 1, але про неї говорять.

Французький та чеський посли в Києві цього дня зробили символічний жест, влаштувавши сніданок для громадянських активістів з Майдану, пославши тим самим певний сигнал українській владі

 

- Чи беруть участь якимось чином в подіях в Україні чеські неурядові, гуманітарні організації?
 

- Загалом це, можна сказати, співчутливо-пасивне спостереження. З іншого боку, деякі чеські організації підтримують рух солідарності з українськими активістами, який виник тут, у Чехії, так званий празький Євромайдан, який провів вже кілька демонстрацій. Я збираюся на круглий стіл, який присвячений подіям в Україні, вчора вже побував на іншому подібному заході. Чеські організації намагаються розібратися в тому, що там відбувається, і якимось чином надати підтримку. Але куди активніші в цьому плані українці, що живуть в Чеській республіці, - сказав Ондржей Соукуп.
 

Протести в Києві та відмова Віктора Януковича підписати договір про асоціацію дійсно більшою мірою цікавлять не громадян Євросоюзу, а політиків і самих українців, що живуть в країнах ЄС. Інтерес до подій проявляють у тих країнах, яких тісні взаємини пов'язують з Україною історично, як, наприклад, у Польщі. Хоча преса навіть у тих країнах, які практично ніяких контактів з Україною не мають, широко висвітлює протести. Про нідерландський слід на Майдані написала газета NRC Handelsblad. Вона публікує докладне інтерв'ю з піаністом Маркіяном Мацехом. На минулих вихідних сотні користувачів соціальних мереж захоплювалися фотографією Мацеха, на якій він, спиною до об'єктиву, сидить за розфарбованим у кольори українського прапора інструментом прямо перед кордоном міліції у адміністрації президента Віктора Януковича. "Ми хочемо відповідати добротою, культурою і мистецтвом на те насильство, що діється навколо нас", - сказав музикант в інтерв'ю. Львів'янин Маркіян Мацех також відомий тим, що минулого літа встановив піаніно на вулиці в центрі Львова, а потім і в Києві, на Хрещатику. Навколо нього збиралися натовпи охочих пограти і послухати музику. Як з'ясувалося, в Голландії вже 12 років живе мати Мацеха, Світлана Вернерт. Вона сказала, що не турбується за 22-річного сина, а, навпаки, дуже пишається ним. Ідея мирного протесту за допомогою піаніно один на один з озброєним кордоном, на думку матері музиканта, з'явилася у Мацеха під час його останньої поїздки до Голландії. У вересні на залізничному вокзалі в Утрехті кілька днів поспіль стояла скульптура китайця, який під час подій 1989 року в Пекіні зупинив танкову колону. Фотографія цієї людини тоді облетіла весь світ, його прозвали Tank Man. Іспанський художник Фернандо Санчес Кастільо виконав скульптурний портрет китайського Tank Man у натуральну величину, скульптура більше нагадує воскову фігуру. Ця фігура справила сильне враження на Маркіяна Мацеха, тому що вона показує, як одна людина здатна вплинути на хід історії. У Києві Мацех зіграв міліціонерам вальс Op. 64 №2 Фредеріка Шопена.

На необхідність підтримати українських протестувальників вказують і голландські політики. Пов'язано це з тим, що побічно українське протистояння впливає і на відносини західних країн Євросоюзу з Росією.
 

Крім дій (української) опозиції тривогу в російських парламентаріїв викликає "втручання іноземних державних діячів", - йдеться в документі "Про ситуацію в Україні", прийнятому в Держдумі у вівторок. Є всі підстави вважати, що цей докір стосується і Нідерландів. Після того, як минулого тижня голландський міністр закордонних справ Франс Тіммерманс на короткий час приєднався до протестувальників на Майдані, в Россільгоспнагляді повідомили, що збираються ввести тимчасові обмеження на імпорт голландської молочної продукції. На думку експерта з Росії, викладача економічного факультету Амстердамського університету Еріка Дірксена, російський удар по голландському експорту сільгосппродукції безпосередньо спровокований візитом Тіммерманс в Київ: "Я думаю, що візит міністра закордонних справ Голландії до Києва викликав у Росії певне роздратування. Тепер вона намагається змусити Нідерланди виправитися вже відомим - економічним способом. Загрози ввести заборону на молочні продукти з Нідерландів звучали і раніше. Росія пояснює це недоліком контролю над якістю продукції з голландської сторони. У нас працює відомство з контролю за харчовими продуктами, воно працює і з молочними продуктами, тож це - надуманий аргумент", - розповів Ерік Дірксен в ефірі нідерландського бізнес-радіо BNR.

Візит міністра закордонних справ Голландії до Києва викликав у Росії певне роздратування. Тепер вона намагається змусити Нідерланди виправитися вже відомим - економічним способом

Сам Франс Тіммерманс після поїздки до Києва заявив, що єдиний шлях для цієї країни - це такий спосіб зближення з Європою, при якому вона одночасно могла б тісно взаємодіяти і з Росією. Європі не варто занадто сильно тягнути українську ковдру на себе - це загрожує розколом країни, сказав Тіммерманс. За словами міністра, який, до слова, також провів у Києві обширну бесіду з прем'єром Миколою Азаровим, основна проблема Києва в тому, що сторони не хочуть вести діалог один з одним. Ерік Дірксен вважає, що ситуація в Україні для Росії набагато важливіша всі інциденти у взаєминах із Нідерландами, і зараз Росію дратує активність Нідерландів, що стосується української кризи. "Звичайно, заява про обмеження на поставку молочних продуктів пов'язана з низкою конфліктів після інциденту з дипломатом Бородіним. Саме тоді виникла напружена атмосфера. Але для Росії сьогодні незрівнянно важливіший Київ і те, що зараз відбувається в Україні. Москві не до смаку відкрита участь міністра закордонних справ Нідерландів в акції протесту на Україні. За допомогою економічних санкцій Росія бажає покарати Нідерланди і запобігти подібної поведінки в майбутньому", - сказав Дірксен.

На його думку, тримати удар належить голландським експортерам: "Перед Нідерландами вічна дилема. Інцидент з Бородіним загострив відносини між країнами, але напад на нашого дипломата в Москві показав, як у Росії реагують на випади на свою адресу. Напад не був випадковістю. Нідерланди - у скрутному становищі. Міністр Тіммерманс відповідає за свої дії, але в результаті перший удар від Росії завжди дістається голландській економіці. Якщо грядуть ще якісь дії з нашого боку, то побоюватися варто й іншим великим експортним галузям, наприклад, виробникам і експортерам квітів і насіння".

Автори: Ярослав Шимов, Наталія Голіцина, Софія Корнієнко та Олександра Вагнер

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

СПЕЦТЕМА: Переговори про асоціацію між Україною та ЄС
ТЕГИ: РоссияЕС
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі