Посол США в НАТО оцінила перспективи членства Росії, України і Грузії в Північноатлантичному альянсі, пише Взгляд
Вашингтон, який найголосніше виступав за включення до НАТО України і Грузії, зізнався, що працює на віддалену перспективу, добре, що ні Київ, ні Тбілісі доки не доросли до того, щоб поповнити північноатлантичні ряди, і ще невідомо, чи дозріють. Дану заяву озвучила офіційний представник США в альянсі, уточнивши, що найбільш квітучі перспективи чекають світ від вступу до НАТО Росії. Особисто вона цього жадає. Як мати.
На думку посла США в НАТО Вікторії Нуланд, Україна і Грузія не відповідають високим вимогам Північноатлантичного альянсу і наразі не готові стати його членами. «Немає жодного члена НАТО, який сьогодні скаже, що Україна і Грузія готові стати членами альянсу», – заявила вона.
Щодо послідовної підтримки США в справі надання обом республікам ПДЧ (Плану дій з членства в НАТО), посол уточнила, що це лише «повчальна програма», яка «допомагає країнам укріплювати демократію і реформи, вирішувати ті внутрішні проблеми, які мають обидві країни, з тим щоб вони були готові до членства в альянсі».
«Я думаю, що якщо Україна і Грузія будуть включені в ПДЧ, то подальше просування республік в цьому напрямі займе роки», – зазначила посол.
А ось як довго Україна і Грузія перебуватимуть в «підготовчому форматі», залежить від них самих. Точніше, від того, «як швидко будуть вирішені внутрішні питання, наскільки добре ми зможемо спільно працювати».
«Можу обіцяти вам одне: в той момент, коли НАТО буде готовий запропонувати членство Україні і Грузії, вони будуть стабільнішими, демократичнішими і більш мирними сусідами Росії», – цитує посла США в НАТО РИА Новости.
Нагадаємо, що уряди України і Грузії поставили перед собою стратегічну мету інтегруватися в НАТО, проте на саміті альянсу в Бухаресті, який проходив 2–4 квітня, їх не включили в ПДЧ, відклавши ухвалення рішення до грудня цього року. Проти вступу до альянсу Києва і Тбілісі тоді виступили відразу 8 держав, причому найбільш жорстку позицію зайняли Франція і Німеччина.
Проте відразу після саміту генсек НАТО Яап де Хооп Схеффер заявив, що, не зважаючи на попередню відмову, приєднання України і Грузії є «вирішеним питанням», і позначив часовий горизонт «підготовчого етапу» – 5–9 років.
Вашингтон, як відомо, завжди був найбільш послідовним прибічником розширення Північноатлантичного альянсу за рахунок країн Східної Європи. Президент Джордж Буш неодноразово заявляв про необхідність швидкого прийняття України і Грузії до альянсу і навіть після нездобуття республіками ПДЧ прагнув вплинути на своїх партнерів по блоку.
Зокрема, в кінці травня заступник міністра оборони США у справах Європи і НАТО Денієл Фата на Парламентській асамблеї НАТО заявляв, що Грузія і Україна відповідають вимогам ПДЧ, і запевнив, що американці докладуть всіх зусиль, щоб привести ці країни до альянсу.
Сенат США у свою чергу одноголосно затвердив спеціальну резолюцію, яка висловлює підтримку атлантичним амбіціям Грузії і України, добре, що «республіки можуть внести цінний вклад до операцій альянсу».
Завідувач відділом проблем міжнаціональних стосунків Інституту політичного і військового аналізу Сергій Маркедонов вважає, що будь-які заяви і дії США потрібно розглядати з двох позицій: реальної і політичної.
«З одного боку, США регулярно вступають в жорстку риторику з Росією з приводу вступу цих країн до НАТО, говорять про необхідність розширення альянсу. Проте з точки зору реальної відповідності України і Грузії вимогам НАТО американці розуміють, що говорити тут можна лише про далеку перспективу», – пояснив експерт газеті Взгляд.
«В Україні великий внутрішньополітичний конфлікт відносно вступу країни до НАТО, населення цього не хоче. Приєднання до альянсу серйозно дестабілізувало б становище усередині України, що не потрібно і самим американцям. А про Грузію і говорить нічого – невирішені конфлікти в Абхазії і Південній Осетії закривають їй дорогу до НАТО», – упевнений Маркедонов.
До речі, найцікавіше в заяві Нуланд – зовсім не оцінка атлантичних перспектив України і Грузії, а неофіційне побажання до Брюсселю прийняти до альянсу ще і Росію. «Як мама і стратег, як студентка по життю і друг російського народу і я була б рада жити в світі, в якому Росія бажала стати членом НАТО», – сказала посол.
При цьому вона підкреслила, що висловлює особисту точку зору, оскільки в Росії вже «тривалий час на офіційному рівні не висувалася» ідея членства в НАТО. Нуланд нагадала, що в середині 90-х «з цією ідеєю загравав Єльцин», проте після того, як Володимир Путін заявив про неможливість приєднання Москви до Північноатлантичного блоку, питання більше не піднімалося.
Кажучи про те, що Росія отримала б від членства в НАТО, Нуланд пояснила, що це в першу чергу «постійні союзники із забезпечення оборони». «Але Росії належало б бути настільки ж відкритою до нас, наскільки ми відкриті один одному усередині альянсу», – резюмувала посол США в НАТО.