Україна і Росія пролонгували ще на десять років дію Договору про дружбу, співпрацю і партнерство між країнами, або так званий Великий договір. Продовжили без змін, доповнень і зайвих слів, пише Российская газета
Фактично для продовження термінів дії документа сторонам не потрібно було робити нічого. Відповідно до статті 40 договір автоматично продовжується на наступні десять років, "якщо жодна з Високих Договірних Сторін не заявить іншій Високій Договірній Стороні про своє бажання припинити його дію шляхом письмового повідомлення не менш ніж за шість місяців до закінчення чергового десятирічного періоду".
Ніяких письмових повідомлень про бажання припинити дію договору жодна із сторін офіційно не представила. Навпаки, зовнішньополітичні відомства заявили про бажання його продовжити. Втім, зробили це майже непомітно, враховуючи складні відносини між країнами останнім часом.
З українського боку про відсутність питань до договору і його ролі "наріжного каменя" в українсько-російських відносинах оголосив глава прес-служби українського МЗС Василь Кирилич. "Україна виступала і виступає за продовження договору", - повідомив він на плановому брифінгу. З російського боку послідувала заява МЗС, в якій також вказувалося на доцільність продовження термінів дії документа.
Таким чином, у відносинах між двома країнами узяв гору прагматизм. Річ у тім, що, не дивлячись на гучні заяви політиків в Україні і в Росії про необхідність перегляду договору і вивчення Держдумою відповідного питання, сам собою текст договору суперечок не викликає. В ньому немає слів "Севастополь" і "Крим" - територіальна цілісність визнається країнами без обмовок і виключень.
Нюанси перебування Чорноморського флоту на території України регулюються окремим договором. І вже тим більше в тексті немає ні слова про НАТО: стаття шоста стверджує лише, що сторони утримуються від участі або підтримки будь-яких дій, направлених проти однієї з країн, що підписали договір, і зобов'язуються не укладати з третіми країнами договорів, направлених проти однієї із сторін.
Таким чином, Великий договір - це декларація добрих намірів усіма напрямками міждержавних відносин, що передбачає рішення спірних питань за столом переговорів. Відмова від договору була чревата створенням широкого поля конфронтації, що виходить далеко за межі вже існуючих розбіжностей. Множити розбіжності в Києві і Москві не стали.
Тепер продовження договору повинні схвалити парламенти обох країн, хоча це необов'язкова формальність. Інша справа, що не зовсім зрозуміло, Верховна рада якого скликання буде цим займатися.
Українські політики так само далекі від оформлення нової коаліції, як і місяць тому, на самому початку системної кризи влади в країні. І примара прийдешніх виборів вже бродить парламентом.
Партія регіонів дала колегам час на роздуми, який ті за звичкою досить бездарно витрачають, загрузнувши в торзі, ультиматумах, старих образах і дрібних тактичних інтригах. Наприклад, в БЮТ вирішили змінити саму концепцію нової "помаранчевої" коаліції, залишивши за бортом президента Ющенка і уклавши коаліційну угоду на своїх умовах. Для цього передбачалося зібрати необхідну кількість підписів серед депутатів НУНС, які вагаються або прямо підтримують Тимошенко. Проте необхідної кількості "ренегатів" БЮТ в НУНС не знайшов.
Тим часом, поки політична інтрига в Україні згортається до "малих форм", президент країни шукає підтримку на глобальному рівні.
Він відправився в США, після чого слідуватиме і європейське турне. За океаном Ющенко вже відзначився рядом антипрем'єрських висловів, вказав на "руку Москви" у внутрішньополітичній кризі і пообіцяв не звертати з натівського курсу. "Сторони обмінялися думками про внутрішньополітичну ситуацію в країні", але від однозначної підтримки позиції Ющенка в протистоянні з Тимошенко американці, схоже, утрималися. Юлія Тимошенко у свою чергу сьогодні прибуває до Москви, щоб підписати довгострокову газову угоду з Росією.