Недипломатичні ігри російських і українських політиків ведуть до погіршення відносин між двома народами, пишуть Тетяна Івженко та Іван Родін у сьогоднішньому номері російської Независимой газеты.
Депутати Держдуми в черговий раз спровокували загострення російсько-українських відносин. Цього разу приводом для невдоволення офіційного Києва й образи рядових українців послужив законопроект, зареєстрований у парламенті РФ, що передбачає можливе введення візового режиму відносно країн, на території яких "виникають збройні конфлікти або загроза масштабних актів тероризму". Представники українського МЗС заявили, що цей документ - спроба зробити політичний тиск на Україну, що готується до вступу в НАТО.
Українська сторона вважає, що візи введені не будуть. Однак у Києві зазначають, що дипломатичні війни вже привели до погіршення відносин українців і росіян один до одного. Результати соціологічних опитувань трохи розходяться, оскільки дослідження проводяться за різними методиками і в різних регіонах двох країн. Однак аналітичний центр Юрія Левади ( Левада-Центр), який 10 років спеціалізується на цій темі, у вересні зареєстрував пік негативного відношення росіян до України, Грузії, США і ЄС. Так, вперше за всі пострадянські роки 53% російських громадян заявили про негативне відношення до України (37% - ставляться позитивно).
Можливе введення візового режиму погіршить відношення українців до Росії, як і росіян до України - соціологи
Із протилежної сторони картина менш очевидна. Деякі соціологічні фірми повідомляють, що у вересні цього року кількість українців, що добре ставляться до Росії, зменшилося до 42,8% - з 47,4% у квітні. Інші зазначають, що в цілому позитивно ставляться до сусідньої держави 87,7% у вересні проти 88% навесні.
Гендиректор фірми Фом-Україна Олександр Бухалов спростовує ці дані. Найостанніше опитування, яке враховує, щоправда, думку лише 2 тис. громадян в 160 населених пунктах, засвідчило, що зараз 68,6% українців позитивно ставляться до Росії, але російському президентові довіряють 41,5% українських громадян.
Візи не будуть введені саме з тієї причини, що Росія не захоче втратити дешеву робочу силу - МЗС України
Можливе введення візового режиму погіршить відношення українців до Росії, як і росіян до України, сходяться на думці соціологи. Такий крок у першу чергу зачепить інтереси гастарбайтерів. Оскільки облік громадян, що нелегально працюють у сусідніх країнах, не ведеться ні в Україні, ні в Росії, кількість їх офіційно невідома. В українських відомствах заявляють, що мова може йти про сотні тисяч українців, яким доведеться повернутися на батьківщину. "Через фінансову кризу в Україні скорочується кількість робочих місць. У найближчому майбутньому армія безробітних може збільшитися на сотні тисяч чоловік, адже закриваються величезні підприємства, згортаються цілі галузі. Повернення гастарбайтерів тільки ускладнить ситуацію", - пояснила НГ співробітниця київського Державного центру зайнятості. Вона погодилася, що більшість українців змушені будуть повернутися на батьківщину не тільки з Росії й аж ніяк не через візовий режим: світова фінансова криза позначилася на економіці усіх країн, де традиційно нелегально працювали українці. У центрі зайнятості очікують відтоку за рубіж висококваліфікованих фахівців, яких і раніше не вистачало в Україні.
Тим часом українське МЗС і близькі до Президента Ющенка політики вважають, що візи не будуть введені саме з тієї причини, що Росія не захоче втратити дешеву робочу силу. Таку думку висловив днями депутат від пропрезидентської фракції Юрій Костенко: "Сьогодні багато громадян України перебувають у Росії на заробітках. І введення візового режиму - це обмеження доступу в Росію робочої сили, у тому числі й висококваліфікованої". Політик зробив висновок: "Це однозначно принесе економічні втрати Росії".
Українська сторона побоюється й масштабів збитку для своєї економіки. Адже, за офіційним даними, РФ є одним з основних економічних партнерів України
Однак, українська сторона побоюється й масштабів збитку для своєї економіки. Адже, за офіційним даними, РФ є одним з основних економічних партнерів України, на її частку доводиться 27% у загальному обсязі зовнішньої торгівлі. За даними Держкомстату, товарообіг у січні-липні 2008 року виріс на 35,4% і склав 22 млрд. дол. На тлі світової фінансової кризи, що закриває для українських виробників європейські ринки, значення співробітництва з Росією тільки зростає. Тому українські відомства, відповідальні за економічну політику, негативно оцінюють дипломатичні війни.
Учора в Києві жодне відомство не мало інформації про підготовку до введення віз для росіян. "Для України є аксіомою максимально зберегти безвізові умови поїздок громадян", - пояснив напередодні керівник прес-служби МЗС Василь Кирилич. Як відомо, ще влітку глава російського МЗС Сергій Лавров погодився, що зв'язки між народами Росії й України вищі й міцніші будь-якої кон'юнктури. Він зазначив, що російська сторона зробить все, "щоб російсько-українські відносини розвивалися поступально, були б прагматичні й взаємовигідні", але додав, що багато чого залежить від політики Києва. "Прийняті офіційним Києвом останнім часом кроки не можуть не сприйматися в Москві як спрямовані фактично на системне зламування сформованого комплексу наших міждержавних відносин, як цілеспрямована спроба відмовитися від тих принципів, на яких вони ґрунтуються", - підкреслив міністр.
Для України є аксіомою максимально зберегти безвізові умови поїздок громадян - Кирилич
За останні місяці ситуація тільки погіршилася: до колишніх україно-російських скандалів щодо тлумачення загальної історії, перспективи вступу України в НАТО, умов базування флоту, мовних проблем додалися питання про трансляцію російських телеканалів, обвинувачення на адресу Росії щодо втручання у внутрішню українську політику. Вчора стало відомо, що Служба безпеки України (СБУ) ініціювала порушення кримінальних справ щодо діяльності кримської організацій Севастополь. Крим. Росія, закарпатського Русинуса й Донецької республіки. У пресу потрапила інформація про те, що всі організації, підозрювані в сепаратизмі, принаймні частково фінансувалися якимись російськими колами.
Декілька днів раніше директор першого територіального департаменту МЗС України Леонід Осаволюк пояснив погіршення відносин між Києвом і Москвою діяльністю російських ЗМІ: "Вони продовжують здійснювати таку антиукраїнську діяльність, що на сьогоднішній день більшість росіян вважають Україну саме ворожою державою".
Тим часом, як з'ясувала НГ, задіяти візові заходи впливу на сусідів зажадав від російської виконавчої влади депутат із фракції Справедлива Росія Семен Багдасаров. На одному з недавніх пленарних засідань Держдуми він спробував провести відповідне протокольне доручення, але більшість нижніх палат його не підтримали. Тоді есер і написав свій законопроект, запропонувавши відкоригувати закон про порядок виїзду із РФ і в'їзду в неї.
Самі по собі виправлення в цей закон виглядають нейтрально. Багдасаров визнав необхідним дозволити уповноваженим на те відомствам уряду "з метою забезпечення безпеки РФ" вводити візи для громадян тих країн, з якими в Росії у звичайний час діє безвізовий режим. У законопроекті Багдасарова зафіксовано дві підстави для таких рішень: "виникнення збройних конфліктів" і "загроза масштабних актів тероризму". Природно, не на російській території. Однак у пояснювальній записці до законопроекту депутат сказав більше. "Останнім часом все частіше виникають збройні конфлікти на кордоні РФ - зокрема, на територіях колишніх радянських республік Середньої Азії, що спричиняє міграцію населення із цих держав у прилеглі держави. З рядом таких держав у Росії діє безвізовий порядок переміщення громадян. Крім того, керівництво деяких держав - колишніх радянських республік прагне вступити в НАТО" - ця цитата, зважаючи на все, і викликала таку різку реакцію української сторони. У Києві із цього приводу зауважують, що хоча в російському законопроекті конкретні країни не називаються, посилання на НАТО пояснює все: в альянс із країн СНД прагнуть Грузія й Україна. Оскільки із Грузією візові відносини введені давно, то мова, на думку українських політиків, йде про їхню країну. Сам Семен Багдасаров таке трактування його ідеї заперечує.