Рівень безробіття в Україні сягнув небачених масштабів: зазвичай він у межах 9-10% від загальної кількості працюючих, наразі ж складає 35-40%. При цьому в багатьох з тих, хто має роботу, вдвічі знизилася зарплата.
Проблема, викликана війною
Безробіття наразі є однією з найболючіших українських проблем. Згідно дослідженню кадрового порталу grc.ua, через війну без роботи залишилося близько 40% українців. Фахівці констатують, що лише кожен п'ятий (22,7%) зараз отримує зарплату у повному обсязі. Й така сама кількість людей (22,5%) продовжує працювати, отримуючи зменшену заробітну плату. Головними причинами втрати роботи, за даними опитування, є припинення діяльності компанії (19%), скорочення посад (10,9%), а також переміщення працівника до іншого регіону (11,3%).
А за словами старшого економіста Центру економічної стратегії Дмитра Горюнова, частка тих, хто не має роботи, серед внутрішньо переміщених осіб нині майже вдвічі більша за середній показник, тобто складає 60%. Через це, підкреслив експерт, на ринку зараз домінують роботодавці: адже бажаючих працювати більше, ніж самих вакансій.
"Це стосується навіть ринку, який не залежить від фізичних активів, та в якому найбільший відсоток компаній, що здійснили релокацію, - ІТ", - додав він.
До того ж, серед українців, котрі продовжують працювати, більше половини (52%) також перебуває в активному пошуку нової роботи через незадоволеність розміром зарплати, стабільністю компанії або умовами праці.
Водночас, у Києві ще влітку спостерігалася гостра нестача вакансій для бухгалтерів та менеджерів. Не кращими були перспективи у продавців-консультантів, водіїв автотранспортних засобів, комірників, адміністраторів. За статистичними даними, у столиці на одну вакансію претендували десять безробітних.
"Найбільша невідповідність між попитом та пропозицією на робочу силу у професійно-кваліфікаційному розрізі спостерігалася серед службовців та керівників (на одну вакансію - 69 осіб), службовців (58), фахівців (11 осіб), працівників сфери торгівлі та послуг (10 осіб), - повідомив тоді Київський міський центр зайнятості. - Проте ситуація у різних галузях різна".
Зокрема, найбільше вакансій станом на 1 липня 2022 року налічувалось у сферах адміністративного обслуговування (17%), охорони здоров'я (15%), освіти (13%), переробної промисловості (12%), а також оптової та роздрібної торгівлі (9%).
Рівень безробіття різнився у залежності від регіону: там, де війна найбільш руйнівно вплинула на економіку, ситуація була і залишається гіршою. Так, у Херсонській області на одне вільне робоче місце претендувало 152 безробітних, а кількість не маючих роботи у період з січня по липень становила 15,4 тисячі осіб. У трійку аутсайдерів також входили Миколаївська та Донецька області. Найкраще ж було шукати роботу на Львівщині (всього троє безробітних на місце), а також у Рівненській та Тернопільській області і на Закарпатті.
Осінні перспективи
Та хоч війна ще не закінчилася, Україна потроху "збирає каміння", намагаючись відновити понівечену економіку та робочі місця. Як повідомив у Telegram 19 вересня народний депутат від Голосу Ярослав Железняк, кількість громадян, котрі мають офіційний статус безробітного, почала скорочуватись. За його даними, у серпні в Україні зареєстровано 278 тис. безробітних, а це найменший показник від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. 36% із них – чоловіки.
Найгірша ситуація з безробіття зараз у Дніпропетровській області - 22,2%. За нею йдуть Харківська (20,5%) і Запорізька (17,8%). Найуспішніші регіони, як і раніше, західні: у Чернівецькій області на обліку з безробіття стоїть 3,9% населення, у Закарпатській і Тернопільській - по 5,8%, у Волинській - 6,5%. Водночас, кількість вакансій у середньому в країні зросла на 25%, зазначив Я. Железняк.
Фахівці з кадрових питань grc.ua також констатують: порівняно з березнем цього року, загальна кількість пропозицій роботи збільшилась суттєво - аж у 20 разів. Проте кількість вакансій досі втричі менша, порівнюючи з довоєнним січнем та липнем минулого року.
"Чверть від усіх відкритих у серпні вакансій - це пропозиції роботи для фахівців сфери рітейл та менеджерів з продажу. Ця сфера відновлюється дуже динамічно. Зрозуміло, що у натуральному кількісному значенні вакансій у цій категорії досі менше, проте частка у відсотках вже перевищує довоєнні показники", - підкреслюють експерти.
Щодо нових тенденцій - на ринку праці у два останні місяці зростає кількість вакансій для кандидатів без досвіду роботи. Є також затребуваність бухгалтерів та фахівців з управлінського обліку (до війни ця професійна сфера не входила до десятки із найбільшою кількістю вакансій). Традиційно затребуваними є працівники сфери транспорту та логістики, фахівці робітничих професій, маркетологи, піарники та рекламники, будівельники та працівники сільського господарства. Проте ІТ-фахівці продовжують втрачати позиції: хоча нові вакансії додаються, проте динаміка несуттєва.
Якщо ж говорити про рівень зарплат, то найбільше зниження їх середнього показника - у Харкові та області. Порівняно з попереднім місяцем, зарплати тут знизилися на 41% - з 18 000 грн у липні до 10 600 грн у серпні. Водночас, столиця наприкінці літа утримувала лідерство із середньої зарплати: 28 700 грн в місяць. Та місяцем раніше столична медіанна зарплата становила 29 500 грн, тобто у серпні відбулося її зниження на 2,7%. Також за рівнем середніх зарплат лідером є Одеська область - 25 800 грн, Дніпропетровська - 23 100 грн та Львівська - 22 000 грн.
Новий інструмент
Держава намагається допомогти відновленню ринку праці. За повідомлення прес-служби Міністерства економіки, в Україні запрацював Єдиний портал вакансій – інструмент, який значно полегшить громадянам пошук роботи.
"Новий інструмент допоможе і роботодавцям, і працівникам і сприятиме відновленню та подальшому розвитку економіки. План відновлення України передбачає створення понад 1 млн 700 тисяч робочих місць протягом наступних років. Єдиний портал вакансій буде дуже корисним і в майбутньому", - зазначила міністр економіки Юлія Свириденко.
Ірина Носальська