В ООН оприлюднили звіт щодо негараздів, які спіткали українці через воєнну агресію Росії. В ньому сказано, що від бойових дій постраждали мільйони дорослих і дітей.
27% - у катастрофічному стані
Управління ООН з координації гуманітарних питань наприкінці грудня 2022 року у своєму звіті повідомило, що війна Російської Федерації проти України призвела до численних смертей, руйнувань, переміщення людей та їхніх страждань. Тому 17,6 мільйонів осіб у 2023 році потребують різноманітної гуманітарної допомоги. Перш за все, це понад 6 млн внутрішньо переміщених осіб, 4,4 млн людей, які певний час жили за кордоном і тепер повертається додому, а також 6,9 млн тих, хто протягом воєнних дій перебуває вдома.
Серед перелічених категорій 45% - жінки, 23% - діти, 15% - люди з особливими потребами. З них 27% перебувають у катастрофічно тяжкому стані, 8% - у надзвичайному і 52% - у важкому. Найгостріші потреби мають ті, хто перебуває на територіях під тимчасовою російською окупацією і в місцевостях, що постраждали від активних бойових дій ворога.
Аналітики ООН уточнюють, що наслідки повномасштабної війни, низькі температури взимку в поєднанні з енергетичною кризою з жовтня минулого року загострюють наявні проблеми і можуть призвести до нових міжсекторальних гуманітарних потреб.
"Мільйони українців пережили понад десять місяців інтенсивних бойових дій, а ті, хто живе в Луганській і Донецькій областях, уже вісім років переживають конфлікт без належного доступу до їжі, води, охорони здоров’я, у тому числі й психічного, до освіти, захисту та інших основних послуг. Масове руйнування інфраструктури призвело до знищення основних послуг і залишило людей без домівок та засобів до існування. Багато з них живуть у зруйнованих будинках або в приміщеннях, які не пристосовані для захисту у зимовий період",- сказано у звіті.
Найуразливішими визнано внутрішньо переміщених осіб, включаючи тих із них, котрі знайшли тимчасовий прихисток у центрах компактного проживання. Адже багато цих центрів недостатньо обладнані для того, щоб задовольнити потреби в довгостроковому розміщенні, і терміново потребують вдосконалення системи опалення і ванних кімнат, а також - палива, належних ремонтів та іншої міжгалузевої допомоги.
У звіті сказано, що в Україні кількість таких центрів зросла з 160 у 2021 році до 7 200. Вони спроможні прийняти приблизно 500 тис. осіб. Наразі 61% їх мешканців - жінки. Діти та молодь складають 25 % жителів центрів, із них 7% - малеча до п’яти років. У 70% центрів немає кімнат, призначених для чоловіків та жінок. Здебільшого у кімнатах центрів живе не лише одна сім’я, а ще інші люди, що наражає внутрішніх переселенців на численні ризики. У звіті також звертають увагу на те, що у душових кабінах часто відсутнє належне освітлення, двері не закриваються, що суттєво збільшує ризик гендерно обумовленого насильства.
Експерти Управління ООН з координації гуманітарних питань також повідомляють, що зараз понад 7,7 млн українців зареєстровані як біженці в країнах ЄС. Ще близько 6,5 мільйонів - внутрішньо переміщені особи. Разом з тим, вони звертають увагу на те, що гуманітарний доступ до територій, що перебувають під тимчасовим військовим контролем ворога, дуже обмежений, а іноді й неможливий. Це стає на заваді проведення комплексної оцінки окремих регіонів для аналізу та визначення гуманітарних потреб.
Пошкоджено 2,6 тис. шкіл, зруйновано - 400
Тим часом 24 січня, у Міжнародний день освіти, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ в Україні) звернув увагу на те, що війна поставила під загрозу освіту, а відтак і майбутнє дітей в Україні. Близько 5,3 мільйона з них не мають доступу до отримання освіти, приблизно 3,6 мільйона - через закриття шкіл. Тому діти в Україні ризикують втратити критичні для навчання та соціального розвитку роки. З лютого 2022 року ЮНІСЕФ допоміг майже 1,5 млн найуразливіших дітей в Україні отримати доступ до формальної та неформальної освіти, в тому числі й раннього навчання.
За даними Міністерства освіти і науки, з початку війни пошкоджено понад 2600 шкіл, а понад 400 - зруйновано. Лише близько 25% шкіл розпочали очний навчальний процес у вересні минулого року. Дослідження ЮНІСЕФ показує, що менше половини сімей із дітьми віком до п’яти років змогли повернутися до дитячих садочків і долучитися до освітніх заходів. Руйнування шкіл та відключення електроенергії внаслідок обстрілів об’єктів критичної інфраструктури ускладнили доступ до освіти як очно, так і онлайн, що поставило під загрозу майбутнє мільйонів дітей.
"Кожна дитина повинна мати доступ до якісної та безпечної освіти, навіть в умовах війни. Освіта має вирішальне значення для добробуту та розвитку дітей. Її не можна поставити на паузу, не ризикуючи майбутнім цілого покоління. Життя мільйонів дітей буде значно важчим, якщо ми не допоможемо їм продовжити освіту зараз", - запевнив керівник представництва ЮНІСЕФ в Україні Мурат Шахін.
Він вважає, що навчання школярів відіграє важливу роль у соціалізації дітей, сприяючи швидшому подоланню стресів і психосоціальних травм, викликаних війною. Це також можливість спілкування з однолітками, з якими можна обговорити проблеми, а також доступу до дорослих поза межами сімейного кола, які допоможуть впоратися з емоціями. До того ж саме у школі можна за потреби отримати направлення до фахівців у сфері психічного здоров'я. Адже проблеми з психічним здоров'ям у дітей слід розв’язувати якомога раніше, щоб запобігти їхньому перетворенню на хронічні хвороби на все життя.
Щоб забезпечити безперервність навчання для кожної дитини в умовах воєнного часу, ЮНІСЕФ від початку війни розширив програми допомоги і підтримки дітей в Україні. Зокрема, облаштовує укриття в дитячих садках і школах, надає ноутбуки, планшети, навчальні матеріали вчителям та учням, щоб переміщені діти та освітяни мали змогу брати участь у навчальному процесі.
ЮНІСЕФ співпрацює з урядом та партнерами, щоб знайти нестандартні способи підтримки дітей. Нині у понад 150 дитячих точках "Спільно"по всій країні діти різного віку можуть неформально навчатися, водночас цікаво проводити час.
"Освіта дає дітям набагато більше, ніж просто знання. Це своєрідний рятувальний круг. Школи дають дітям відчуття нормальності та надію. Що швидше діти зможуть повернутися до шкільного середовища, до звичного розпорядку дня, що швидше зможуть навчатися та спілкуватися з однокласниками та вчителями, то швидше вони відновляться, особливо найбільш вразливі. Освіта також може стати відправною точкою для надання інших критично важливих послуг, зокрема психосоціальної підтримки", - зазначив Мурат Шахін.
Протягом 2022 року майже 300 тим. дітей отримали психосоціальну підтримку від ЮНІСЕФ та взяли участь у заходах з розвитку соціоемоційної сфери по всій країні.Також 770 тис. дітей отримали набори для раннього розвитку, дозвілля та навчання "Школа в коробці". А 3 млн доларів, виділених організацією, були витрачені на дрібні ремонти, підготовку до зими і закупівлю навчально-методичних матеріалів для більш ніж 1 тис. шкіл.
Галина Гірак