Що буде з українським ВВП, як війна в Україні впливає на світову економіку та чому нам потрібна програма МВФ попри важкі умови.
МВФ оновив прогноз для України на цей рік і майбутні - до 2027 р., висловив думку щодо впливу війни в Україні на світову економіку та погодився надати нашій країні нову програму фінансування.
Новий прогноз МВФ
МВФ оновив свій прогноз щодо економіки України на період з 2023 до 2027 р.р.
На цей рік фонд дає прогноз для нашого ВВП - від падіння на 3% до зростання на 1%. Наступного року зростання становитиме 3,2%, у 2025 р. - 6,5%, у 2026 р. - 5%, у 2027 р. - 4%.
Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру вважає, що такий прогноз фонду означає, що там не вірять у те, що Україна після війни швидко відновиться. Аналітики фонду вважають, що в кращому випадку зростання ВВП України буде 6%, це максимум. З таким темпом нам потрібно буде близько 10 років, щоб відновитись до довоєнного рівня. Але МВФ завжди консервативний, тож є сподівання, що відновлення буде швидшим.
Водночас Іван Нікітченко, директор Crane IP Law Firm вважає, що за умов війни робити довгострокові прогнози неможливо. Тому і є розбіг у цифрах МВФ на цей рік: від мінус 3% до плюс 1%. Водночас, якщо фонд дає прогноз +3, 2% на 2024 р. - це означає, що він ґрунтується на припиненні активних бойових дій наступного року. Але все може змінитись дуже швидко, як в кращий бік, так і в гірший. У 2024 р. зростання може бути набагато більшим, ніж думають у фонді, якщо активні бойові дії завершаться на початку осені та нам виділять великий пакет фіндопомоги на наступний рік. І навпаки, якщо війна продовжуватиметься з такою ж інтенсивністю, як зараз і через рік, а Захід знизить обсяг допомоги, то ситуація погіршиться.
Також у фонді вважають, що інфляція цього року складе 20%, у 2024 р. - 12,5%, у 2025 р. - 8%, у 2026 р. - 6%, у 2027 р. - 5%.
За даними фонду реальна зарплата у 2023 р. скоротиться ще на 2%. У 2024 р. зростання становитиме 2,5%, у 2025 та 2026 р. - 5%, у 2027 р. - 4%.
Як вплине війна в Україні на світову економіку
Голова МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що, за прогнозами фонду 2023 р. стане складним для світової економіки. За її словами, через наслідки українського конфлікту темпи зростання ВВП глобальної економіки будуть нижчими за 3%.
“Глобальна економіка вже деякий час перебуває у турбулентному середовищі, відчуваючи шок за шоком. Ми очікуємо, що 2023 р. буде ще одним важким роком, темпи зростання глобальної економіки впадуть нижче 3% у зв'язку з ефектом від війни в Україн”, - сказала вона.
Охрименко, коментуючи заяву голови МВФ, каже, що дійсно війна в Україні призводить до проблем у світовій економіці. По-перше, Україна - один з головних гравців світового ринку продовольства, а через війну наша країна не може нормально експортувати продукти. В результаті маємо дефіцит продовольства у світі. По-друге, накладання санкцій на РФ шкодить не лише агресору, а й Заходу. По-третє, є необхідність підтримувати Україну фінансово. По-четверте, є проблеми на ринку енергетики Європи через руйнування енергосистеми України. Все це наслідки війни і вони впливають на світову економіку негативно.
Але більше проблем, на думку експерта, створив коронавірус. Світова економіка ніяк не може відійти від епідемії, офіційно вона ще триває і це створює проблеми для багатьох країн, а війна в Україні додає їх і тому немає нормальної роботи економіки у світі.
Своєю чергою Нікітченко теж каже, що світову економіку лихоманить ще з початку коронакризи. 2020 р. став роком спаду, викликаного карантинними обмеженнями. Однак у тоді криза була частково штучно спровокованою, адже самі уряди країн були в цьому винні і вони активно “заливали” економіки дешевими грошима. А класичної економічної кризи, викликаної структурними диспропорціями в економіці, так і не було. І ось у 2023 р. вона цілком може статися. Тож війна в Україні стала спусковим гачком для розвитку світової кризи, яка назріла давно.
Крім того, пані Георгієва зазначила, що на цей час у світі спостерігається швидкий перехід від низьких до набагато вищих відсоткових ставок і це ще одна причина проблем у світовій економіці.
“Інфляція неминуче створює турбулентності для банківського сектора деяких економічно розвинених держав”, - уточнила вона.
Ще однією проблемою світової економіки є волатильність цін на паливо.
Незважаючи на зниження вартості продовольства та енергоносіїв з пікових значень березня 2022 р., через волатильність цін на сировину, що зберігається, вони все ще залишаються високими і загрожують продовольчій та енергетичній безпеці у світі.
Програма МВФ - жорсткі умови
МВФ нещодавно вирішив виділити Україні рекордний кредит у розмірі 15,6 млрд дол. Перший транш у розмірі 2,7 млрд дол. надійде вже найближчим часом. Проте умови, які висунув фонд дуже жорсткі. Можливо саме через те, що у світі назріває криза фонд має бути впевненим у тому, що Україна поверне гроші.
Однією з найважчих умов є зобов’язання України підвищити тарифи на газ та електроенергію після війни.
Охрименко каже, що відразу після війни робити це в країні, населення якої збідніло, навряд чи уряд наважиться, бо інакше це може викликати соціальні бунти.
Також є вимога, щойно дозволять умови, перейти до більш гнучкого обмінного курсу, послабити надзвичайні валютні заходи та повернутися до системи таргетування інфляції.
В умовах війни, на думку експертів, перейти до гнучкого курсу важко, але після її закінчення це потрібно робити.
Олександр Болтян, аналітик компанії Esperio каже, що минулого року фінансовий сектор країни потрапив у стресову ситуацію, найбільш безпечним виходом з якої була фіксація офіційного курсу. Інакше девальвація національної валюти та інфляція були б неконтрольованими та катастрофічними. Зараз же, на думку експерта, всі адаптувалися до того, що відбувається і з часом можна повертатися на гнучкого курсу.
Своєю чергою голова НБУ Андрій Пишний вже оголосив про намір НБУ поступово повернутися до плаваючого обмінного курсу.
Також МВФ вимагає змін в системі пенсійного та соціального забезпечення. Реформи включатимуть покращення адресності та перевірки потреби соціальної допомоги відповідно до концепції соціальної політики. Це може означати відмову від соціальних пільг та субсидій для великого прошарку населення, що теж не викличе схвалення народних верств.
Крім того, українська влада зобов'язалася узгодити податкове законодавство з нормами ЄС. Влада також підтвердила намір ухвалити закон, який з 1 липня цього року скасує 2%-й податок і дозволить відновити податкові перевірки.
“Закон усуне особливості застосування спрощеного режиму оподаткування платниками податків за єдиним податком у розмірі 2% та відновить довоєнний режим для цих платників податків з 1 липня 2023 року та аудиторські перевірки”, - йдеться у меморандумі.
На думку Охрименко, відмовитися від спрощенців Україні буде важко, а платити такі високі податки, як в ЄС тим паче. Тож ця вимога теж складна для виконання.
Є думка, що вимоги МВФ до України такі жорсткі аби у випадку їх невиконання мати можливість припинити фінансування.
Водночас є думка, що фонд до припинення війни закриватиме очі на те, що Україна щось не виконає. Головне завдання програми не стільки в коштах, які звісно нам потрібні для закриття “дірок” у бюджеті, а в самому факті її існування. Бо вона є сигналом для інших інвесторів, що Україні можна довіряти.
Вікторія Хаджирадєва