Це був перший на Русі кам’яний християнський храм, на будівництво та утримання якого князь Володимир Великий виділив десятину.
У Києві знову розгорілася дискусія навколо відбудови Десятинної церкви. Одні джерела повідомляють, що на місці найстарішого цегляного храму Русі можуть збудувати новий храм, і нібито цим займатиметься Українська православна церква Московського патріархату.
Преса навіть публікує відповідні дозволи київських чиновників. Інші запевнять, що будівництва не буде, а на місці вцілілого фундаменту облаштують музей. У суперечці між священиками та археологами поки багато невідомого.
"Що новий президент приходить, то йому хочеться щось таке утнути", - директор інституту археології Петро Толочко розповідає, що тепер вже втретє говорять про спроби відбудувати Десятинну церкву.
Це був перший на Русі кам’яний християнський храм, на будівництво та утримання якого князь Володимир Великий наприкінці десятого століття виділив десяту частину своїх прибутків, себто десятину. Церква слугувала також усипальницею для найвидатніших князів.
В 1240 році це був останній оплот в захисті киян від орди хана Батия, яка все ж зруйнувала храм після вторгнення у Київ.
За роки Незалежності майже кожен президент свого часу виявляв бажання відновити символічний храм. Першим був Леонід Кучма, але згодом відмовився від ідеї.
Пізніше ідеєю перейнявся Віктор Ющенко – він дав київській владі завдання відтворити церкву, на це планували витратити майже 100 мільйонів гривень. Але згодом ці плани теж згорнули.
"Що відновляти – ніхто не знає, бо ніхто не знає, як виглядав цей собор. Є декілька версій – це йде дійсно в розріз із розмаїтими хартіями, постановами, всім тим, до чого долучилася на загальносвітовому рівні Україна, і про це навіть не повинно йтися", - пояснила член гуманітарної ради при президентові, архітектор Лариса Скорик.
Ще один аргумент - новий храм, за словами архітекторів, закрив би собою історичну пам'ятку – Андріївську церкву. Вона збудована архітектором Растреллі поруч, на Андріївському узвозі, і є одним із символів Києва. Тож у підсумку наукова спільнота запропонувала виставити на огляд лише вцілілий фундамент.
Але з минулого року ця тема знову на вустах у чиновників, духовенства та преси. За інформацією російської газети "Известия", президент Віктор Янукович нібито видав указ про відродження храму, який потім мають віддати Московському патріархатові. Хоча сам президент з цього приводу публічних заяв не робив, а на офіційному сайті президента такий указ не публікували. Заступниця голови адміністрації Ганна Герман сказала, що його в такому випадку, очевидно, немає.
Але є бажання священиків. У 2005 році архімандрит православної церкви Московського патріархату Гедеон встановив поблизу фундаменту тимчасовий храм. Археологи обурилися, мовляв така споруда в охоронній зоні не законна, та до 2009 року дерев'яна церква розширилася до чоловічого монастиря. На Святвечір минулого року там відбувся перший чернечий постриг.
Чи є у планах церкви відновити великий храм? Заяви з цього приводу суперечливі. Приміром директор Інституту археології Петро Толочко, який перебуває у раді з культури при патріархові Кириллу, заперечує:
"На засіданні цієї ради я запитав, як він дивиться на цю ситуацію. Він сказав: якщо науково неможливо встановити архітектурний образ храму, то це буде кіч, а це, як він сказав, церкві не потрібно. Він категорично проти цього".
Хоча коментарі священиків із Десятинного монастиря не такі категоричні. Бі-Бі-Сі звернулася з цього приводу до одного з них – отця Мелхіседека:
"На все воля Божа. Якщо Господь благословить, то відбудують, а якщо ні, якщо ми не достойні, то будемо молитися в маленькому храмі. Звичайно є бажання відновити церкву – патріарх та митрополит за. Всі тільки за".
Ваги на користь цієї тези додає документ, який оприлюднив журнал "Український тиждень". Він датований 27 грудня 2010 року і підписаний головним архітектором Києва Сергієм Целовальником.
У відповіді на запит журналу ідеться, що зараз розробляють програму проведення конкурсу на бліц-ідею зі створення платформи, під якою археологи змогли б продовжити роботу, а безпосередньо на платформі збудувати церкву – абсолютно новий храм. У документі також ідеться про Московський патріархат – мовляв, саме він виступив із ініціативою відбудувати храм.
Багато кого обурило те, що саме ця конфесія претендує на місце Десятинної церкви. Історик Олександр Палій загалом не проти відбудови храму – як він вважає, його автентичний вигляд можна відтворити на 90 відсотків, адже є фундамент, описи і є збережені храми такого ж зразка в Греції, Туреччині, на Кіпрі, Йорданії та Сирії.
Але правити служби в ньому мали б, на думку історика, або почергово різні українські конфесії, або ж Київський патріархат:
"Зовсім не зрозуміло, як Десятина церква, зруйнована 1240 року, може мати якесь відношення до Москви, до московської державності і московської церкви, які виникли значно пізніше. Зародок московської державності виник 1277 року, а московська церква і того пізніше – 1448 року, тобто майже через 250 років після руйнування Десятинної церкви".
Ажіотаж у медіа довкола теми викликав інтерес також і в депутатів парламенту. Приміром, віце-спікер Верховної Ради Микола Томенко звернувся із запитами до органів влади:
"Ми маємо три відповіді – від прем'єр-міністра, міністерства культури і київської міської адміністрації, які переконливо й аргументовано доводять, що до завершення музеєфікаційних та археологічних робіт немає жодних планів і намірів здійснювати будівельні роботи, зокрема і в частині культових споруд", - розповів Микола Томенко в інтерв’ю Бі-Бі-Сі.
То все ж, відбудовуватимуть церкву, чи ні? Однозначної відповіді на це запитання поки немає. Приміром, архітектор Лариса Скорик, яка є членом гуманітарної ради при президентові, запевняє, що ні:
"Нині прийшли до висновку, що нічого, окрім музеєфікації бути не може. Постанова кабміну так і звучить – тільки для музеєфікації фундаментів Десятинної церкви. І це абсолютно нормальний хід".
А Микола Томенко, насторожений заявами духівництва та головного київського архітектора, звернувся за коментарями до генерального прокурора.
Певність міг би внести хіба що сам Віктор Янукович, але його думка з цього приводу не відома.
Степовик: Десятинну церкву треба відбудувати
Доктор богословських наук Дмитро Степовик заявив Бі-Бі-Сі, що відбудована церква піднесе духом українське суспільство, хоча і не буде претендувати на те, щоб вважатися пам'яткою архітектури.
Бі-Бі-Сі: Яка ваша думка щодо пропозиції побудувати церкву за зразком і на місці Десятинної церкви?
Дмитро Степовик: Цілком позитивна, тому що ми знаємо майже до 95 відсотків точності, як виглядала Десятинна церква. Тим паче, що було в історії три або чотири випадки, точно принаймні відомо про два випадки часів Петра Могили, коли на цих фундаментах уже були споруджені нові церкви. Бо відомо, що оригінальну, автентичну церкву зруйнували татаро-монголи. Це була тяжка битва на Князівській горі, зараз там знаходиться музей історії України. Тоді вона була зруйнована, там була могила князя Володимира, також з Вишгорода були перенесені останки його бабуні княгині Ольги, і дружина, візантійська царівна Анна також там була похована. Але все це було зруйновано і знищено ще у 1240 році. Тому для пам'яті, як перший мурований храм, ця церква має бути відбудована. Хоча вчені виставляють і непереконливі відомості, що такої церкви не можна відбудовувати. Очолює цю критичну групу архітектор Лариса Скорик і учений-археолог Петро Толочко.
Бі-Бі-Сі: Але є ще такий погляд, який репрезентує ЮНЕСКО: ця організація визнає пам'яткою культури певну будівлю, але вона визнає її історичною пам'яткою, тільки коли це дійсно історична пам’ятка. Тобто те, що колись було зроблено в історії, нехай це буде храм, або навіть уламок стіни. А якщо це побудують у 21 сторіччі – це ж не буде історична пам'ятка?
Дмитро Степовик: А суспільство, і зокрема київська громада, християни, не претендують, щоб це була пам'ятка історії. За роки незалежності відбудували декілька дуже показових храмів, найяскравіший приклад – це відбудова Михайлівського Золотоверхого монастиря. Ви знаєте, що зробили більшовики під час розгулу атеїзму, вони понищили найкращі пам'ятки, в тому числі епохи бароко часів Київської Русі. Але відбудований Михайлівський монастир, або церква Пирогощі на Подолі часів Київської Русі, або церква Різдва Христового (де відспівували Тараса Шевченка при перевезенні його в Канів) – всі вони сьогодні виконують більшу роль, ніж коли були автентичними пам'ятками. Тому хоча ми шануємо ці постанови ЮНЕСКО, але у ситуації України, яка пережила смерч тоталітарного режиму – атеїстичного і безбожного, саме відбудова цих храмів підняла б дух, зокрема киян, і всіх гостей, що до нас приходять.
Тому за аналогією з цими відбудованими храмами, ми, вчені проукраїнської орієнтації і християни усіх напрямків – і католики, і греко-каталоки, і православні, усіх цих трьох церков (це політики зробили три церкви для своєї вигоди), ми всі сходимося на думці, що Десятинну церкву, перший мурований храм християнізованої Русі-України, треба відбудувати.
Бі-Бі-Сі: Якщо цю церкву все ж таки відбудують, або, як скажуть критики, побудують нову на старому місці - то вона буде все ж таки побудована під егідою когось, і вона буде комусь належати. Чи є в цьому проблема, якщо церква буде контролюватися однією з церков?
Дмитро Степовик: Є прецедент у цьому відношенні - хто поставив так званий Ставропігійний хрест. А цей хрест ще у 2004 році за президентства Леоніда Кучми поставив Патріарх Київський і всія Русі-України Філарет у присутності багатьох єпископів. Ця акція була висвітлена у пресі, тому за цим прецедентом, який існує у світовому православ'ї, визнається всіма православними церквами, ця церква мусить належати тому, хто поставив цього Ставропігійного хреста. Хоча рейдерською атакою, - які сьогодні дуже почастішали, коли прийшла до влади нова адміністрація минулого року, - там поставили таку капличку, дуже схожу на татаро-монгольский вігвам.
І навіть хочуть відкрити монастир, хоча там ніколи не було раніше монастиря, який належатиме московському патріархату. Тому колізія тут дійсно є, але я думаю, що ми в Україні вміємо дещо за допомогою всяких законних методів і церковних прецедентів розв'язувати такі проблеми. Але головне не в тому, кому буде належати церква. Софія Київська сьогодні нікому не належить, але це і пам'ятка історії, і архітектури, і духовний паладіум українського народу, де відбуваються різні урочисті акти, часто за участі перших осіб держави.